Ухвала суду № 72857296, 19.03.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/1536/18

н\п 2/490/1278/2018

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

19 березня 2018 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління комунального майна Миколаївської міської ради про визнання приватизації недійсною,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, в якому просив скасувати розпорядження Управління комунальної власності Миколаївської міської ради №6213-р від 10.07.2000 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1, визнавши недійсним Свідоцтво про право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, видане Управлінням комунальної власності Миколаївської міської ради від 12.07.2000 року.

Справу передано судді Черенковій Н.П. 19.03.2018 року.

Разом з тим, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.05.2016 року по справі №490/2488/16-ц встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 з 06.04.1979 року; скасовано розпорядження Управління комунальної власності Миколаївської міської ради №6213-р від 10 липня 2000 року про приватизацію ОСОБА_4 та ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_3, визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 12 липня 2000 року Управлінням комунальної власності Миколаївської міської ради, про право спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_4, видане на підставі розпорядження Управління комунальної власності Миколаївської міської ради №6213-р від 10 липня 2000 року (суддя Черенкова Н.П.).

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 01.07.2016 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.05.2016 року скасовано та ухвалено нове рішення; в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справ і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об’єктивності судді

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПКУкраїни, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6, має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення у справі ОСОБА_6 (De Cubber) від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 13-14, п. 24).

Згідно з об'єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з'ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід (рішення у справі ОСОБА_6, серія A, № 86, с. 14, п. 26).

Враховуючи предмет спору, а також те, що ОСОБА_7 вже прийнято рішення щодо заявлених позовних вимог з зазначених позивачем підстав, рішення скасовано судом апеляційної інстанції, з метою усунення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді,головуючий суддя вважає необхідним заявити собі самовідвід по справі № 490/1536/18.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И ЛА:

Відвести суддю Черенкову Н.П. від розгляду цивільної справи №490/1536/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління комунального майна Миколаївської міської ради про визнання приватизації недійсною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова