Рішення № 72851092, 16.02.2018, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3376/17

Номер провадження 2/585/82/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року м.Ромни

Роменський міськрайоний суд Сумської області в складі:

головуючої судді – Машини І.М.,

за участю секретаря – Дмитренко М.О.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни в режимі відеоконференцзв’язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «ОСОБА_2 виправна колонія (№ 56)», про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права засудженого на таємницю кореспонденції з суду , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_2 (№ 56), обґрунтовуючи позов порушенням відповідачем його права на таємницю кореспонденції з суду, що виразилося у врученні йому на руки листів суду від 11.05.2016 року по справі № 1815/3151/12-ц та від 22.02.2017 року по справі № 585/4727/16-к не в закритому конверті як того вимагає Закон, в зв’язку з чим ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь 8000 грн. моральної шкоди.

В запереченнях на позовом відповідач вказав, що 12 травня 2016 року представником установи в канцелярії суду було отримано на руки пошту у відкритому вигляді. Серед пошти знаходилося повідомлення, адресоване для засудженого ОСОБА_1, про надіслання йому копії рішення. Це повідомлення надійшло у відкритому вигляді, без конверта, а тому згідно вимог було зареєстроване в канцелярії установи. Аналогічно 28 лютого 2017 року представником установи було отримано пошту, серед якої було повідомлення для ОСОБА_1 про розгляд справи в суді, яке також було зареєстроване в канцелярії колонії згідно Інструкції. Направлена кореспонденція адресувалась ОСОБА_2, а не для засудженого. А тому, враховуючи вказане, дії відповідача, які оспорюються позивачем, регламентовані чинним законодавством та виконані згідно вимог закону. Доводи позивача щодо погіршення стану здоров’я та втрати спокою спростовуються витягом з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1, в якому зазначено, що стан здоров’я засудженого задовільний. Посилання засудженого на втрату працездатності є безпідставними, оскільки згідно долученої характеристики, він не працює і не був працевлаштований раніше, знаходиться на повному державному утриманні, тому ніяких зусиль для виживання не потребує. Крім того, засуджений підтримує соціально-корисні зв’язки шляхом листування, телефонних розмов, отримує посилки, приймає участь у програмах диференційованого виховного впливу на засуджених, що свідчить про відсутність перебування засудженого у вразливому становищі та порушення нормального ходу його життя. Тому дії ДУ «ОСОБА_2 (№ 56)» були виключно в межах правового поля, протиправність діяння, вина і заподіяння шкоди відсутні, вимоги позивача будуються лише на його власних припущеннях, що не може бути доказами по справі, посилаючись на що відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в запереченнях, зазначених вище, позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями посадових осіб внаслідок порушення прав засудженого на таємницю листування з судом.

Згідно довідки ОСОБА_2 № 56 ОСОБА_1 засуджений 24.04.2004 року Апеляційним судом Черкаської області до довічного позбавлення волі та з 04.05.2005 року відбуває покарання в ОСОБА_2 (а.с. 5)

12 травня 2016 року відповідач вручив ОСОБА_1 супровідний лист Роменського міськрайонного суду від 11.05.2016 року № 1815/3151/12-ц/10517/16, яким засудженому направлялися копія рішення та копія розписки. Даний лист був зареєстрований відповідачем в Журналі обліку вхідної кореспонденції осіб, які тримаються в установі 12.05.2016 року за вх. № 4056, про що свідчить штамп колонії з відповідним реєстраційним індексом на цьому листі (а. с. 6).

Також, 28 лютого 2017 року відповідач вручив позивачу лист суду від 22.02.2017 року № 585/4727/16-к/3896/17, яким ОСОБА_1 повідомлялося про дату та час розгляду справи за його позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушених прав засудженого та таємницю кореспонденції в режимі відеоконференції. Вказаний лист також відповідачем був зареєстрований в Журналі 28.02.2017 року за вх. № 658 (а.с. 7)

Частинами 3, 4 ст. 113 Кримінально-виконавчого кодексу України (з змінами та доповненнями внесеними законом від 08.04.2014 року) визначено, що кореспонденція, яку одержують і надсилають засуджені до відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягає перегляду.

Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

Заборона перегляду вищезазначеної кореспонденції також встановлена Інструкцією з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.07.2013 року № 1304/5 , згідно п. 4 якої відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про попереднє ув'язнення» і статті 113 Кримінально-виконавчого кодексу України скарги, заяви, клопотання і листи (кореспонденція) осіб, узятих під варту, та засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягають перегляду, за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту. Кореспонденція, яку засуджені чи особи, взяті під варту, адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві чи захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені та особи, взяті під варту, одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає. Відправлення кореспонденції, зазначеної в абзацах першому, другому цього пункту, здійснюється відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, з обов’язковим зазначенням прізвища, ім’я та по батькові відправника.

З оглянутої в судовому засіданні цивільної справи № 585/4727/16-к за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (№ 56) про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав особи на таємницю кореспонденції, по якій ОСОБА_1 представником колонії 28.02.2017 року було вручено лист від 22.02.2017 року, встановлено, що вищевказаний лист не був адресований саме засудженому, а був додатком разом з судовою повісткою до листа, адресованого начальнику ОСОБА_2 ОСОБА_3, якого аналогічно як і засудженого ОСОБА_1 повідомлялося про час та місце розгляду даної справив режимі відеоконференції.

З рекомендованого повідомлення про отримання вказаного листа вбачається, що лист з додатком для ОСОБА_1 дійсно був відправлений судом поштою на ім’я начальника ОСОБА_2 та зі змісту заповненого рекомендованого повідомлення не видно, що в конверті мається лист для засудженого. Тому відповідач не знав та не міг знати, що міститься у конверті, який він отримав, в зв’язку з чим у нього не було підстав відмовлятися від отримання конверта або ж не розкривати його.

Аналогічним способом судом по зазначеній вище справі ОСОБА_1 надсилалися і попередні листи та судові повістки з розписками, які адресувалися безпосередньо ОСОБА_2 Такі листи також могли бути вручені представнику установи відбування покарання безпосередньо в суді на руки.

Так, представнику колонії 12 травня 2016 року в канцелярії суду був переданий супровідний лист з додатками для передачі ОСОБА_1, який представник отримав у відкритому вигляді. А тому, об’єктивно буде вважати, що представник колонії, отримавши лист у відкритому вигляді для передачі засудженому навіть при можливості відмови від його отримання, міг бути ознайомлений з його змістом.

Згідно ч. 6 ст. 76 ЦПК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) якщо особа, яка бере учать у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк…. судова повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду.

З огляду на вказане, сам по собі факт передачі відповідачем позивачу листів не у закритому конверті не може свідчити про вчинення відповідачем відповідних дій, спрямованих на порушення конституційного права особи на таємницю листування.

За приписами ст. 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням наведеного, оскільки судом встановлено, що відповідач отримав поштою від суду лист № 585/4727/16-к/3896/2017 від 22.02.2017 року для вручення ОСОБА_1, який йшов як додаток до листа № 585/4727/16-к/3865/2017 від 22.02.2017 року адресованого саме відповідачу, а також, що лист від 11.05.2016 року № 1815/3151/12-ц/10517/16, судом без використання поштового зв’язку відповідальним працівником суду, був вручений відкрито нарочним представнику колонії для передачі ОСОБА_1, що не виключає можливості з його ознайомленням сторонніх осіб, суд прийшов до висновку, що відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на порушення прав засудженого на таємницю листування з судом.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, ч. 4 ст. 223, 247, 263, 265, 273, 352-354 ЦПК України, ст. 31 Конституції України , ч. 4 ст.113 КВК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце перебування: Сумська область, Роменський район, с. Перехрестівка, 19, СДПВ-1, РВК-56) до Державної установи «ОСОБА_2 виправна колонія (№ 56)» (місцезнаходження: Сумська область, Роменський район, с. Перехрестівка, 19, код ЄДРПОУ 08565078) про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права засудженого на таємницю кореспонденції з суду – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: підпис...

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_4