Ухвала суду № 72853476, 19.03.2018, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"19" березня 2018 р. м. Рівне Справа № 918/1731/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р.,

при секретарі судового засідання В'юненко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою боржника про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея"

за участі представників:

від кредитора ПАТ "Промінвестбанк": ОСОБА_1, довіреність № 09/12/224 від 17.04.17 р.;

від засновника боржника ОСОБА_2:ОСОБА_3, довіреність №ННА599939 від 02.03.2018 року;

від ліквідатора: ОСОБА_4, довіреність від 16.01.2018 року.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Рівненської області від 28.05.2014 р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Медея", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_5

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.03.2016 р., зокрема, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея" арбітражного керуючого ОСОБА_6

Ухвалою суду від 10.01.2017 р. продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута ТОВ "Медея" та строк повноважень ліквідатора банкрута ОСОБА_6 до 30.05.2017 р.

У зв'язку з тим, що строк ліквідаційної процедури банкрута ТОВ "Медея" та строк повноважень ліквідатора банкрута ОСОБА_6 закінчився, ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.01.2018 року справу № 918/1731/13 призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.02.2018 року. Зобов'язано ліквідатора боржника ОСОБА_6 у термін до 16.02.2018 р. подати суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута ТОВ "Медея".

19.02.2018 року ліквідатор звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, як безпідставно порушеного. Зазначене клопотання призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.03.2018 року.

У судовому засіданні 05.03.2018 року ліквідатором подано клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора до 30.05.2018 року, яке мотивоване необхідністю розгляду заяв і клопотань учасників процесу а також вжиття всіх заходів в ліквідаційній процедурі. Ліквідатор також зазначив, що строк ліквідаційної процедури не продовжувався з 30.05.2017 року у зв'язку з перебуванням матеріалів справи за межами суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.03.2018 року розгляд справи №918/1731/13 (клопотання ліквідатора про закриття провадження у справі) відкладено на 19 березня 2018 року, призначено до розгляду у вказаному судовому засіданні клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора.

05.03.2018 року до суду надійшли заперечення засновника боржника ОСОБА_2 на клопотання ліквідатора про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 19.03.2018 року представник ліквідатора підтримала клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора та про закриття провадження у справі з підстав наведених в останніх.

Представник засновника боржника ОСОБА_2 заперечив проти задоволення клопотань призначених до розгляду. Наполягав на застосуванні до арбітражного керуючого ОСОБА_6 заходів процесуального примусу, що передбачені законом за невиконання нею процесуальних обов'язків ліквідатора та за зловживання процесуальними правами.

Представник кредитора ПАТ "Промінвестбанк" не заперечив проти задоволення клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора. Підтримав клопотання ліквідатора про закриття провадження у справі, як безпідставно порушеного.

Розглянувши у судовому засіданні 19.03.2018 року клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора та про закриття провадження у справі, як безпідставно порушеного, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

За змістом ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); подання до суду неправдивих відомостей; відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); наявності конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 12 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

З вищенаведених норм Закону про банкрутство вбачається, що повноваження ліквідатора в зв’язку з не продовженням судом строку ліквідаційної процедури не припиняються, а тому ліквідатор незалежно від того, що не була винесена ухвала про продовження ліквідаційної процедури, вживались заходи по супроводу відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим, 05.03.2018 року ліквідатором подано клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури ТОВ "Медея" та строку повноважень ліквідатора ОСОБА_6 до 30.05.2018 року. Вказане клопотання обґрунтоване необхідністю розгляду заяв і клопотань учасників процесу а також вжиття всіх заходів в ліквідаційній процедурі для належного її завершення. Так, зі звіту ліквідатора про проведену роботу станом на 04.01.2018 року вбачається наявність незавершених кримінальних проваджень стосовно керівника боржника, крім того, ліквідатором не отримано всіх відповідей на звернення до реєструючих органів щодо виявлення майна боржника.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Так, постановою господарського суду Рівненської області від 28.05.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Медея" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 6 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи боржника і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній господарським судом юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів боржника за рахунок отриманих активів. Ліквідатор у разі потреби передавання активів боржника, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації, в управління іншій юридичній особі погоджує кандидатуру такої особи з комітетом кредиторів та звертається до господарського суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Виходячи з системного аналізу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема ст. ст. 37, 45, 46, якими визначено поняття ліквідації, підстав та порядку її завершення, відповідно до яких, ліквідація банкрута це припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів шляхом продажу його майна, і яка закінчується не спливом строку ліквідаційної процедури, а завершенням продажу майна банкрута, завершенням розрахунків з кредиторами, затвердженням звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи-банкрута.

За вищенаведеного, враховуючи необхідність вчинення додаткових заходів передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, щодо пошуку майна боржника, отримання результатів розслідувань та звернень ліквідатора до правоохоронних органів, реалізації майна банкрута і розрахунку з кредиторами, для належного завершення ліквідаційної процедури банкрута, суд вважає за необхідне продовжити строк ліквідаційної процедури банкрута та строк повноважень ліквідатора до 30.05.2018 року.

Стосовно клопотання ліквідатора про закриття провадження у справі, як безпідставно порушеного, суд зазначає наступне.

Статтею 95 Закону про банкрутство передбачено особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Згідно з ч.1 ст.95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що боржник ТОВ "Медея" в особі директора (засновника) ОСОБА_2 звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку Закону про банкрутство, оскільки останнім було виявлено відсутність майна для задоволення безспірних вимог кредиторів.

