Рішення № 72854449, 20.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 р. Справа№805/1030/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про визнання дії протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1.

- зобов’язати відповідача видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- зобов’язати відповідача подати у місячний строк звіт про виконання постанови суду відповідно до статті 382 КАС України.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту він у вересні 2015 року був змушений покинути місце свого постійного проживання у селещі Невельське Ясинуватського району Донецької області за адресою: вул. Цвіточна, б. 3, кв. 1.

Вказує на те, що звернувся до ОСОБА_2 соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області із заявою про взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи у зв’язку із вимушеною зміною постійного місця проживання.

Зазначає, що йому було відмовлено відповідачем у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у зв’язку з тим, що село Невельське не значиться в розпорядженні Кабінету Міністрів від 07.11.2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження».

Посилається на те, що відповідно до чинного законодавства України має право на взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, у зв’язку з чим вважає такі дії відповідача протиправними, та звернувся з даним позовом до суду.

Позовну заяву було прийнято до розгляду та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяви про визнання позову.

13.03.2018 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Посилається на те, що здійснити видачу довідки про статус внутрішньо переміщеної особи не мав можливості, так як на час звернення позивача 29.08.2018 року згідно розпорядження Кабінету міністрів України від 07.11.2014 року №1058-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» зі змінами та доповненнями від 18.02.2015 року №128-р, від 05.05.2015 року та від 02.12.2015 року №1276-р населений пункт, в якому зареєстрований позивач не значився.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, відповідно до копії паспорта серії ВК № 906174 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 3, кв. 1 (а.с. 8-9).

У вересні 2017 року вимушено покинув своє фактичне місце проживання у селі Невельське та переїхав до міста Родинське, міста Покровськ, Донецької області.

Згідно довідки асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків «Молодіжна м.Родинське» від 11.12.2017 року №38 позивач дійсно мешкає за адресою АДРЕСА_1 з дружиною та донькою (а.с. 10).

Як вбачається зі змісту заперечень відповідача 29.08.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про взяття його на облік як внутрішньо переміщену особу, що не заперечується відповідачем (а.с. 16).

ОСОБА_2 соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області від 29.08.2017 року за №01-05/2279 позивача було повідомлено, що здійснити видачу довідки про статус внутрішньо переміщеної особи немає можливості, так як згідно розпорядження Кабінету Міністрів від 07.11.2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» зі змінами та доповненнями від 18.02.2015 року №128-р, від 05.05.2015 року №428-р та від 02.12.2015 року №1276-р населений пункт, в якому позивач зареєстрований, не значиться (а.с. 11).

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у взятті на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до ст. 8 Конституції України саме Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції країни і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» (далі - Закону №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

За приписами п.п. 2, 3 ст. 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи врегульований Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

Згідно з пунктом 1 Порядку №509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

За приписами пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Підстави для відмови у видачі довідки наведені в пункті 8 Порядку № 509, відповідно до якого заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли: відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону; у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення); у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку; докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.

Рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.

Суд, зазначає, що вищенаведеною нормою встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у взятті на облік внутрішньо переміщеної особи.

Зазначена норма не містить будь-яких додаткових умов, як то здійснення своїх повноважень органами державної влади на території проведення антитерористичної операції.

Наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 року № 33/6/а визначено такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07.04.2014 року; Харківська область - з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року.

Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення, та у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. До вказаного переліку включено с. Невельське Ясинуватського району Донецької області.

Отже суд зазначає, що позивач перемістився з селища, яке відноситься до території здійснення антитерористичної операції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, на якого розповсюджується дія Закону № 1706-VII, у зв’язку з чим позивачу було протиправно відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

В межах спірних правовідносин, відсутня жодна з підстав, встановлених пунктом 8 Порядку № 509 для відмови у видачі довідки.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином,суд, дійшов до висновку про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у взятті позивача на облік внутрішньо переміщених осіб та зобов’язання видати позивачу довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача суми судового збору.

Оскільки суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача, суд присуджує стягнути судові витрати у розмірі 704,80 грн., здійснені ОСОБА_1, за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області.

Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Такі дії є правом суду, а не обов'язком, а тому суд вважає, що таке зобов’язання не є необхідним в даній справі, і в задоволенні цієї частини позову суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 77, 90, 243, 244, 245, 250, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про визнання дії протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати противоправними дії ОСОБА_2 соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області щодо відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (юридична адреса: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, 22, код ЄДРПОУ 25953161) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВК № 906174, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 3, кв. 1) суму судового збору у розмірі 704,80 грн.

Повний текст рішення складений та підписаний 20 березня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.