Постанова № 72856721, 13.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 березня 2018 р. № 820/5162/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого – судді Зінченка А.В.,

при секретарі – Алавердян Е.А.

за участю сторін:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,63503, код ЄДРПОУ2275315338) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа – підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 01.08.2017р., яким позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 552380,0 грн. та застосовано штрафну ( фінансову) санкцію) в розмірі 138095,00 грн. та № НОМЕР_2 від 01.08.2017р., яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2536,00 грн.

Позивач вважає, що оскаржувані рішення є не обґрунтованими, протизаконними, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, надали відзив на позов, в якому ли що рішення є законними та правомірними, в задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

ФО-П ОСОБА_1 перебуває на обліку в Харківській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (Чугуївське відділення).

В період: з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року ФО-П ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування, з 01.07.2016р. по 31.12.2016р. здійснював діяльність на загальній системі оподаткування.

Види господарської діяльності - виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (борошно) та оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля іншими продуктами харчування.

ФО-П ОСОБА_1 був платником єдиного податку, податку на доходи з фізичних осіб, податку на додану вартість, збори за спеціальне використання води, військового збору, єдиного внеску.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п. 20.1. 4 п.20.1 ст. 20, ст. 77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказів Головного управління ДФС у Харківській області № 1763 від 28.04.2017р., №2196 від 26.05.2017р. та направлення на проведення перевірки від 12.05.2017р. №528 фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., про що складено акт перевірки від 12.06.2017р. № 4460/20-40-13-15/НОМЕР_3.

В ході перевірки встановлені наступні порушення: пунктів 185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п. 198.5 ст.198 ПКУ, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 554 916 гри. та до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за грудень 2016 року на 2536 грн.

За результатами перевірки винесені податкове повідомлення-рішення від 01.08.2017 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 690 475,00 грн., з яких основний платіж - 552 380 грн., штрафна санкція - 138 095 грн. та податкове повідомлення-рішення від 01.08.2017 р. № НОМЕР_2 про зменшення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2536 грн.

В хода перевірки, зокрема, встановлено, що позивачем від ФГ «Моноліт - Агро» за податковою накладною №26/2/ від 07.05.2015 року отримано 79 т ячменю на загальну суму 300200.00 грн., в т.ч. ПДВ 50033,33 грн., який в подальшому не був реалізований і не значиться на залишках ТМЦ станом на 31.12.2016 року, відповідно вказану суму ПДВ віднесено до заниженого податкового зобов'язання в грудні 2016 року.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що головна умова переробки ячменю це наявність молоткового, або вальцьового млину і використання не більше 25% ячменю до обсягу пшениці. Позивач використовує саме такий млин. Це не перше використання ячменя в господарський діяльності позивача і ніколи, як встановлено судом, перевіряючі не вбачали в ній якихось сумнівів, тим паче не примушували відшкодовувати те, що в повній мірі використано в господарській діяльності.

Отримана від переробки продукція в повному обсязі оприбуткована і реалізована. Перевіряючими не зменшено обсяги виготовленого борошна на кількість переробленого ячменю. Перевіряючими також не було враховано калькуляцію продуктивності мельниці борошно вальної «Харківчанка 1200 плюс». Цей документ не досліджувався.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 507418,27 грн.

Даний висновок зроблений на підставі наступного розрахунку, а саме: з однієї тони заготовленої сировини вихід висівок становить - 25%. За відповідний період нібито мною придбано пшеницю 2 та 3 класу в кількості 7753.866 тон. При переробці даної кількості пшениці вихід, висівок повинен бути 1938,466 тон. За даними обліку за перевіряємий період реалізовано 683,875 тон висівок. Залишок висівок на 31.12.2016 р. становив 22 тони. Отже перевіркою встановлено, що висівки в кількості 1232,59 тон не значаться на залишках ТМЦ станом на 31.12.2016 року та не були продані в перевіряємому періоді, в грошовому еквіваленті ця сума становить 2 537 089.30 грн. (1232,59 тон 2058,34 грн. (за ціною продажу грудня 2016 року, без ПДВ), що призвело до заниження податкового зобов'язання до останнього звітного дня (податкового) періоду що перевірявся на 507418,27 грн..

