Рішення № 72848234, 01.03.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2-а/712/977/18

Справа № 712/14558/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ТІТОВА О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Черкаси-Інтерстрой» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Черкаси-Інтерстрой» звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 13 листопада 2017 року головним держаним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 було здійснено вихід на приватне підприємство «ЧЕРКАСИ-ІНТЕРСТРОЙ». щодо перевірки виконання постанови ВП №55030731 від 02 листопада 2017 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача штрафу за адміністративне правопорушення в сфері містобудівної діяльності в розмірі 50 520 грн., винесеної на підставі постанови №30/801 від 26 липня 2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, виданої управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради.

Відповідно до постанови Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, винесеної начальником цієї установи ОСОБА_2, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», а саме недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та накладено штраф у сумі 50 520 грн.

Проте, відповідач не повідомив позивача про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, здійснив розгляд справи за відсутності позивача.

В даній постанові зазначено, що примірник постанови було надіслано поштою, але зазначена інформація не відповідає дійсності, оскільки позивач не був повідомлений про винесення зазначеної постанови. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та закрити провадження по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 03 липня 2017 року Управлінням ДАБК Черкаської міської ради видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 94 від 03 липня 2017 року щодо здійснення позапланової перевірки на Капітальному ремонті вул. Небесної Сотні (від бул. Шевченка до вул. Благовісної в м. Черкаси) щодо дотримання суб’єктом містобудування, зокрема ПП «Черкаси-Інтерстрой» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу № 92 від 03 липня 2017 року та звернення від 13 червня 2017 року за № 4235-2.

18 липня 2017 року Управлінням ДАБК Черкаської міської ради складено ОСОБА_3 про те, що директор ПП «Черкаси-Інтерстрой» ОСОБА_4 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на капітальний ремонт вул. Небесної Сотні (від бул. Шевченка до вул. Благовісної) в м. Черкаси для проведення позапланової перевірки. В ОСОБА_3 зазначено, що директор ПП «Черкаси-Інтерстрой» ОСОБА_4 для складення акту не з»явився і його не отримав.

18 липня 2017 року Управлінням ДАБК Черкаської міської ради складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 36/1, в якому зазначено, що директором ПП «Черкаси-Інтерстрой» ОСОБА_4, при проведенні позапланової перевірки, не надано необхідну документацію для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що є порушенням п. 7 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.8, п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ № 553 від 23 травня 2011 року. Крім того, вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10.00 год. 26 липня 2017 року у приміщенні Управління ДАБК Черкаської міської ради. А також зазначено, що директор ПП «Черкаси-Інтерстрой» ОСОБА_4 для підписання протоколу та його отримання не з»явився.

18 липня 2017 року Управлінням ДАБК Черкаської міської ради складено Припис № 28 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. В Приписі також вказано, що директор ПП «Черкаси-Інтерстрой» ОСОБА_4 для складення припису не з»явився та його не отримав.

26 липня 2017 року Управлінням ДАБК Черкаської міської ради винесено постанову № 30/801 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ПП «Черкаси-Інтерстрой» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частина 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 50 520 грн.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 268 ч.1 КпАП України передбачені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (Положення частини першої статті 268, за яким обмежується право на вільний вибір особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи втратили чинність як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду N 13-рп/2000 ( v013p710-00 ) від 16.11.2000 року), де вказано, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до п.2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до п.6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Підпунктом 5 п. 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку або вручати особисто під розписку керівнику суб’єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Згідно п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Згідно п.9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

В судовому засіданні представник відповідача вказала, що директор ПП «Черкаси-Інтерстрой» ОСОБА_4 про проведення позапланової перевірки був повідомлений по телефону. Проте зазначене не підтверджено належними доказами, а такий спосіб повідомлення про проведення перевірки не передбачений Порядком № 533. Так само не доведено відповідачем належними доказами і факт недопущення працівників відповідача на об’єкт, де здійснюються підрядні будівельні роботи, для проведення перевірки. ОСОБА_3 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, не підтверджує зазначеного факту, оскільки він складений спеціалістом Управління ДАБК одноособово, без присутності директора ПП «Черкаси-Інтерстрой» та свідків, які могли б підтвердити зазначені в ОСОБА_3 відомості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 10 Порядку № 244 уповноважена посадова особа інспекції складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Згідно п. 13 Порядку №244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб’єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним, уповноважена посадова особа, що складає протокол, робить про це відповідну примітку в ньому.

Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (пункт 13 Порядку № 244).

Отже, за змістом вище наведених правових норм вбачається, що суб'єкт містобудування щодо якого здійснюється перевірка має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, та за його наслідками отримувати акт перевірки та протокол, а також надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки.

Відповідачем не дотримано вищенаведених положень Порядку №244, зокрема в частині виконання обов'язків щодо ознайомлення позивача з протоколом, роз'яснення прав та обов'язків, надання права на підписання протоколу та можливості надати зауваження на цей протокол, в результаті чого позивач був позбавлений можливості реалізувати надані законодавством права, передбачені п. 13 Порядку.

Приписи п. 18 Порядку №244 визначають, що справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Відповідно до пп.2 п. 17 Порядку №244 відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб’єкту містобудування, який притягається до відповідальності не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи.

Згідно п. 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно- будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з’ясовує, в тому числі, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та чи сповіщено суб’єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час та місце розгляду справи.

Аналіз наведених норм права свідчить, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, неявка такого суб'єкта не перешкоджає розгляду справи. Проте, особа, що її розглядає зобов'язана упевнитись у тому, що такого суб'єкта повідомлено про час та місце розгляду справи, встановити наявність клопотань у такого суб'єкта, вивчити заперечення за наявності, з'ясувати чи мало місце правопорушення та чи винний конкретний суб'єкт містобудування у вчиненні такого правопорушення.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що позивач був належним чином та завчасно повідомлений про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд оцінює критично, оскільки з наданої копії конверта та повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що повідомлення не було вручено адресату та повернуто на адресу відправника за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач про час і місце розгляду справи про притягнення до відповідальності повідомлений не був, в результаті чого позивача було позбавлено права бути присутнім під час розгляду справи, надати відповідачу свої доводи та пояснення стосовно інкримінованого йому правопорушення. Отже, суд погоджується з позицією позивача щодо порушення його прав, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених ст. 268 КпАП України.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем надано письмові заперечення проти позовних вимог, проте вони ніяким чином не спростовують доводи позивача.

Чинним законодавством України встановлено спеціальні строки звернення до суду.

У разі порушення цього строку судам слід застосовувати приписи статті 123 КАС України, за якими адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Суд погоджується, з позицією позивача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом з поважних причин, виходячи з наступного.

Оскільки, як вказано вище, відповідач належним не повідомив позивача про дату час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, здійснив розгляд вказаної справи за відсутності позивача та не направив позивачу копію оскаржуваної постанови, позивач фактично дізнався про існування цієї постанови лише 13 листопада 2017 року від державного виконавця, у зв’язку з чим, не мав можливості своєчасно реалізувати своє процесуальне право на її оскарження.

Додані відповідачем до відзиву на позов копії фіскальних чеків не підтверджують фактичного отримання позивачем копії оскаржуваної постанови.

Тому суд вважає, строк звернення з позовом до суду таким, що пропущений з поважних причин.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають до часткового задоволення.

Дослідивши надані докази суд вважає, що постанова Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради відносно позивача, винесена передчасно без врахування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає до скасування, а матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно Приватного підприємства «Черкаси-Інтерстрой» за п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» – надіслати до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-74, 122, 242-244, 250, 262, 286 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Постанову № 30/801 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, згідно п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в сумі 50 520 грн., відносно Приватного підприємства «Черкаси-Інтерстрой» - скасувати.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно Приватного підприємства «Черкаси-Інтерстрой» за п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» – надіслати до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради на новий розгляд.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку визначеному ч. 4 ст. 286 та ст. 297 КАС України.

ГОЛОВУЮЧИЙ: