Постанова № 72856737, 21.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 березня 2018 р. № 820/304/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров’я “Обласний центр медико-соціальної експертизи” про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров’я “Обласний центр медико-соціальної експертизи”, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення КЗОЗ “Обласний центр медико-соціальної експертизи” від 10.03.2017 про відмову у наданні права на електроскутер, та визнати право на електроскутер з 10 березня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем рішення від 10.03.2017 про відмову у наданні права на електроскутер є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Запропоновано відповідачу подати до суду протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву, а також докази направлення відзиву позивачу.

Представник відповідача надав до суду відзив, зі змісту якого вбачається, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки відповідачем виконано усі необхідні дії для забезпечення позивача електроскутером.

Слід вказати, що представником відповідача надано клопотання щодо закриття провадження у справі у зв’язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

З огляду на вказане вище, клопотання представник відповідача є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_1 06.02.2017 р. звернулась з заявою до начальника Шевченківського УПСЗН щодо забезпечення її електроскутером (а.с.6).

У зв’язку з поданою заявою, позивача 06.02.2017 р. було направлено до КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» для встановлення права на отримання крісла колісного з електроприводом(а.с.7).

Як вбачається з довідки про результати огляду на встановлення медичних показань для забезпечення інваліда крісло-коляскою з електроприводом від 10.03.2017 р., за результатами огляду позивача не встановлені медичні показання для забезпечення крісло-коляскою з електроприводом(а.с.8).

Листом від 24.03.2017 р. №01-13/337 відповідач звернувся до директора Українського державного науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів з проханням повідомлення про можливість направлення ОСОБА_1 за її проханням для обстеження та проведення реабілітаційних заходів до клініки інституту(а.с.24).

Згідно висновку у заключенні від 31.05.2017 р. по справі №1582 Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів ВНМУ ім. М.І. Пирогова, гр. ОСОБА_1, 1968 р. н., економіст, не працює з 2010 р., інвалід ІІ групи «з дитинства» довічно з 2012 р. В 2017 р. обл. МСЕК підтвердила ІІ групу інвалідності «з дитинства» довічно. По наявній у гр. ОСОБА_1 патології рекомендовано обл. МСЕК розглянути питання про підвищення їй групи інвалідності на період активного лікування (а.с.21-23).

Як вбачається зі змісту листа від 16.06.2017 р. №01-13/589 Комунальний заклад охорони здоров’я “Обласний центр медико-соціальної експертизи” в особі головного лікаря просив Науково-дослідний інститут реабілітації інвалідів (ннлк) ВНМУ ім. М.І. Пірогова на підставі даних обстеження в клініці інституту, винести рекомендації щодо забезпечення ОСОБА_1 кріслом колісним з електроприводом (а.с.25).

Листом від 21.08.2017 р. №168 повідомлено головного лікаря ОЦ МСЕ Харківської області, що питання щодо визначення показів для пільгового забезпечення хворої кріслом колісним з електроприводом перед комісією інституту не було поставлене. Згідно наказів №708/685 від 30.09.2014 р. та №602 від 11.04.2017 р. станом на час перебування в клініці інституту у гр. ОСОБА_1 були відсутні покази для пільгового забезпечення кріслом колісним з електроприводом. Разом з тим, пацієнтка ставить питання про забезпечення її електроскутером.(а.с.9).

Відповідно до довідки №468747, що складена за результатами огляду позивача 07.08.2017 р., позивач потребує сторонньої допомоги(а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 09.10.2017 р. повторно зверталась до Комунального закладу охорони здоров’я “Обласний центр медико-соціальної експертизи” з заявою, в якій просила повторно розглянути питання щодо забезпечення її електроскутером на підставі пакету документів, який надійшов до Обласної МСЕК №2 28.02.2017 р.(а.с.11).

Листом від 11.10.2017 р. роз’яснено позивачу, що вона оглядалась Обласною МСЕК №2 10.03.2017, до того, як наказ Міністерства соціальної політики України за №602 від 11.04.2017 набув юридичної чинності та рішення було винесено згідно існуючого на той час законодавства, а Український державний науково-дослідний інститут реабілітації Інвалідів м. Вінниця це рішення не змінив, їй необхідно повторно оформити направлення на МСЕК (ф.88/о), після чого вона буде оглянута Обласною МСЕК №2 для визначення показань на забезпечення її електроскутером, згідно чинного законодавства на теперішній час (а.с.12-13).

Судом також встановлено, що Державним закладом «Центральна медико-соціальна експертна клініка МОЗ України» на засідання було розглянуто справу ОСОБА_1, та вивчена комісією документація дає можливість визначити медичні покази на забезпечення хворої електроскутером. Вказані обставини повідомлені відповідачу в особі головного лікаря листом від 23.11.2017 р.(а.с.29).

