Рішення № 72851013, 12.03.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12769/17

Провадження № 2/127/4150/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2018 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Бойка В. М.,

при секретарі Ревтюх О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВМР, КП «ВМР Вінницяміськтеплоенерго» про усунення перешкод в користуванні майном, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулася позивач з вимогами усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні гаражем, розташованого по вулиці Олександра Кошиця, 18 в місті Вінниці шляхом визнання протиправним та скасування рішення Вінницької міської ради № 2785 від 30.04.2010 року «Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в оренду, власність та постійне користування», пп. 1.1. п. 1, п. 2, п. 2.3. в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, розробленої ДП «Поділлягеодезкартографія» на замовлення Комунального підприємства «Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», передачі земельної ділянки Комунальному підприємству «Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» та видачі Комунальному підприємству «Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 0.4114 га, розташованою за адресою: м. Вінниця, вул. Олександра Кошиця (колишня ОСОБА_2), 18, та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 0.4114 га, кадастровий № 0510136300:01:010:0235, цільове призначення для виробничих потреб, розташованою за адресою: м. Вінниця, вул. Олександра Кошиця (колишня ОСОБА_2), 18, виданого Комунальному підприємству «Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» 09.11.2011 року на підставі рішення Вінницької міської ради № 2785 від 30.04.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за№ 051013633000024.

Позов мотивовано тим, що рішенням Вінницької міської ради № 2785 від 30.04.2010 року «Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в оренду, власність та постійне користування», пп. 1.1. п. 1, п. 2, п. 2.3. прийнято наступне: затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, розробленої ДП «Поділлягеодезкартографія» на замовлення Комунального підприємства «Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», передачі земельної ділянки Комунальному підприємству «Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» та видачі Комунальному підприємству «Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 0.4114 га, розташованою за адресою: м. Вінниця, вул. Олександра Кошиця (колишня ОСОБА_2), 18, та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 0.4114 га, кадастровий № 0510136300:01:010:0235, цільове призначення для виробничих потреб, розташованою за адресою: м. Вінниця, вул. Олександра Кошиця (колишня ОСОБА_2), 18, виданого Комунальному підприємству «Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» 09.11.2011року на підставі рішення Вінницької міської ради № 2785 від 30.04.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 051013633000024.

Позивач повідомляє, що в грудні 2016 року Комунальне підприємство «Вінницької міської ради Вінницяміськтеплоенерго» звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до декількох осіб, в тому числі, і до ОСОБА_1 з вимогою про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Олександра Кошиця (колишня ОСОБА_2), 18, шляхом демонтажу позивачем за власний рахунок цегельного гаражу, побудованого на земельній ділянці площею 0.4114 га, цільове призначення для виробничих потреб, що перебуває в користуванні відповідача 2 на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою виданого 09.11.2011 року на підставі рішення Вінницької міської ради № 2785 від 30.04.2010року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 051013633000024. За вказаним позовом судом було відкрито провадження у справі № 127/27700/16-ц.

Позивач вказує, що він не має змоги користуватись належним йому гаражем, оскільки земельна ділянка на якій розташований гараж позивача перебуває у постійному користуванні відповідача на підставі державного акту. Гараж позивачем збудовано на підставі рішення Виконавчого комітету Замостянської районної Ради народних депутатів м. Вінниці № 341 від 08.09.1993 року. Документи на право власності позивач не в змозі оформити, оскільки відповідач ВМР передав в постійне користування земельну ділянку відповідачу КП «ВМР Вінницяміськтеплоенерго».

Вищезазначене і стало підставою для звернення позивача до суду.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача КП «ВМР Вінницяміськтеплоенерго» в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що згідно рішення ВК Замостянської районної ради народних депутатів м. Вінниці № 341 від 08.09.1993 року позивачу було надано дозвіл на розміщення гаража, проте, даний дозвіл на розміщення гаража видано ОКП ТМ «Вінницятеплокомуненерго», а не КП BMP «Вінницяміськтеплоенерго», дані документи мають тимчасовий характер, оскільки розташування інших будівель та споруд на території котельні теплової енергії за адресою: м. Вінниця, вул. Паризької Комуни, № 18, крім виробничих є пряме порушення норм та вимог, передбачених Правилами охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.12.2013 року № 892. Вважає, що позивачем не доведено наявність у нього права на використання даної земельної ділянки та не надано суду правовстановлюючих документів на гараж, вважає, що КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», є землекористувачем земельної ділянки.

