Постанова № 72846401, 14.03.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 676/7643/15-ц

Провадження № 22-ц/792/373/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Філіпчук О.С.,

з участю: представника ОСОБА_4 ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №676/7643/15-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Подільського державного аграрно-технічного університету про визнання недійсними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

25 грудня 2015 року ОСОБА_4, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що наказом №304к від 24 листопада 2015 року її було звільнено з роботи з посади асистента кафедри професійної освіти у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору на підставі п.2 ст.36 КЗпП України. У період з 25 жовтня 1993 року по 24 листопада 2015 року постійно працювала у Кам'янець-Подільському сільськогосподарському інституті, після ліквідації інституту - у Подільській державній аграрно-технічній академії, яка в подальшому була реорганізована у Подільський державний аграрно-технічний університет (далі - ПДАТУ). Трудовий договір з нею неодноразово переукладався. Відповідно до ч.2 ст.23 та ч.2 ст.39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк. Вважає, що на день звільнення працювала на умовах безстрокового трудового договору і підстав для звільнення її з роботи у зв'язку із закінченням строку дії договору не було.

У заяві про збільшення позовних вимог від 19 квітня 2016 року позивач зазначила, що під час розгляду справи їй стало відомо про існування наказу №83к від 30 червня 2010 року про звільнення її з посади асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору і наказу №85к від 01 липня 2010 року про прийняття її на посаду асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання з 01 липня 2010 року до проведення конкурсу. Із цими наказами ознайомлена не була. При звільненні трудова книжка їй не вручалася і розрахунок не проводився. Заяву про прийняття на роботу не писала.

Тому, ОСОБА_4 просила визнати недійсними накази №83к від 30 червня 2010 року і №85к від 01 липня 2010 року, поновити її на посаді асистента кафедри професійної освіти Подільського державного аграрно-технічного університету. Стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 листопада 2015 року по день поновлення на роботі.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2016 року в позові відмовлено.

ОСОБА_4, не погоджуючись рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права. Безпідставним є висновок суду щодо пропущення нею строку, передбаченого ст. 233 КЗпП України при оскарженні наказів, оскільки про наявність наказів №83к від 30 червня 2010 року і №85к від 01 липня 2010 року дізналася лише у 2016 році. Суд не взяв до уваги, що строковий трудовий договір з нею неодноразово переукладався і на день звільнення вона працювала не умовах безстрокового трудового договору, а тому підстав для її звільнення у зв'язку із закінченням строку дії договору не було.

У відзиві відповідач посилається на необґрунтованість апеляційної скарги і просить залишити її без задоволення. Зазначає, що трудові відносини з ОСОБА_4 мали строковий характер, що відповідає вимогам Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту».

З гідно з п.п.8 п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача проти її задоволення заперечує.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно ч.1 ст.375 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_4 з 25 жовтня 1993 року працювала у Кам'янець-Подільському сільськогосподарському інституті. Після ліквідації інституту позивач була прийнята на роботу у Подільську державну аграрно-технічну академію, яка в подальшому була реорганізована у Подільський державний аграрно-технічний університет.

Відповідно до наказу ПДАТУ №68к від 01.08.2005 року затверджено рішення вченої ради факультету соціально-гуманітарної освіти та визнано ОСОБА_4 обраною на посаду асистента кафедри педагогіки та психології з 30.06.2005 року по 30.06.2010 року.

Згідно з наказом №83к від 30.06.2010 року позивач звільнена з посади асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання у зв'язку із закінченням строку дії договору на підставі п.2 ст.36 КЗпП України.

На підставі наказу №85к від 01.07.2010 року ОСОБА_4 була прийнята на посаду асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання з 01.07.2010 року до проведення конкурсу.

Наказом №150к від 25.11.2010 року затверджено рішення вченої ради університету і визнано ОСОБА_4 обраною на посаду асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання з 24.11.2010 року по 24.11.2015 року.

В подальшому наказом №20к від 01.02.2011 року позивач за її заявою була переведена з посади асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання на посаду асистента кафедри професійної освіти та фізичного виховання по 24.11.2015 року; наказом №210к від 09.12.2013 року - переведена з посади 1,0 ставки асистента кафедри професійної освіти та фізичного виховання на посаду 0,5 ставки за цією посадою; наказом № 273к від 01.09.2014 року - переведена з посади 0,5 ставки асистента кафедри професійної освіти та фізичного виховання на посаду 0,65 ставки за цією посадою з 01.09.2014 року по 31.08.2015 року зі збереженням терміну обрання за конкурсом.

Наказом №99к від 15.05.2015 року ОСОБА_4 була переведена на посаду 0,65 ставки асистента кафедри професійної освіти по 24.11.2015 року, наказом №212к від 31.08.2015 року - переведена з посади 0,65 ставки асистента кафедри професійної освіти на 0,5 ставки за цією посадою з 01.09.2015 року до закінчення терміну обрання за конкурсом.

Відповідно до наказу № 304к від 24.11.2015 року позивач 24 листопада 2015 року звільнена з посади асистента кафедри професійної освіти у зв'язку із закінченням строку дії договору на підставі п.2 ст.36 КЗпП України.