Суд вважає, що дана сума податкового зобов'язання донарахована безпідставно, так як з наданої перевіряючою таблиці «Придбання пшениці за 2014 рік» виходить, щодо до обсягу придбаної пшениці в 2014 році додана пшениця придбана в 2013 році.

Суд вважає, що цими діями інспектор, який здійснював перевірку, умисно здійснив розрахунок, що привів до завищення обсягів придбаної сировини за 2014 рік на 1751,766 т. (придбання 2013 року). Тобто фактична кількість придбаної сировини в 2014 році становить 1649,283 т (3401,049 т - 1751,766 т).

Таким чином загальна сума придбання сировини за 2014 - 2016 роки становить ні 7753.865 т, як зазначено в акті, а 6081,10 т, в т.ч.: 2014р.- 1649,283 т; 2015 р. - 3028,847 т, в т.ч. ячмінь - 79,0 т ; 2016 р.- 1402,97 т.

В результаті даної помилки невірно обраховано і вихід висівок. За даними перевірки він становить 1938,466 т, а фактично за даними обліку 1520,275 т.(6081,10 т придбаної сировини * 25% = 1520,275 т (кількість отриманих висівок), в т.ч.: 2014 р,-412,321т; 2015р.-757,212 т; 2016 р, - 350,742 т.

За 2014-2016 роки фактичний обсяг реалізованих висівок склав 683,875 т, в т. ч :2014 р. - 177,0 т; 2015р.- 177,25 т; 2016р.-329,925т.

В залишку станом на 01.01.2017 р. рахувалось 22,0 т висівок. Тобто в 2016 році реалізовані всі висівки виготовлені в 2016 році, та 1,183 т висівок 2015 року.

Залишились нереалізованими 814,10 т висівок переробки 2014-2015 років, в т.ч.: 2014 р.-235,321 т, 2015 р. - 578,779 т .

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що у зв"язку з тим, що протягом 2014 - 2015 року у позивача було лише декілька покупців на висівки, і всі намагання підприємця знайти покупців і збільшити обсяги продажу так і не закінчилися продажем, позивач вимушений був зіпсовану продукцію списувати і вивозити на територію полігону, по купленим на відповідний обсяг твердих побутових відходів талонам (за Договором на право користування полігоном твердих побутових відходів № І 8 від 01.10.2013 р., укладеним з КП «Чугуївський комунальній комплекс»).

Згідно з «ДСТУ 3016-95: Висівки кормові пшеничні і ржанні», виробник гарантує відповідність вироблених висівок вимогам даного стандарту. Гарантійний термін зберігання висівок - не більше 15 діб, а з вологістю 16-16,5% - не більше 10 діб з дня виготовлення. Після закінчення гарантійного терміну зберігання висівки перевіряють на відповідність якості вимогам даного стандарту. І позивач дотримувався даних вимог. Зберігали продукцію такий час, який дозволяв зберігати її у відповідній якості.

У відповідності зі ст.7 та ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» реалізація товарів зі строком давності, який минув заборонена. Така продукція вважається неякісною та небезпечною і у відповідності зі ст.5 Закону про вилучення неякісної продукції, підлягає обов'язковому вилученню із обігу. Тобто позивач не мав права реалізовувати дану продукцію, тим паче продукцію 2014-2015 року в грудні 2016 року та ще й за цінами реалізації, як це здійснено перевіряючими .

Суд вказує, що пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України регламентовано, що об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного . законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, суд приходить до висновку про неправомірне винесення вищевказаних податкових повідомлень – рішень.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 63503 код НОМЕР_3) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 01.08.2017.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (код 39599198) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 63503 код НОМЕР_3) сплачений судовий збір в сумі 6930 (шість тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 11 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення у повному обсязі складено 21 березня 2018 року.

Суддя Зінченко А.В.