Згідно експертного рішення, що викладене у акті №225 огляду МСЕК по визначенню медичних показань для забезпечення інвалідів автомобілями (дата огляду 01.12.2017 р.), у позивача є медичні показання на забезпечення електроскутером(а.с.27-28).

Згідно довідки №006617 серії 12 ААА від 01.12.2017 р. ОСОБА_1 придатна до керування електроскутером(а.с.10).

З матеріалів справи встановлено, що згідно рекомендації ЦМСЕК ОСОБА_1 була виписана довідка серії 12ААА за №006617 в якій вказано, що у позивача є медичні показання для забезпечення її електроскутером та вона придатна до керування електроскутером. Зазначені документи були передані до Обласного управління праці та соціального захисту населення 05.12.2017 р.(а.с.30)

Не погоджуючись з рішенням від 10.03.2017 р. та діями відповідача щодо визначення ОСОБА_1 придатною до керування електроскутером з 01.12.2017 р., позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Таким чином, спірні правовідносини виникли внаслідок того, що на думку ОСОБА_1, їй повинно було надане право на призначення електроскутер з 10.03.2017 р., а не з 01.12.2017 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об'єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров'я; соціальному захисті; забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» основними завданнями законодавства України з питань реабілітації осіб з інвалідністю є створення умов для усунення обмежень життєдіяльності осіб з інвалідністю, відновлення і компенсації їх порушених або втрачених здатностей до побутової, професійної, суспільної діяльності.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально профілактичних закладів.

Медико-соціальні експертні комісії визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю спеціального автомобільного транспорту і протипоказання до керування ним.

Наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 30.09.2014 р. №708/685 затверджено Перелік технічних та інших засобів реабілітації, їх класифікаційних шифрів та відповідних їм хвороб за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я.

В Міністерстві юстиції України 05 травня 2017 р. за №570/30438 зареєстрований Порядок призначення технічних засобів реабілітації відповідно до функціональних можливостей особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, постраждалого внаслідок антитерористичної операції, що затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 11 квітня 2017 року №602.

Вказаним порядком визначається механізм призначення технічних засобів реабілітації відповідно до функціональних можливостей особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, постраждалого внаслідок антитерористичної операції (далі - користувач) установлюється.

Приписами п. 1 Порядку встановлено, що призначення крісел колісних проводиться лікарем або реабілітологом за результатами оцінювання функціональних можливостей користувача шляхом анкетування за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

При оцінюванні функціональних можливостей користувачів для призначення крісел колісних враховується первинне та вторинне забезпечення згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Відповідно до п. 6, 7 Порядку №602 крісло колісне з електроприводом - засіб для самостійного пересування користувача у приміщенні та на вулиці за допомогою спеціального приводу та систем керування. Характеризується можливістю самостійного керування за допомогою пульта із сервоприводом із базовими функціями та/або можливістю його програмування.

Крісла колісні з електроприводом поділяються на базові, дорожні та підвищеної надійності і функціональності, обов'язкові функції, оснащення та додаткове спеціальне оснащення яких відповідають функціональним можливостям користувачів.

Електроскутер - засіб для самостійного пересування користувача на вулиці зі спеціальним приводом та системою керування. Характеризується можливістю самостійного керування за допомогою рульової колонки, обладнаний системою опори тіла, що обертається, та сидінням без спеціальних елементів, призначений тільки для користувачів, які можуть самостійно контролювати положення тулуба у кріслі колісному.

Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у позивача медичних показань для забезпечення її електроскутером, рішення у формі довідки від 10.03.2017 р. КЗОЗ “Обласний центр медико-соціальної експертизи” є протиправним та таким, що порушує її права, відтак підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що позивач звернувшись до суду з даним позовом також просив суд визнати право на електроскутер з 10 березня 2017 року.

Приписами ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правих відносні від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Рішенням у формі довідки від 10.03.2017 р. відповідач позбавив право ОСОБА_1 на електроскутер. Позивач до 01.12.2017 р. намагалась відновити своє право на електроскутер, та довела це право на отримання електроскутера.

Рішення у формі довідки від 10.03.2017 р. суд вважає є протиправним.

Для захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне визнати право ОСОБА_1 на електроскутер з дати первинного огляду, а саме з 10 березня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 257, 258, 262, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров’я “Обласний центр медико-соціальної експертизи” про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення у формі довідки КЗОЗ “Обласний центр медико-соціальної експертизи” від 10.03.2017 р.

Визнати право ОСОБА_1 на електроскутер з 10 березня 2017 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сагайдак В.В.