Ухвала суду № 72848039, 19.03.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/280/18 Справа № 711/10467/17 Категорія: ст. 82 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

засудженого ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.12.2017, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням у виді обмеження волі, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Рубіжанського міськрайонного суду Луганської області від 25.06.2015 ОСОБА_7 засуджений за ч. 1 ст. 114-1 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сватівського районного суду Луганської області від 26.07.2012 у вигляді 1 місяця позбавлення волі та остаточно визначено до відбуття 5 років 1 місяць позбавлення волі.

Ухвалою Придніпровського районного суду районного суду м. Черкаси від 19.02.2016 згідно Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано засудженому в строк відбування покарання термін попереднього ув’язнення в період з 25.06.2015 по 14.09.2015.

22.11.2017 засуджений ОСОБА_7 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з заявою про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням у виді обмеження волі. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що за час відбування покарання має 4 заохочення, визнав вину у скоєнні злочину, має зразкову поведінку, працевлаштований на промисловій зоні установи в швейному цеху, приймає активну участь в програмі диференційованого виховного впливу на засуджених, стягнення погашені.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.12.2017 відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, оскільки ОСОБА_7 за час відбування покарання характеризується посередньо, має 2 стягнення, які на даний час погашені в установленому законом порядку, має 4 заохочення, своєю поведінкою засуджений не довів свого виправлення та не заслуговує на застосування до нього заміни невідбутої частини покарання більш м’яким у вигляді обмеження волі.

Не погоджуючись з ухвалою суду засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій, вважаючи її незаконною, просив скасувати та задовольнити клопотання про заміну невідбутої частини покарання, оскільки має 5 заохочень, а не 4 як зазначено в характеристиці, працевлаштований, до праці ставиться сумлінно, має зразкову поведінку, стягнення погашені в законному порядку, закінчив навчальний центр № 62, отримав професію слюсаря, займається спортом.

Заслухавши суддю-доповідача, думку засудженого ОСОБА_7 в підтримку поданої апеляційної скарги; думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси вказаним вимогам відповідає.

Як вбачається з ч.3 ст.82 КК України умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м’яким є те, що засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно вимог Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 р. «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 був засуджений до 5 років позбавлення волі за скоєння злочину проти основ національної безпеки України, кримінальне правопорушення вчинив в період звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

За час утримання в СІЗО м. Старобельськ характеризується посередньо, порушень вимог режиму утримання на допускав, стягнень не мав, до праці не залучався, заохочень не мав.

За час відбуття покарання в Черкаській виправній колонії № 62 з 25.11.2015 характеризується посередньо, допускав порушення встановлених вимог режиму відбування покарання, за що має 2 стягнення, які на даний час погашені у встановленому законом порядку, допущені порушення виражались у порушенні трудової дисципліни та нетактовній поведінці по відношенню до персоналу установи.

Засуджений ОСОБА_7 працевлаштований на виробництві установи на швейній дільниці, до праці ставиться задовільно, норму виробітку виконує. Допускав випадки порушень трудової дисципліни, дотримується вимог пожежної безпеки і безпеки праці, за підсумками праці має 4 заохочення наданих правами начальника установи.За характером емоційний, не завжди стриманий. У відношенні до представників адміністрації установи допускав випадки нетактовної поведінки. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу, товаришує із засудженими як позитивної, так і негативної спрямованості. Приймав участь у програмах диференційовано-виховного впливу за напрямками «Фізкультура та спорт», «Професія».

27.12.2016 адміністративною комісією установи було відмовлено у застосування до ОСОБА_7 ст. 101 КВК України,оскільки засуджений не стає на шлях виправлення.

15.11.2017 адміністративною комісією установи було відмовлено у застосуванні до засудженого ст. 82 КК України, так як засуджений не став на шлях виправлення.

За весь період відбування покарання, поведінка засудженого не свідчила про його готовність до самокерованої та правослухняної поведінки.

Враховуюче вищевикладене і те, що заміна невідбутого покарання має надзвичайно важливе значення, колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_7 на шлях виправлення не став, а саме: своєю поведінкою і ставленням до виконання обов’язків у період відбування покарання не засвідчив успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до нього більш м'якого виду покарання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7, а тому ухвалу суду Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.12.2017 слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419,537, 539 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2018 про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням у виді обмеження волі, - залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7. – без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :