Постанова № 72856516, 20.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

20 березня 2018 р. Справа № 820/1056/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2017 № 286434-13, яким донараховано ОСОБА_1 податкове зобов'язання по Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами з об'єктів житлової нерухомості за 2016 рік у сумі 25829,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії та рішення відповідача є необґрунтованими, а саме відповідачем при складанні оскаржуваного рішення не правильно застосовано ставку податку на нерухоме майно 0,5 % замість 0,25%.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 відкрито спрощене провадження.

Встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів, з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.

Представник відповідача надав до суду відзив, в якому вказав, що підстав для скасування податкового-повідомлення рішення не немає, оскільки воно прийнято на підставі та у спосіб, визначений Податковим кодексом України.

Відповідачем також разом із відзивом на адміністративний позов надано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п. 2 ч.6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником об'єкту нерухомості, розташованого на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, а саме: житлового будинку загальною площею 581,2 кв.м. (а.с. 55-57)

Рішенням I сесії VI скликання №18 від 06.02.2015 року «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», відповідно до норм Податкового кодексу на території Черкасько - Лозівської сільської ради» встановлена ставка податку для "об'єктів житлової нерухомості" на рівні 0,5 % від розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням V сесії VII скликання №3 від 20.01.2016 року «Про внесення змін до рішення Черкасько - Лозівської сільської ради від 06.02.2015 №18 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до норм Податкового кодексу України на території Черкасько - Лозівської сільської ради» затверджено Положення « Про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області», згідно якого встановлена ставка податку для об'єктів житлової нерухомості - 0,5 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Зазначене рішення набирає чинності з дня його прийняття і застосовується з першого січня 2016 року.(а.с. 35)

Наступним рішенням XVIII сесії VII скликання №3 від 20.01.2017 року «Про внесення змін до рішень Черкасько - Лозівської сільської ради з питань оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області» яким ставка податку для «об'єктів житлової нерухомості» змінена від 0,5 % до 0,25% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Зазначене рішення набирає чинності з дня його прийняття і застосовується з першого січня 2017 року.(а.с. 36-44)

Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №286434-13 від 24.10.2017, якими позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік за ставкою 0,5% від розміру мінімальної заробітної плати, згідно з рішенням V сесії VII скликання №3 від 20.01.2016 Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

Згідно з ст. 10 та ст. 265 Податкового кодексу України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовою податку на майно та включено до місцевих податків.

Відповідно до п. 10.3 статті 10 Податкового кодексу України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами пп. 12.3.4 п. 12.3 ст.12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Таким чином, місцеві ради за вищезазначеними нормами Податкового кодексу України мають обов'язково вирішити питання чи запроваджувати податок (і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Таким чином, виходячи з наведених вище норм Кодексу, у даному випадку нові ставки, зокрема податку на майно, відмінне від земельної ділянки, практично можуть бути визнані обов'язковими до сплати у 2016 році, адже місцевою радою прийнято і офіційно оприлюднене до 15 липня 2015 року рішення про встановлення такого розміру податку.

Окрім того, суд зазначає, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами рішень органу місцевого самоврядування щодо обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб.

Позивач вважає, що податковим органом при нарахуванні податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік необхідно було застосувати ставку 0,25%, відповідно до рішення XVIII сесії VII скликання №3 від 20.01.2017 року «Про внесення змін до рішень Черкасько - Лозівської сільської ради з питань оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області».

Проте, суд вважає безпідставним зазначене твердження позивача з огляду на наступне.

Так, відповідно до принципів податкового законодавства, викладених у статті 4 Податкового кодексу України, зокрема п. 4.1.9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Таким чином, рішення органу місцевого самоврядування, на яке посилається ОСОБА_1, від 20.01.2017 щодо обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості визначає ставку податку у розмірі 0,25 %, і розповсюджується на бюджетний період 2018 року.

У даному випадку, у 2016 році ставка податку має застосовуватися для "об'єктів житлової нерухомості" на рівні 0,5 % від розміру мінімальної заробітної плати, згідно з рішенням Черкасько - Лозівської сільської ради 06.02.2015.

Зазначене передбачено прямою нормою закону, а саме пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд зазначає, що дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо нарахування податкового зобов'язання та складання податкового повідомлення-рішення вчинені на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом і є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.