Ухвала суду № 72857665, 20.03.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/1573/17 20.03.2018

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/784/287/18 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гулого В.П.,

суддів: Міняйла М.П., Чебанової-Губарєвої Н.В.

за участю секретаря Бондаренко М.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150110001077, за апеляційною скаргою прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 листопада 2017 року, яким

ОСОБА_3, 1992 року, червня місяця, 21 – го дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України який має середньо-спеціальну освіту, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

1 лютого 2008 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

30 липня 2008 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,

- виправдано за ч. 3 ст. 185 КК України у зв’язку з не доведенням вини.

Учасники судового провадження:

прокурор Телечкан Д.В.,

обвинувачений ОСОБА_3,

захисник ОСОБА_4

Короткий зміст вимог апеляційної скарги прокурора.

Просить вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 листопада 2017 року, стосовно ОСОБА_3 скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 листопада 2017 року, ОСОБА_3, визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та виправдано у зв’язку з не доведенням його вини.

Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора.

Вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує, що судом не взято до уваги показання свідка ОСОБА_5, який вказав, що перебуваючи у камері ІТТ Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області при розмові з ОСОБА_3 стало відомо, що останній скоїв крадіжку 300 кг «ніхрому» з території заводу «Первомайськдизельмаш» разом із знайомим на прізвисько «Кінг».

Стверджує, що докази судом оцінені неповно, не в їх сукупності, з точки зору достатності та взаємозв’язку, відокремлено один від одного, внаслідок чого суд дійшов хибного висновку про недоведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження.

В своїх запереченнях захисник ОСОБА_4 зазначає, що стороною обвинувачення надавались письмові докази, які ніяким чином не вказували на винуватість обвинуваченого, та в яких не були посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, а жоден із допитаних свідків, потерпілий не надали доказів вчинення саме ОСОБА_3 крадіжки.

Зазначає, що покази свідка ОСОБА_5 не можна вважати належним та допустимим доказом.

Крім того, вважає, що протокол про результати знаття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж №503т/70-2017 від 13 березня 2017 року був повністю оголошений прокурором та детально вивчений. Також двічі прослухано звукозапис зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зміст якого викладений у вищезазначеному протоколі.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що в ніч на 24 лютого 2017 року з метою вчинення крадіжки прийшов до території ТДВ «Первомайськдизельмаш» за адресою: вул. Гагаріна, 17, м. Первомайськ Миколаївської області, проник до приміщення цеху та із приміщення складально-випробовувального цеху ТДВ «Первомайськдизельмаш» таємно викрав 100 кг проволоки ніхромової маркування Х20Н80, спричинивши тим самим ТДВ «Первомайськдизельмаш» матеріальний збиток на загальну суму 30 000 грн.

Виправдовуючи ОСОБА_3 суд першої інстанцій прийшов до висновку про недоведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваного вироку, доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та його захисника, які вважали її безпідставною, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд визнає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ст. 94 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Положеннями ст. 374 КПК України передбачено, що у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою, зазначаються підстави для виправдання з зазначенням мотивів з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Однак, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_3

Так, суд першої інстанції, допитавши обвинуваченого, у вироку фактично виклав перелік доказів, наданих стороною обвинувачення та їх зміст, а саме:

витяг з кримінального провадження № 12017150110001077;

заяву виконавчого директора ТДВ «Первомайськдизельмаш» ОСОБА_6;

акт інвентаризації в СВЦ від 27 лютого 2017 року;

акт інвентаризації термічних печей від 27 лютого 2017 року;

довідку балансової вартості товарно-матеріальних цінностей, викрадених 24 лютого 2017 року в приміщенні складально-випробовувального цеху ТДВ «Первомайськдизельмаш»;

протокол огляду місця події від 25 лютого 2017 року та таблицю зображень до нього;

протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24 березня 2017 року;

експрес-накладну № 59000236091203 від 8 лютого 2017 року;

експрес-накладну № 59000236901305 від 11 лютого 2017 року;

експрес-накладну № 59000237285289 від 13 лютого 2017 року;

експрес-накладну № 59000238059219 від 16 лютого 2017 року;

експрес-накладну № 59000238503218 від 18 лютого 2017 року;

експрес-накладну № 59000238767116 від 20 лютого 2017 року;

експрес-накладну № 59000239171797 від 21 лютого 2017 року;

показання свідка ОСОБА_7;

протокол обшуку від 23 березня 2017 року;

заяву ОСОБА_8 від 23 березня 2017 року;

протокол огляду предметів від 23 березня 2017 року;

протокол обшуку від 23 березня 2017 року;

показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10;

