Ухвала суду № 72850931, 20.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/3404/2018 Головуючий у 1-й інстанції: Коробенко С.В.

760/18047/16-ц Доповідач-ЧобітокА.О.

У Х В А Л А

20 березня 2018 року Апеляційний суд міста Києва, який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у складі судді Чобіток А.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, в якому просив визнати його звільнення незаконним; поновити його на роботі. У вересні 2017 року уточнив позовні вимоги, додавши вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 18 рудня 2017 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним звільнення позивача, поновлено його на посаді та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 79297,92 грн..

Не погодившись з вказаним рішенням суду в повному обсязі представником відповідача подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, то строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, внаслідок чого підлягає поновленню.

Разом з тим, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» відкрито бути не може, оскільки судовий збір сплачено не в повному обсязі, а на підтвердження сплати судового збору надано дублікати квитанцій , які не містять відомостей за яку саме справу сплачено судовий збір.

Підпунктом 6 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви , іншої заяви і скарги.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», в редакції на час подання позову, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і

немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції на час подання позову в 2016 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру складала 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, а на час подання заяви про збільшення позовних вимог відповідно до п.п. 1 п.2 ч. 2 вказаного закону, ставка за подання до суду вимоги майнового характеру складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (січень 2016 року мінімальна заробітна плата - 1378,00 грн., 0,4 її розміру -551,20 грн., січень 2017 року прожитковий мінімум - 1600 грн., 04 його розміру - 640 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, то позов складається з однієї вимоги майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) та двох вимог немайнового характеру (визнання протиправним звільнення, поновлення на посаді).

Отже, при поданні позову судовий збір підлягав сплаті в розмірі по 551,20 за кожну вимогу немайнового характеру, що складає 1102,40 грн. і 792,98 грн. за вимогу майнового характеру ( 1% від 79297,92 грн.) , а всього 1895, 38 грн..

Враховуючи викладене , при поданні апеляційної скарги відповідач повинен сплатити судовий збір з розрахунку 150 відсотків від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що складає 2843 грн. 07 коп. (1895,38х150%).

Оскільки відповідачем сплачено 2326, 74 грн. судового збору, то доплаті підлягає 516, 33 грн. на р/р: 31210206780010; Одержувач УДКС у Солом'янському районі; Банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві; Код ЄДРПОУ: 38050812; МФО банку: 820019.

Крім того, пунктом 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

До поданої апеляційної скарги в даній справі, відповідачем додано дві квитанції №№ 3601926, 3601939 від 21.02.2018 року на суми 1 269,53 грн. та 1 057,21 грн., у яких в графі призначення платежу зазначено, що вказані суми це «Судовий збір за позовом ПАТ «НВП «Більшовик», також вказані документи містять надпис «Дублікат».

Перевіркою зарахування вказаних сум до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що вказані суми до нього зараховані, проте квитанції подано не в оригіналі , а в дублікатах.

При цьому з вказаних документів неможливо встановити чи саме за подачу даної апеляційної скарги проведено сплату судового збору, оскільки ні номеру справи, ні прізвища позивача, дані документи не містять, а містять вказівку про те, що судовий збір сплачено за позовом ПАТ «НВП «Більшовик», який в даній справі є відповідачем, а не позивачем.

За таких обставин, відповідачу необхідно надати оригінали документів на підтвердження сплати сум у розмірі 1 269,53 грн. та 1 057,21 грн. за квитанціями №№3601926,3601939 від 21.02.2018 року, які матимуть вказівку про сплату судового збору за подачу відповідачем апеляційної скарги по даній конкретній справі з оригіналом квитанції про доплату судового збору в розмірі 516, 33 грн., яка також матиме згадану вказівку та/або оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу даної апеляційної скарги в розмірі 2843 грн. 07 коп., оформлену відповідно до роз'яснень ВССУ, зазначених вище .

До того ж, пунктом 3 частини 2 ст. 356 ЦПК України визначено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Як убачається з апеляційної скарги відповідача, то вона не містить ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи( представника позивача ОСОБА_4 та третьої особи ОСОБА_5 ).

Таким чином, пвідповідачу необхідно подати до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу в новій редакції з зазначенням усіх учасників справи, з наданням її копії та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи як того вимагає ч. 4 ст. 356 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, провадження по апеляційній скарзі не може бути відкрито, відповідачу необхідно надати строк для усунення недоліків, а апеляційну скаргу залишити без руху, попередивши, що в разі невиконання ухвали суду, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст.185 ЦПК України.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 185, 356-357 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Клопотання Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року задовольнити.

Поновити Публічному акціонерному товариству «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» строк на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року залишити без руху строком не більше ніж на десять днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України .

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя :