Ухвала суду № 72848050, 13.03.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/299/18 Справа № 707/3154/14-к Категорія: ст. 78 КК України, ст. 537 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

засудженого ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

представника відділу пробації ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 02 лютого 2018 року про скасування звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09.12.2014 ОСОБА_7 засуджений за ч. 1 ст. 289 КК України на три роки позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком на два роки, на підставі ст. 75 КК України, з покладанням обов’язків, передбачених п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

18.01.2016 старший інспектор Черкаського РВ КВІ УДПтСУ в Черкаській області ОСОБА_9 повторно звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з поданням про направлення звільненого від покарання з випробуванням ОСОБА_7 для відбуття покарання, призначеного вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09.12.2014.

02.02.2018 ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області подання Черкаського РС Черкаського МВ з питань пробації задоволено, скасовано звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09.12.2014.

Задовольняючи подання старшого інспектора Черкаського РВ КВІ ОСОБА_9 суд послався на те, що засуджений ОСОБА_7 злісно не виконував покладені на нього судом обов’язків, не з’являвся на реєстрацію до Черкаського РВ КВІ без поважних причин, змінив місце проживання без повідомлення служби з питань пробації, тривалий час перебував в державному розшуку, що свідчить про те, що він не бажає стати на шлях виправлення.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 порушує питання про скасування ухвали місцевого суду від 02.02.2018 через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, обставинам провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Просить звільнити засудженого ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09.12.2014 в зв’язку з закінченням іспитового строку.

Зокрема зазначає, що судом першої інстанції при розгляді подання інспектора не ознайомлено засудженого ОСОБА_7 з процесуальними правами, в тому числі, щодо залучення захисника, чим порушено приписи ст. 59 Конституції України, які гарантують право кожного на професійну правничу допомогу.

Крім того, вказує про невідповідність ухвали суду першої інстанції вимогам процесуального закону, в частині не зазначення обов’язків, які не виконувались ОСОБА_7 та часу їх вчиненні, переліку застосованих щодо нього адміністративних стягнень за період відбування покарання з випробуванням.

Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не приділено увагу тому, що 09.12.2017 закінчився строк відбування призначеного засудженому ОСОБА_7 покарання та його особисті пояснення про те, що він особисто звернувся до працівників правоохоронних органів з метою з’ясування непорозумінь, які виникли з сектором Черкаського відділу з питань пробації.

Також, просить врахувати, що за час виконання покарання за вироком від 09.12.2014 ОСОБА_7 жодного разу до кримінальної або адміністративної відповідальності не притягувався, добровільно відшкодував завдану потерпілому шкоду та примирився з ним, щиро розкаявся, має позитивні характеристики, віруючий, працює, що, на думку апелянта, свідчить про те, що він в цілому став на шлях виправлення та не потребує ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку засудженого ОСОБА_7 та його захисника – адвоката ОСОБА_8 в підтримку апеляційної скарги та задоволення її в повному обсязі, міркування прокурора про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог сторони захисту, пояснення представника Черкаського РС з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ ОСОБА_9 про наявність законних підстав для звернення з поданням в порядку ст. 537 КПК України, вивчивши матеріали подання та особової справи на ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та направлення засудженого для відбування призначеного покарання у разі невиконання покладених на нього обов’язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

При скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Відповідно до вимог ст.166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов’язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи, вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09.12.2014, який набрав законної сили 09.01.2015, ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки та покладено обов’язки, передбачені п. 2-4 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтись до кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію.

21.01.2015 вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 09.12.2014 прийнятий до виконання Черкаським РП Городищенського МРВ КВІ.

У зв’язку з тим, що засуджений ОСОБА_7 не з’явився на виклик до КВІ Черкаського РП 21 та 29.01.2015 без поважних причин, інспектором Черкаського РП Городищенського МРВ КВІ 06.02.2015 винесено подання про здійснення приводу засудженого.

23.03.2015 засуджений ОСОБА_7 вперше з'явився до Городищенського МРВ КВІ, де йому було роз’яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням, роз’яснено обов’язки покладні на нього судом та попереджено про відповідальність за їх невиконання.

Цього ж дня, засудженому ОСОБА_7 постановою інспектора встановлено дні явки на реєстрацію до КВІ Черкаського РП Городищенського МРВ КВІ, зокрема перша та третя п’ятниця кожного місяця, про що ознайомлено під розписку.

Згідно даних реєстрації, ОСОБА_7 не з’явився на реєстрацію 03.04., 17.04., 05.05., 15.05.2015, у зв’язку з чим інспектором Черкаського РП Городищенського МРВ КВІ винесено постанову про здійснення приводу.

22.05.2015 засуджений ОСОБА_7 попереджений під розписку про наслідки ухилення від виконання покладених на нього судом обов’язків щодо не з’явлення без поважних причин на реєстрацію до КВІ та повідомлення про зміну місця проживання.

25.02.2015 інспектор Черкаського РП Городищенського МРВ КВІ звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з поданням про скасування звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09.12.2014.

06.10.2015 ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області подання інспектора повернуто до Черкаського РП Городищенського МРВ КВІ для встановлення місця перебування засудженого.

Після проведення першочергових розшукових дій, 18.01.2016 ст. інспектором Черкаського РВ КВІ ОСОБА_9 повторно внесено подання про передачу матеріалів до суду для вирішення питання в порядку ст. 78 КК України.

З огляду на наведене та зміст подання органу пробації, засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання з випробуванням зарекомендував себе з негативної сторони, неодноразово більше трьох разів не з’явився на реєстрацію до Черкаського РП Городищенського МРВ КВІ без поважних причин, незважаючи на неодноразові роз’яснення умов відбування покарання з випробуванням та попередження про можливість направлення до суду подання про скасування звільнення від покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного вироком суду покарання, проведення відповідних профілактичних бесід.

Зазначена систематичність невиконання покладених засудженим обов’язків щодо періодичності з’явлення до кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію без поважних причин, свідчить про небажання ОСОБА_7 стати на шлях виправлення.

За наведених обставин, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_7, у зв’язку з чим, останнього вирішено направити для відбування покарання у місця позбавлення волі.

Доводи апелянта про те, що ухвала суду першої інстанції винесена без урахування дійсних обставин справи, не відповідає його особі, постановлена помилково за обставин, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу, що стороною захисту безпідставно вказано в апеляційній скарзі на порушення права на захист засудженого, оскільки йому при постановленні ухвали не було залучено захисника, оскільки ст. 52 КПК України передбачений вичерпний перелік обов’язкового залучення захисника судом. При цьому, матеріали подання не містять будь-яких клопотання засудженого, до постановлення ухвали судом першої інстанції, про залучення йому захисника, в тому числі за рахунок держави.

Що стосується посилань апелянта на те, що 09.12.2017 закінчився строк відбування призначеного засудженому ОСОБА_7 покарання, а тому він має бути звільнений від покарання у зв’язку з закінченням іспитового строку, то вони не узгоджуються з вимогами ст. 78 КК України, оскільки судом першої інстанції достеменно встановлено, що засуджений не виконував покладені на нього судом обов’язки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали суду від 02.02.2018 щодо ОСОБА_7 та вважає апеляційну скаргу сторони захисту такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 166 КВК України, ст.ст. 404, 405, п. 1 ч. 1 ст. 407, ст.ст. 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 02 лютого 2018 року про скасування звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2014 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7, - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Головуючий :

Судді :