протокол огляду предметів від 6 квітня 2017 року;

розписку ОСОБА_8 від 7 квітня 2017 року;

протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 13 березня 2017 року;

диск із аудіо записом вхідний № 282т/70 2017 від 13 січня 2017 року;

протокол огляду предметів від 18 квітня 2017 року;

експрес-накладну № 20450036318563 від 13 березня 2017 року;

протокол огляду предметів від 20 квітня 2017 року;

показання свідка ОСОБА_8;

лист Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області № 17524/70-17 від 24 жовтня 2017 року;

рапорт заступника начальника СКП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області;

журнал планів покамерного розміщення осіб, утримуваних в ІТТ № 4 ГУНП в Миколаївській області;

показання свідка ОСОБА_5

Виклавши докази, надані сторонами кримінального провадження, суд першої інстанції, фактично не надав їм оцінки.

Ухвалюючи дане рішення не було надано оцінки кожному доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку відповідно до положень ст. 94 КПК України, а було лише викладено зміст наданих доказів, відокремлено один від одного.

В свою чергу, оцінка доказі полягає у тому, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження оцінює кожний доказ окремо та в сукупності. Крім того, оцінка доказів передбачає аналіз його змісту або відомостей, які містяться у ньому шляхом зіставлення зі змістом інших доказів на предмет, чи узгоджуються вони між собою чи ні.

До того ж, відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Суд зобов’язаний мотивувати прийняте рішення, а саме обґрунтувати свої висновки у кримінальному провадженні, аргументувати свою позицію та переконливо довести, чому одні докази покладені в його основу, а інші – відкинуті або не враховані. За наявності суперечливих доказів суд повинен проаналізувати їх, навести мотиви свого рішення. Тобто вирок суду повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 370 КПК України, щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості.

Натомість, як слідує зі змісту вироку показання обвинуваченого, свідків викладені лише в тій частині, які виправдовують ОСОБА_3, тоді коли інша частина показань залишена поза увагою суду, без надання їм належної оцінки, як окремо, так і вцілому. Що стосується інших доказів, наданих сторонами кримінального провадження, то вбачається односторонність їх дослідження, без надання належної оцінки, що призвело до неповноти судового розгляду справи, під час якого залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Таким чином, аналізуючи зміст зазначеного вироку суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що його зміст не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості. Однією із умов прийняття законного судового рішення є неухильне дотримання судом встановлених законом вимог до його форми та змісту. Обґрунтованість вироку полягає в тому, що в ньому повинні бути відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду, які відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, які дослідженими в судовому засіданні та оцінені відповідно до вимог с. 94 КПК України. Вмотивованість полягає в наведені належних і достатніх мотивів та підстав, які свідчать про переконання суду в достовірності зібраних та досліджені у судовому розгляді доказів, на яких ґрунтуються висновки суду стосовно всіх питань. В порушення зазначених вимог, судом першої інстанції не було досліджено та надано оцінки всім доказам по справі як окремо та і в їх сукупності, а також не наведено мотиви та підстави прийняття одних доказів та не прийняття інших.

За таких обставин, вирок суду не можна вважати законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому він підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції не були належним чином оцінені обставини, шляхом дослідження доказів, наданих сторонами кримінального провадження, суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч. 3 ст. 404 КПК України, позбавлений процесуальної можливості повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, оскільки вони були неналежно досліджені та оцінені судом першої інстанції.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлені порушення, передбачені п.2, 3, 4, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 412 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Значення загальних засад полягає в тому, що вони мають вищий ступінь нормативності, є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та для подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.

Враховуючи наведені положення ч. 6 ст. 9 КПК України та порушення судом першої інстанції загальних засад кримінального провадження, а саме, законності, безпосередності дослідження показань, речей і документів, суд позбавлений можливості постановити остаточне рішення, а тому ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду судом першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, як така, що містить вимогу про скасування вииоку

У зв’язку із скасуванням вироку з процесуальних підстав, питання щодо доведеності чи недоведеності обвинувачення, достовірності або недостовірності доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність, тощо, апеляційним судом не перевіряються, відповідно до приписів ч. 2 ст. 415 КПК України.

Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно й всебічно, з дотриманням вимог кримінального й кримінального процесуального закону проаналізувати докази, надані сторонами, дати їм юридичну оцінку з огляду на їх допустимість та достатність, перевірити доводи прокурора викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого, та, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Керуючись ч. 6 ст. 9, ч. 2 ст. 376, ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419, 424, 532 КПК України, –

П О С ТА Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області задовольнити частково.

Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 листопада 2017 року відносно ОСОБА_3 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: