Рішення № 72853370, 14.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3018/17Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1-П.С., ОСОБА_2,

від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянув у відкритому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН” до Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі регіональної філії „Одеська залізниця” про стягнення 35850,35 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.12.2017 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН”, порушено провадження у справі № 916/3018/17, призначено її до розгляду в засіданні суду на 03.01.2018 р.

В зв’язку з набранням чинності новою редакцією ГПК України ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2017 р. постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, останнє призначено на 03.01.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2018 р. відкладено підготовче засідання на 22.01.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.02.2018 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 12.02.2018 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 05.03.2018 р., а від 05.03.2018 р. – до 14.03.2018 р.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 14.03.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН” (далі – ТОВ СП „НІБУЛОН”) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі регіональної філії „Одеська залізниця” (далі – ПАТ „Українська залізниця”) 35850,35 грн. збитків, завданих нестачею вантажу.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ТОВ СП „НІБУЛОН” посилається, зокрема, на ст.ст.193,224,225,226,314 ГК України, ст.ст.22,526,924 ЦК України, п.п.105,110,113-115,127,129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, залізничну накладну від 06.08.2017 р. № 51348969, комерційний акт від 11.08.2017 р. № 415207/64 та додаток № 1 до нього, акт експертизи від 11.08.2017 р. № 120-1151, протокол огляду місця події від 11.08.2017 р., акт переважування від 11.08.2017 р., довідку від 29.08.2017 р. № 11426/3-17/27, претензію від 30.08.2017 р. № 11537/3-17/27, відповідь на неї від 20.09.2017 р. тощо та зазначає, що зазор в місці з’єднання кришки і бункера, наявність затиснутого зерна пшениці у розвантажувальних люках та поглиблення у вигляді воронки на поверхні вантажу свідчать про технічну несправність вагону, течію вантажу, можливість доступу до нього та втрату саме в процесі перевезення.

У відзиві на позовну заяву ПАТ „Українська залізниця” просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки:

- з урахуванням змісту абз.1,5 п.31 та абз.3 п.32 Статуту залізниць України, п.2.3 Правил перевезення вантажів навалом та насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542, нестача вантажу виникла з вини вантажовідправника, який зобов’язаний перед навантаженням переконатись в тому, що вагон придатний для перевезення в комерційному відношенні. ТОВ СП „НІБУЛОН”, маючи відповідне право, від поданого залізницею технічно справного вагону не відмовилось, усунувши виявлені зазори за допомогою монтажної піни, використання якої заборонено. Той факт, що залізницею ремонт вагону не проводився, вбачається з довідки від 13.03.2018 р.;

- з позовних матеріалів неможливо встановити проміжок часу, який пройшов з моменту навантаження вагону до його відправленням, у зв’язку з чим втрата вантажу могла статись ще до відправлення;

- ТОВ СП „НІБУЛОН” без зауважень прийнято вагон, що підтверджується пам’яткою про подавання вагонів № 1258;

- вантажовідправником не надано належних доказів, які доводять вартість відправленого вантажу за накладною від 06.08.2017 р. № 51348969. При цьому представлена з цією метою довідка від 29.08.2017 р. № 11426/3-17/27 не повинна бути прийнята до уваги, адже: вона інформує про вартість пшениці 2-го класу, натомість залізнична накладна про класність пшениці відомостей не містить; згідно даних офіційного сайту ТОВ СП „НІБУЛОН” філія Сватівська реалізує пшеницю 3-го та 6-го класів за ціною 4800,00 грн. та 4750,00 грн. за тону відповідно, що суперечить доказам дійсної вартості вантажу, наданим позивачем;

- підстав для складання комерційної видачі вантажу у ТОВ СП „НІБУЛОН” не було, т.я. вагон № 95527552 прибув у технічно справному стані з усіма сімома запірно-пломбувальними пристроями відправника, що підтверджується комерційним актом від 11.08.2017 р. № 415207/64 та актом про технічний стан вагону (контейнера) від 11.08.2017 р. № 40;

