Постанова № 72856611, 16.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/580/2018

Категорія: 69

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бар'як А. С.

Доповідач :Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 рокуСправа № 127/2183/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого : Копаничук С.Г.

Суддів: Оніщука В.В., Медвецького С.К.

при секретарі: Агєєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду від 01.02.2018 року, постановлену в приміщенні Вінницького міського суду, суддею Бар'яком А.С., у цивільній справі за матеріалами заяви ОСОБА_2, заінтересована особа: перша Вінницька державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В с т а н о в и в :

31.01.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду, за участю заінтересованої особи - першої Вінницької державної нотаріальної контори, із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме - факту перебування його в період з травня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року на утриманні ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Зазначав, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, була власником квартири, що розташована АДРЕСА_1, де він зареєстрований та проживав. ОСОБА_3 здійснювала за ним догляд, як за особою похилого віку, за що в період з 26.07.2007 р. по 01.10.2014 року отримувала від держави відповідну компенсацію. Зазначив, що інших спадкоємців до майна померлої ОСОБА_3 немає, а тому йому необхідно встановити даний факт з метою подальшого оформлення своїх спадкових прав на відповідну спадщину.

Ухвалою Вінницького міського суду від 01.02.2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: перша Вінницька державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати вказану ухвалу, і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Зазначив, що суд не звернув уваги на те, що суд передчасно відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки звернення до суду із заявою у порядку ч. 2 ст. 315 ЦПК України не дає підстав для висновку про наявність спору про право.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Учасники справи у судове засідання не з'явились, у матеріалах справи є відомості про вручення їм судових повісток. Від представників учасників справи надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою звернувся до суду, за участю заінтересованої особи - першої Вінницької державної нотаріальної контори, із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме - факту перебування його в період з травня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року на утриманні ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що немає достатніх підстав вважати, що відсутній спір про право, а встановлення відповідного факту заявнику необхідно для того, щоби заявити свої спадкові права в порядку ч. 2 ст. 1265 ЦК України на відповідну спадщину до закінчення строку її прийняття.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки вони фактично ґрунтуються на не підтверджених доказами припущеннях існування спору про право, а не доведення певних фактів від встановлення яких залежить виникнення у ОСОБА_2 права на спадкування.

Саме по собі звернення до суду із заявою у порядку ч. 2 ст. 315 ЦПК України не дає підстави для висновку про наявність спору про право.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2 постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Пленуму Верховного Суду України справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд-на підставі 235 ЦПК України залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, підставою для відмови у відкритті провадження за заявою, поданою у порядку ч. 2 ст. 315 ЦПК України, є встановлення судом обставин, які дають беззаперечні підстави для висновку про наявність спору про право, разом із тим, із матеріалів заяви ОСОБА_2 на стадії відкриття провадження у справі, такого висновку дійти не можна.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи, що невідповідність висновків суду обставинам справи привело до постановлення судом помилкової ухвали, остання підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 374, 379, 382 ЦПК України,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду від 01.02.2018 рокускасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає

Головуючий: Копаничук С.Г.

Судді: Оніщук В.В.

Медвецький С.К.

Згідно з оригіналом:

Суддя: Копаничук С.Г.