Постанова № 72851825, 19.03.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 3-2454/18

в справі №760/5118/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Захарова А.С., розглянувши за участі захисника - адвоката Горбенка Є.О., оперуповноваженого 1 сектору 1 відділу 1 управління Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України капітана Погребного В.В. матеріали, які надійшли від Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Макарів Київської області, працюючого на посаді заступника начальника відділу експлуатації та ремонту управління технічного забезпечення зв'язку та автоматизації Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, - за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

Так, ОСОБА_3, обіймаючи посаду заступника начальника відділу експлуатації та ремонту управління технічного забезпечення зв'язку та автоматизації Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України, має доступ до державної таємниці за формою 2, що включає в себе фактичний доступ до інформації з грифами секретності «таємно» та «цілком таємно».

При цьому, ОСОБА_3 взявши на себе письмове зобов'язання щодо збереження державної таємниці, та, усвідомлюючи міру відповідальності за недотримання діючих нормативно-правових актів у сфері охорони державної таємниці, 27.03.2017 року здійснив перетин державного кордону у напрямку Угорщини через пункт пропуску «Чоп (Тиса)», письмово не повідомивши, про це особу, яка надала йому доступ до державної таємниці, інструктажів з питань охорони державної таємниці на передодні виїздів та після повернення в РСО установи не проходив та у журналі інструктажу не розписувався.

Таким чином, ОСОБА_3 всупереч взятих на себе обов'язків, щодо збереження режиму секретності громадянина України з доступом до державної таємниці та в наслідок порушення пункту 116 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 (далі - Порядок), яким передбачено: громадянин, якому надано допуск і доступ до державної таємниці, зобов'язаний повідомляти в письмовій формі про свій виїзд за межі України, та пунктів 696, 697, 698 Порядку, якими передбачено: перед виїздом до іноземної держави у приватних справах громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов'язаний письмово повідомити про це посадовій особі, яка надала йому доступ до державної таємниці, а також РСО за місцем зберігання його картки обліку за формою згідно з додатком 6. Відомості про виїзд до іноземної держави громадян, яким надано допуск до державної таємниці, у приватних справах та у службові відрядження реєструються РСО в журналі обліку виїздів за кордон працівників, яким надано допуск до державної таємниці за формою згідно з додатком 92, 3 працівниками підприємств, установ, організацій після їх повернення із закордонних службових відряджень або приватних поїздок до іноземних держав начальники РСО проводять співбесіди з метою з'ясування питань щодо наявності чи відсутності обставин, що могли створити передумови для витоку секретної інформації під час перебування за кордоном, фактів необґрунтованої заінтересованості з боку іноземців секретною інформацією. ОСОБА_3 не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене пунктом 6 частини 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В ході розгляду адміністративного матеріалу ОСОБА_3, пояснив, що в період з 27.03.2017 року по 02.04.2017 року він дійсно виїжджав до м. Будапешт разом зі своєю сім'єю.

При цьому, підтвердив, що перед виїздом за межі території України та по приїзду на територію України, він, яка має доступ до державної таємниці за формою 2, що включає в себе фактичний доступ до інформації з грифами секретності «таємно» та «цілком таємно», письмово не повідомив, про це особу, яка надала йому доступ до державної таємниці, інструктажів з питань охорони державної таємниці на передодні виїздів та після повернення в РСО установи не проходив та у журналі інструктажу не розписувався.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП підтверджується доказами, які були досліджені в ході розгляду адміністративного матеріалу, а саме:

Протоколом про адміністративне правопорушення № 17/1/1-530 нт від 21.02.2018 року з якого вбачається, що ОСОБА_3, обіймаючи посаду заступника начальника відділу експлуатації та ремонту управління технічного забезпечення зв'язку та автоматизації Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України, має доступ до державної таємниці за формою 2, що включає в себе фактичний доступ до інформації з грифами секретності «таємно» та «цілком таємно».

Взявши на себе письмове зобов'язання щодо збереження державної таємниці, та, усвідомлюючи міру відповідальності за недотримання діючих нормативно-правових актів у сфері охорони державної таємниці, 27.03.2017 року здійснив перетин державного кордону у напрямку Угорщини через пункт пропуску «Чоп (Тиса)», при цьому письмово не повідомивши, про це особу, яка надала йому доступ до державної таємниці, інструктажів з питань охорони державної таємниці на передодні виїздів та після повернення в РСО установи не проходив та у журналі інструктажу не розписувався. (а.с.1-4).

Витягом з номенклатури посад працівників Генерального штабу Збройних Сиг України, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання допуску до державної таємниці інв. №70/24 (до вх.№1729) та додатком до нього, з яких вбачається, що ОСОБА_3 має доступ до державної таємниці за формою 2, що включає в себе фактичний доступ до інформації з грифами секретності «цілком таємно» та «таємно». (а.с. 11-13).