- акт експертизи складений лише за участю представників ТОВ СП „НІБУЛОН”, тобто без запрошення працівників залізниці, всупереч п.53 Статуту залізниць України та п.30 Правил видачі вантажів. До того ж торгово-промислова палата при проведенні експертизи товару вийшла за межі наданих їй законом повноважень, здійснивши оцінку щільності закриття розвантажувальних люків вагону та можливості забезпечення ними збереження вантажу при транспортуванні. Крім того, особи, які проводили експертизу, не наділені статусом експертів відповідно до вимог чинного законодавства;

- оформлення позивачем додатку № 1 до комерційного акту від 11.08.2017 р. № 415207/64 суперечить п.6 Правил складання актів.

У відповіді на відзив ТОВ СП „НІБУЛОН” називає твердження ПАТ „Українська залізниця” безпідставними та просить позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив таке.

06.08.2017 р. зі станції відправлення Сватове Донецької залізниці ТОВ СП „НІБУЛОН” (відправник) на станцію призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці для ТОВ СП „НІБУЛОН” (одержувач) відправлено вантаж (насипом пшеницю 2-го класу), в т.ч. в кількості 69800 кг у вагоні № 95527552 із запірно-пломбувальними пристроями за №№ У703323, У703333, У703330, У703304, У703325, У703331, У703336, про що свідчить залізнична накладна № 51348969.

11.08.2017 р. на станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці складено комерційний акт № 415207/64, в якому зазначено, що: на вимогу одержувача проводилось комісійне зважування вагону № 95527552; виявлено вантаж – пшениця, нетто – 62750 кг, що на 7050 кг менше, ніж вказано в залізничній накладній; вагон прибув за справними сімома запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП) відправника на завантажувальних люках; вагон прибув у технічно справному стані, що підтверджується актом про технічний стан вагону (контейнера) від 11.08.2017 р. № 40, люки щільно закриті, течі вантажу немає. В розділі ,,Е” комерційного акту зазначено про підписання вантажоодержувачем вказаного акту із зауваженнями (додаток № 1), згідно яких вагон прибув технічно несправним, у середньому розвантажувальному люці виявлено зазор, який виник внаслідок механічного пошкодження, наявні ознаки течії вантажу, в середині вантажу наявна порожнина, що підтверджується актом РТПП Миколаївської області від 11.08.2017 р. № 120-1151, протоколом огляду місця події від 11.08.2017 р.

Крім того, вантажоодержувачем складено та підписано додаток № 1 до комерційного акту від 11.08.2017 р. № 415207/64, за змістом якого: вагон № 95527552 технічно несправний; в місці з’єднання кришки і бункера середнього розвантажувального люку виявлено зазор, задутий піною свіжого походження та ущільнений ганчір’ям; в проміжках видно затиснуте зерно пшениці; при незначному впливі відбувається розсипання зерна; між другим та третім завантажувальними люками є поглиблення вантажу у вигляді воронки довжиною 5,5 м та глибиною 0,5 м з чітко позначеною смугою по ширині вагону, характерною для стікаючого вантажу, що підтверджується актом експертизи Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 11.08.2017 р. № 120-1151 та протоколом огляду місця події від 11.08.2017 р.

11.08.2017 р. на станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області оформлено акт експертизи № 120-1151, проведеної на підставі заявки від 10.08.2017 р. № 10/35-1, за участю представників ТОВ СП „НІБУЛОН” – прийомоздавача та вагаря. Відповідно до цього висновку при зважуванні та огляді залізничного вагону № 95527552, завантаженого зерном пшениці, з непорушеними пломбами відправника, маса нетто складає 62750 кг, що на 7050 кг менше, ніж зазначено в накладній від 06.08.2017 р. № 51348969. Щільність закриття середнього розвантажувального люку не забезпечує збереження вантажу при транспортуванні.