Інші учасники в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча повідомлялись належним чином.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно рішення ВК Замостянської районної ради народних депутатів м. Вінниці № 341 від 08.09.1993 року позивачу було надано дозвіл на розміщення гаража, на прохання колишнього користувача земельної ділянки Обласного комунального підприємства теплових мереж «Вінницятеплокомуненерго», а саме згідно листа від 04.07.1993 року № 01/700, в якому зазначено, що у зв’язку із виробничими потребами та аварійним характером роботи просить видати дозвіл на встановлення особистого гаража начальнику теплового району ОСОБА_3 ( а.с. 7-9)

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 0.4114 га, кадастровий ЛМ)510136300:01:010:0235, виданого на підставі рішення Вінницької міської ради №2785 від 30.04.2010 року і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 051013633000024. земельна ділянка, належить на праві постійного користування КП ВМР Вінницяміськтеплоенерго» (а.с. 17)

Судом встановлено, що рішенням Вінницької міської ради № 2785 від 30.04.2010 року «Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в оренду, власність та постійне користування», пп. 1.1. п. 1, п. 2, п. 2.3. прийнято наступне: затверджено технічноу документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, розробленої ДП «Поділлягеодезкартографія» на замовлення Комунального підприємства «Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», передачі земельної ділянки Комунальному підприємству «Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» та видачі Комунальному підприємству «Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 0.4114 га, розташованою за адресою: м. Вінниця, вул. Олександра Кошиця (колишня ОСОБА_2), 18, та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 0.4114 га, кадастровий № 0510136300:01:010:0235, цільове призначення для виробничих потреб, розташованою за адресою: м. Вінниця, вул. Олександра Кошиця (колишня ОСОБА_2), 18, виданого Комунальному підприємству «Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» 09.11.2011року на підставі рішення Вінницької міської ради № 2785 від 30.04.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 051013633000024. ( а.с. 21-22)

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2018р. закрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ВМР, КП «ВМР Вінницяміськтеплоенерго» про усунення перешкод в користуванні майном в частині скасування рішення ВМР №2785 від 30.04.2010р. «Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в оренду, власність та постійне користування».

Ст. 15 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 29 ЦК України, встановлено, що місцем проживання фізичної особи є приміщенні у відповідному населеному пункті, де фізична особа проживає постійно, переважно чи тимчасово. За місцем проживання проводиться реєстрація громадян, що є підставок для припущення про проживання особи в зазначеному будинку, квартирі.

Ч.1 ст. 319 ЦК України встановлено, що – власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд . Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії , які не суперечать закону.

Ст. 321 ЦК України встановлено, що - право власності є непорушним , ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

ст. 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України.

Згідно ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а)підприємства, установи та організації, що належать до державної » комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, установи та організації.

Згідно зі ст. 95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом, шо договором, мають право, в т.ч. самостійно господарювати на землі; використовувати у і встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі, на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Стаття 116 ЗК України визначає, що громадяни та юридичні особи набувають трава власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», використання земельної ділянки без будь-яких дозвільних документів є незаконним і кваліфікується, як самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до статті 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених під час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно з ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Суд критично оцінює твердження позивача, щодо того, що внаслідок видачі КП «ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» Державного Акту на підставі рішення Вінницької міської ради були порушені права позивача на користування гаражем, дані твердження не відповідають вимогам законодавства, оскільки позивач не надано жодних доказів, щодо прав користування земельною ділянкою, на якій знаходиться гараж, на який останній також не надав правовстановлюючих документів, а тому позивач належним чином, як цього вимагають норми ст. ст. 116,121,124 Земельного кодексу України, не отримав земельну ділянку у власність чи в оренду, як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка на законних підставах органом самоврядування передана в постійне користування КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго»

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов необґрунтований, повністю непідтверджений матеріалами справи та не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 15, 319, 321, 415, ЦК України, ст. 92, 116, 125, 126, 212, ЗК України ст.ст. 10, 12, 13, 259, 260, 263, 265, , ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ВМР, КП «ВМР Вінницяміськтеплоенерго» про усунення перешкод в користуванні майном відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 21.03.2018р.

Суддя: