Ухвала суду № 72858800, 21.03.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8315/16-к

Провадження № 1-кп/161/46/18

У Х В А Л А

про скасування арешту на майно

м. Луцьк 21 березня 2018 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Покидюк В.М., за участю секретаря Остимчук О.М., прокурора Остапчука С.О., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, представника особи-володільця майна ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4, розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Луцького міськрайонного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12012020180000062 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 176 ч.2, 176 ч.3, 345 ч.1, 345 ч.2 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.02.2014 накладено арешт на земельну ділянку в с. Дачне, Прилуцької сільської ради, Ківерцівського району, Волинської області, площею 0,1255 га, кадастровий №0721885802:02:001:0235.

Зокрема, при накладенні арешту слідчий зазначав, що така необхідність виникла у зв’язку з розслідуванням кримінального провадження відносно ОСОБА_1 Оскільки вона є добросовісним набувачем даної земельної ділянки, придбала її у законний спосіб, кримінальне провадження відносно неї не здійснюється, тому просить скасувати накладений арешт, відповідно до ст.41 Конституції України.

Заслухавши думку прокурора, який покладався на погляд суду при вирішенні питання щодо скасування арешту на вказану вище земельну ділянку, думку обвинуваченого, його захисника та представника заявника, які просили скасувати накладений арешт, оглянувши матеріали клопотання та долучені до нього документи, суд приходить до висновку, що клопотання підставне та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Разом з цим, п. 1 ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частина 1 ст.174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Судом встановлено, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.02.2014 (в межах досудового розслідування кримінального провадження №12012020180000062 від 03.12.2012) накладено арешт на земельну ділянку в с. Дачне Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, площею 0,1255 га, кадастровий №0721885802:02:001:0235.

30 квітня 2009 року державний акт на право власності на земельну ділянку видано ОСОБА_1.

Разом з тим, згідно договору купівлі-продажу від 08.05.2009, ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_5 житловий будинок з надвірними спорудами №29, що по вул. Івана Франка с. Дачне Ківерцівського району Волинської області.

В подальшому, відповідно до договору дарування від 20.12.2011, ОСОБА_5 безоплатно передала у власність ОСОБА_3 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що по вул. Івана Франка, 29 с. Дачне Ківерцівського району Волинської області, площею 0,1255 га, кадастровий №0721885802:02:001:0235.

Окрім того, витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку стверджується, що земельна ділянка по вул. Івана Франка, 29 с. Дачне Ківерцівського району Волинської області, площею 0,1255 га, кадастровий №0721885802:02:001:0235 – перебуває у приватній власності ОСОБА_5.

Таким чином на момент винесення ухвали про накладення арешту на вказану земельну ділянку у суду не було інформації про її відчуження обвинуваченим ОСОБА_1 задовго до розслідування кримінального провадження відносно останнього.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності.

У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, вмотивованим та обґрунтованим. Рішення відповідає цим критеріям, якщо воно ухвалено у відповідності із нормами матеріального та процесуального права на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, належним чином оціненими в їх сукупності та з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Як встановлено в судовому засіданні, представником заявника доведено правомірність (добросовісність) набуття у власність земельної ділянки за кадастровим номером 0721885802:02:001:0235, безпосередньо під час розгляду клопотання прокурором, на якого покладено обов’язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, не доведено правових підстав щодо необхідності подальшого арешту на вищевказане нерухоме майно, а тому накладений арешт слід скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.02.2014 – задовольнити.

Арешт, накладений на майно, зокрема, земельну ділянку загальною площею 0,1255 га, що знаходиться в с. Дачне Ківерцівського району Волинської області, по вул. Івана Франка, 29 (кадастровий №0721885802:02:001:0235) – скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.М. Покидюк