Того ж дня слідчим поліції ГУ НП України в Миколаївській області проведено огляд місця події, за результатами якого складено протокол, в тексті якого відображено, що: над другим розвантажувальним люком в місці з’єднання дверей виявлено свіжу будівельну піну та фрагмент ткані; внаслідок зважування встановлено нетто вантажу на 7050 кг менше нетто перевізного документа; має місце воронкоподібне поглиблення довжиною 5,5 м та глибиною 0,6 м.

В подальшому ТОВ СП „НІБУЛОН” направлено ПАТ „Українська залізниця” претензію від 30.08.2017 р. № 11537/3-17/27, залишення якої без задоволення відповіддю від 20.09.2017 р. спричинило звернення до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд задовольняє позов з огляду на наступне.

Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, залізнична накладна від 06.08.2017 р. № 51348969 свідчить про укладення між ТОВ СП „НІБУЛОН” (відправник) та ПАТ „Українська залізниця” в особі регіональної філії „Одеська залізниця” (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким теж є ТОВ СП „НІБУЛОН”.

Відповідно до п.п.„а” п.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Положеннями п.113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах… Залізниця зобов’язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу… Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

В п.9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 (із змінами), передбачено, що у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Господарський суд Одеської області, проаналізувавши зміст наведених норм спеціального законодавства з питань залізничних перевезень, вказує, що останніми покладено на перевізника обов’язок довести, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від нього причин. При цьому підставою для притягнення як перевізника, так і його контрагентів до матеріальної відповідальності являється комерційний акт, який повинен відповідати Правилам складання актів.

В підтвердження відсутності своєї вини у втраті вантажу ПАТ „Українська залізниця” посилається, зокрема, на зміст комерційного акту від 11.08.2017 р. № 415207/64.

Між тим, в порушення п.9 Правил складання актів зазначений комерційний акт: взагалі не описує стан вантажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу; оформлено з проставленням рисок замість необхідних даних; не містить відомостей щодо того, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, які порушення допущено відправником під час завантаження, розміщення, закріплення вантажу.

Враховуючи викладене, те, що зазор в місці з’єднання кришки і бункера середнього розвантажувального люка, піна з ганчір’ям в ньому, а також поглиблення вантажу у вигляді воронки мали очевидний характер та могли бути пов’язані з виявленою невідповідністю маси нетто, ПАТ „Українська залізниця” зобов’язане було відобразити наведені обставини в комерційному акті, проте з невідомих причин не зробила цього. Очевидність вказаних обставин підтверджується, зокрема, актом експертизи Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 11.08.2017 р. № 120-1151, протоколом огляду місця події від 11.08.2017 р. та відсутністю заперечень з боку перевізника, в т.ч. у відзиві на позов, з приводу поглиблення та існування сторонніх речей у вагоні, які не передбачені його конструкцією. Крім того, якщо перевізник встановив факт неправильності здійсненого відправником завантаження, він теж мав такі недоліки задокументувати в комерційному акті.

Таким чином, беручи до уваги те, що акт про технічний стан вагону (контейнера) від 11.08.2017 р. № 40 правомірність позиції відповідача ніяким чином не доводить (в тексті відзиву наявне твердження про нездійснення відправником перевірки вагону на предмет придатності для перевезення в комерційному відношенні), відсутність інших доказів того, що втрата вантажу сталась з вини ТОВ СП „НІБУЛОН”, господарський суд доходить висновку, що залізницею не доведено належними доказами факт виникнення нестачі з причин, які від неї не залежали, в зв’язку з чим покладає цивільно-правову відповідальність за втрату вантажу в процесі перевезення на відповідача.

В п.п.114,115 Статуту залізниць України закріплено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу – у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі...; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу...