Відповідно до част.4 ст.11 Закону про банкрутство, боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Ліквідатор вказує, що як вбачається з поданої ТОВ "Медея" заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та доданих до неї документів, у божника відсутнє будь-яке майно та грошові кошти. Оскільки, нормами Закону про банкрутство встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за ст.95 Закону) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство, а у ТОВ "Медея" таке майно було відсутнє, що виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч.4 ст.11 Закону про банкрутство, тому просить провадження у справі закрити як безпідставно порушене з посиланням на п. 2 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Медея" порушено ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.12.2013 року на загальних підставах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VІ, який набрав чинності з 19.01.2013 року).

Постановою господарського суду Рівненської області від 28.05.2014 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року, ТОВ "Медея" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.03.2015 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Медея", ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Медея", провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2015 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року та ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.03.2015 року у справі № 918/1731/13 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Рівненської області на стадію ліквідаційної процедури.

Під час нового розгляду, ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.09.2015 року ліквідатором банкрута ТОВ "Медея" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6

Разом з тим, згідно з частинами 1, 6 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, за наслідками проведення якого виноситься ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в підготовчому засіданні 16.12.2013 року перевірено наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст.95 Закону про банкрутство. Судом встановлено обставини дотримання ліквідаційною комісією порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Зазначена ухвала не оскаржувалася та відповідно набрала законної сили.

Таким чином, ліквідатор фактично посилається на обставини які можуть слугувати підставами перегляду ухвали підготовчого засідання.

Зважаючи на те, що у господарського суду Рівненської області на даному етапі відсутня можливість для перевірки наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, враховуючи, що процедура банкрутства ТОВ "Медея" триває з 16.12.2013 року, суд не погоджується з позицією ліквідатора про відсутність предмету спору у даній справі, тому дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ліквідатора про закриття провадження у справі, як безпідставно порушеного.

Крім того, у судовому засіданні 19.03.2018 року представник засновника боржника наполягав на застосуванні до арбітражного керуючого ОСОБА_6 заходів процесуального примусу, що передбачені законом, а саме статтями 131-135 ГПК за невиконання нею процесуальних обов'язків ліквідатора та за зловживання процесуальними правами, про що направив до суду клопотання від 28.02.2018 року.

Розділ VIII Закону про банкрутство регулює діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Статті цього розділу визначають, що під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є незалежним; кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи, а в деяких випадках без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України; під час реалізації своїх прав та обов'язків, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. Підстави усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків визначені ч.3 ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд вважає необхідним зауважити на тому, що призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство належить до повноважень суду, а дії (бездіяльність) арбітражного керуючого (під час здійснення своїх повноважень) можуть бути предметом оскарження суб'єктами, встановленими ч.3 ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з підстав наведених у цій нормі Закону.

З відповідною скаргою на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого жоден з суб’єктів вказаних вище наразі до суду не звертався.

Глава 9 Господарського процесуального кодексу України передбачає застосування до учасників судового процесу заходів процесуального примусу.

Так, у відповідності до статей 131-132 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, вказаний розділ ГПК регулює процесуальні дії суду спрямовані на стимулювання дотримання учасниками провадження у справі правопорядку та припинення перешкод у здійсненні судочинства в господарському суді, у разі якщо буде встановлено невиконання учасником судового процесу встановлених в суді правил, недобросовісне виконання процесуальних обов'язків, зловживання правами та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

При цьому, вказаним розділом ГПК не передбачено право на звернення з відповідним клопотанням до суду та ініціювання будь-ким з учасників судового процесу застосування заходів процесуального примусу.

Тому надіслане на адресу суду клопотання від 28.02.2018 року представника засновника боржника про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_6 заходів процесуального примусу не підлягає призначенню та розгляду у судовому засіданні господарського суду.

Слід також зазначити, що представник засновника боржника просить застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_6 заходи процесуального примусу саме за невиконання ліквідатором процесуальних обов’язків.

Статтею 105 Закону про банкрутство визначено поняття дисциплінарного проступку арбітражного керуючого, яким є – винне невиконання або неналежне виконання обов’язків арбітражного керуючого .

Доведення вчинення дисциплінарного проступку арбітражним керуючим покладено при цьому не на суд, а на відповідний державний орган з питань банкрутства у порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.

Також статтею 109 Закону про банкрутство встановлені дисциплінарні стягнення що накладаються на арбітражного керуючого вказаним вище органом.

Враховуючи все вищевикладене, оскільки подача до господарського суду клопотання про застосування до учасників провадження у справі заходів процесуального примусу не передбачено ні нормами ГПК ні нормами Закону про банкрутство, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття будь-якого процесуального рішення за вказаним клопотанням.

Керуючись ст. 37-42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 3, 12, 119, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Продовжити строк ліквідаційної процедури банкрута ТОВ "Медея" та повноважень ліквідатора до 30.05.2018 року.

2. Ліквідатору здійснювати свої повноваження у відповідності з вимогами чинного законодавства та по завершенні строку ліквідаційної процедури подати суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

3. У задоволенні клопотання ліквідатора про закриття провадження у справі, як безпідставно порушеного відмовити.

4. Копію ухвали направити всім учасникам провадження у справі про банкрутство.

Згідно ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала набирає законної сили 19.03.2018 року та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення (ст.ст. 235, 255-256 ГПК України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua .

Суддя Войтюк В.Р.