Письмовим зобов'язанням ОСОБА_3, що міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що у зв'язку з наданням йому доступу до державної таємниці він взяв на себе зобов'язання: не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка буде йому довірена або стане відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків; не брати участь у діяльності політичних партій та громадських організаціях, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом, не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України; виконувати вимоги режиму секретності; повідомляти посадовим особам, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідним режимно-секретним органам про виникнення обставин, передбачених статтею 23 Закону України «Про державну таємницю», або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також про свій виїзд з України; додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю .(а.с. 14).

Витягом з бази даних «Відомостей про осіб, які перетнули державний кордон України», з якого вбачається, що 27.03.2017 року о 10 год. 25 хв. ОСОБА_3, здійснив перетин державного кордону через пункт пропуску Чоп (Тиса) та відповідно 02.04.2017 року о 02 год. 38 хв. здійснив в'їзд на територію України. (а.с.17).

Поясненнями ОСОБА_3, який в ході розгляду адміністративного матеріалу зазначив, що в період з 27.03.2017 року по 02.04.2017 року він виїжджав до м. Будапешт разом зі своєю сім'єю.

При цьому, підтвердив, що перед виїздом за межі території України та по приїзду на територію України, він, як особа яка має доступ до державної таємниці за формою 2, що включає в себе фактичний доступ до інформації з грифами секретності «таємно» та «цілком таємно», письмово не повідомив, про це особу, яка надала йому доступ до державної таємниці, інструктажів з питань охорони державної таємниці на передодні виїздів та після повернення в РСО установи не проходив та у журналі інструктажу не розписувався.

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, а ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

Щодо, доводів ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Горбенка Є.О., про те, що в діях ОСОБА_3, відсутній склад адміністративного правопорушення п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, оскільки він не являється суб'єктом даного адміністративного, а тому його, не може бути притягнуто до відповідальності за даною нормою права, то суддя до уваги їх не приймає і розцінює їх як бажання ОСОБА_3 уникнути відповідальності передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, т.я. вони спростовуються доказами, що досліджені у даній постанові суду вище.

Більш, того ОСОБА_3 обіймаючи посаду заступника начальника відділу експлуатації та ремонту управління технічного забезпечення зв'язку та автоматизації Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України, має доступ до державної таємниці за формою 2, що включає в себе фактичний доступ до інформації з грифами секретності «таємно» та «цілком таємно», взяв на себе письмове зобов'язання - повідомляти посадовим особам, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідним режимно-секретним органам про виникнення обставин, передбачених статтею 23 Закону України «Про державну таємницю», або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також про свій виїзд з України; додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю. При цьому останній був письмово проінформований (поінформований) про відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці.

Ч.2 ст. 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення при триваючому правопорушенні, може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 17/1/1-530 нт від 21.02.2018 року та пояснень ОСОБА_3, з моменту вчинення правопорушення, тобто з 27.03.2017 року до моменту його виявлення 21.02.2018 року ОСОБА_3 обіймаючи посаду заступника начальника відділу експлуатації та ремонту управління технічного забезпечення зв'язку та автоматизації Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України, при цьому маючи доступ до державної таємниці за формою 2, що включає в себе фактичний доступ до інформації з грифами секретності «таємно» та «цілком таємно», в супереч покладених на нього обов'язків, перед виїздом за межі території України та по приїзду на територію України, письмово не повідомив про це посадовій особі, яка надала йому доступ до державної таємниці, а також РСО за місцем зберігання його картки обліку за формою згідно з додатком 6, а також не здійснив реєстрацію РСО в журналі обліку виїздів за кордон працівників, яким надано допуск до державної таємниці.

А тому вважаю, що вчинене ОСОБА_3,адміністративне правопорушення є триваючим, оскільки воно пов'язане з довгостроковим і безперервним невиконанням покладених на ОСОБА_3, обов'язків, як особи, яка має доступ до державної таємниці за формою 2, що включає в себе фактичний доступ до інформації з грифами секретності «таємно» та «цілком таємно».

Враховуючи вище викладене, особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, вважаю, що ОСОБА_3, необхідно піддати адміністративному стягненню виходячи з вимог п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_3, підлягає стягненню судовий збір, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 251, 252, 245, 278, 280, п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Штраф необхідно сплатити за наступними банківськими реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у Солом'янському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812; рахунок отримувача: 31118106700010; банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) 820019.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі, що становить 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 (сорок) коп., який необхідно сплатити на: р/р 31212206700010 МФО 820019, одержувач платежу: УДК СУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача: 38050812, код класифікації доходів бюджету: 22030101, код суду: 050.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Апеляційного суду міста Києва через районний суд.

Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Захарова А.С.