Отже, ТОВ СП „НІБУЛОН” має право на стягнення завданих неправомірними діями перевізника вантажу збитків в розмірі дійсної вартості в сумі 35850,35 грн., розрахунок якої цілком обґрунтовано здійснено позивачем, виходячи з таких показників:

- вартість за 1 тону вантажу (пшениця 2-го класу) – 5350,00 грн. з ПДВ, яка вказана в довідці від 29.08.2017 р. № 11426/3-17/27;

- маса відповідальної нестачі із вирахуванням норми нестачі (природної втрати) 0,5% нетто вантажу пшениці 2-го класу (інші вантажі) – 6701 кг.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Твердження ПАТ „Українська залізниця” про те, що нестача вантажу виникла з вини вантажовідправника, який перед навантаженням не переконався в придатності вагону для перевезення в комерційному відношенні, а також відносно того, що саме позивач усував зазори за допомогою монтажної піни, як вже вказано вище, жодними належними доказами не підтверджено. Представлена з цією метою довідка від 13.03.2018 р., яка вказує, що залізницею ремонт вагону не проводився, беззаперечним доказом цього не є, оскільки задуття щілин у вагоні могло бути проведено залізницею і без відображення таких дій у відомчій документації.

Посилання відповідача як на підставу для відмови у позові на те, що втрата вантажу могла статись ще до відправлення, являється хибним, т.я. спрямоване на перекладання обов’язку доказування на позивача, в той час як п.113 Статуту залізниць України встановлено презумпцію вини залізниці.

Доводи ПАТ „Українська залізниця” стосовно прийняття ТОВ СП „НІБУЛОН” без зауважень вагону, в якому в подальшому виявлено нестачу, що підтверджується пам’яткою про подавання вагонів № 1258, не приймаються до уваги, адже пам’ятка про подавання вагонів оформлюється для засвідчення лише факту подачі вагону, а не його стану. Встановлення на її підставі обставин, пов’язаних з відповідністю вагону в технічному та/або комерційному відношеннях, законодавством не передбачено.

Щодо тверджень перевізника про неможливість прийняття до уваги довідки від 29.08.2017 р. № 11426/3-17/27 в якості підтвердження вартості втраченої пшениці 2-го класу, то в цій частині суд зазначає, що, по-перше, п.15 залізничної накладної містить відмітку про перевезення пшениці 2-го класу, а, по-друге, відомості з офіційного сайту ТОВ СП „НІБУЛОН”, згідно яких філія Сватівська реалізує тільки пшеницю 3-го та 6-го класів, ніяким чином не спростовує факт відправлення у вагоні № 95527552 саме пшениці 2-го класу.

Стосовно посилань відповідача на відсутність у даному випадку передумов для комерційної видачі вантажу господарський суд зауважує, що через надходження відповідної скарги ТОВ СП „НІБУЛОН” комерційний акт все ж було складено, проте із суттєвим недотриманням вимог, пред’явлених підзаконним актом до його форми.

Окремо суд вважає за потрібне погодитись з доводами ПАТ „Українська залізниця” про те, що акт експертизи Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 11.08.2017 р. № 120-1151 не слід враховувати як доказ, за змістом якого можна встановити причини втрати вантажу, оскільки акт експертизи складений за участю представників ТОВ СП „НІБУЛОН” та без запрошення працівників залізниці всупереч п.53 Статуту залізниць України та п.30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (із змінами). Разом з тим, цей акт свідчить про можливість у залізниці під час оформлення комерційного акту виявити обставини щодо поглиблень та сторонніх предметів в конструкції вагону, т.я. огляд та зважування вагону здійснювались за присутності заступника начальника станції ОСОБА_5, яка скріпила своїм підписом специфікацію до акту експертизи Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області.

Інші доводи, наведені сторонами в процесі розгляду цієї справи, з огляду на названі вище мотиви жодним чином не впливають на суть судового рішення, у зв’язку з чим судом відхиляються.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,233,237,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код 40075815) в особі регіональної філії „Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН” (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код 14291113) 35850/тридцять п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят/ грн. 35 коп. збитків, завданих нестачею вантажу, та 1600/одну тисячу шістсот/ грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21 березня 2018 р.

Суддя Л.В. Лічман