Наведене підтверджується матеріалами справи, а саме: копіями заяв, наказів, трудової книжки.

При відмові в позові суд виходив з того, що звільнення позивача з роботи на підставі п.2 ст.36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору проведено відповідно до вимог діючого законодавства.

Такий висновок суду відповідає обставинами справи і вимогам закону, на які посилався суд при ухваленні судового рішення.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та інших випадках, передбачених законодавчими актами (ч.2 ст.23 КЗпП України).

Згідно із ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Частинами 2 і 3 ст. 48 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 року у редакції, чинній станом на червень-серпень 2005 року і червень-липень 2010 року, визначено основні посади науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, у тому числі й посада асистента, та порядок обрання на ці посади за конкурсом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ректора №68к від 01.08.2005 року з ОСОБА_4 внаслідок обрання її за конкурсом на посаду асистента кафедри педагогіки та психології був укладений строковий трудовий договір з 30.06.2005 року по 30.06.2010 року (а.с.141).

За закінченням строку дії трудового договору 30.06.2010 року позивач звільнена з роботи у зв'язку із закінченням строку дії договору на підставі п.2 ст.36 КЗпП України. Запис про звільнення внесений до її трудової книжки (а.с.4).

30.06.2010 року ОСОБА_4 подала заяву на ім'я ректора університету про надання дозволу на виконання обов'язків асистента кафедри до проведення конкурсу на заміщення вакантної посади асистента (а.с.150).

На підставі наказу №85к від 01.07.2010 року позивач була прийнята на посаду асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання з 01.07.2010 року до проведення конкурсу (а.с.148).

Відповідно до заяви на ім'я ректора університету про надання дозволу на участь у конкурсі щодо заміщення вакантної посади асистента кафедри педагогіки, психології та фізичного виховання (а.с.152) позивач виявила бажання приймати участь у конкурсі і зазначила, що ознайомлена із Положенням про обрання та прийняття на посаду асистента кафедри.

На підставі наказу ректора Подільського державного аграрно-технічного університету від 25.11.2010 року (а.с.151) з ОСОБА_4 внаслідок обрання її за конкурсом на посаду асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання був укладений строковий трудовий договір з 24.11.2010 року по 24.11.2015 року.

Прийняття позивача на роботу як науково-педагогічного працівника проведено відповідно до Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних, працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України №744 від 24.12.2002 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2003 року за №600/7921, яке було чинним на час обрання позивача на посаду у 2005 і 2010 роках.

На підставі п.п. 2, 3, 8, 9, 10 цього Положення конкурс на заміщення вакантної посади оголошується керівником вищого навчального закладу, про що видається наказ.

Оголошення про проведення конкурсу, терміни й умови його проведення публікуються в засобах масової інформації.

Посада вважається вакантною після звільнення науково-педагогічного працівника на підставах, передбачених законодавством про працю, а також при введенні нової посади до штатного розпису вищого навчального закладу.

Обрання науково-педагогічних працівників проводиться Вченою радою вищого навчального закладу (факультету).

Рішення Вченої ради вищого навчального закладу (факультету) є підставою для укладення трудового договору з обраною особою і видання наказу ректора про прийняття її на роботу.

Відповідно до чинного законодавства при прийнятті на роботу науково-педагогічних працівників може укладатися безстроковий, строковий трудовий договір, у тому числі контракт. Термін строкового трудового договору встановлюється за погодженням сторін. Вносити пропозиції щодо терміну трудового договору має право кожна із сторін.

Положення про прийняття на роботу, обрання на посади та продовження контракту (трудового договору) науково-педагогічних працівників, затверджене ректором ПДАТУ і погоджене профкомом співробітників університету 28 лютого 2008 року містить посилання на те, що конкурс на заміщення посад асистента проводиться відповідно до Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних, працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України №744 від 24.12.2002 року (п.1.7.)

Отже, зайняття посади на визначений термін за строковими трудовими договорами на підставі конкурсного відбору не може вважатися трудовим договором, що укладений на невизначений строк відповідно до п.2 ст. 36 КЗпП України або ст.39-1 КЗпП України, коли жодна із сторін не поставила питання про його припинення.

Звільнення ОСОБА_4 з роботи за закінченням строку дії трудового договору відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для визнання наказів недійсними і поновлення її на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу немає. Тому, обґрунтованим є посилання відповідача на це у відзиві на апеляційну скаргу.

У зв'язку з наведеним не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивача про неодноразове переукладення строкового трудового договору і виконання нею роботи на час звільнення на умовах безстрокового трудового договору.

Помилковим є посилання у рішенні суду на пропущення ОСОБА_4 при оскарженні наказів №83к від 30 червня 2010 року і №85к від 01 липня 2010 року строку звернення до суду, передбаченого ст.233 КЗпП України, оскільки у зв'язку з наведеним вище наявні підстави для відмови в позові за безпідставністю вимог, але це не призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги, не дають підстав для висновку, що при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст.376 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 березня 2018 року.

Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай

Суддя /підпис/ А.П. Корніюк

Суддя /підпис/ О.І. Ярмолюк

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай