Рішення № 72845799, 16.03.2018, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/2985/17

Номер провадження 2/676/175/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року Кам’янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Швець О. Д.

з участю секретаря - Ксьондз Р.М.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам’янець-Подільському цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до укладеного кредитного договору від 13.02.2014 року відповідач отримав кредит в розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За час користування платіжною карткою відповідач не належним чином виконував свої зобов’язання за договором, станом на 30.04.2017 року утворилась заборгованість в сумі 28 448,05 грн., яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідач в суді позов не визнав, так як кредитні кошти не отримував, а працівники банку розпорядились його кредитними коштам на власний розсуд, однак просить застосувати строк позовної давності,

Суд, заслухавши відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що 13 лютого 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 4000,00 грн зі сплатою 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

13 лютого 2014 року відповідач власноручно підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» для отримання кредитної картки. Із цієї анкети-заяви слідує, що відповідач надав згоду на те, що заява позичальника, разом з запропонованими банком Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між позичальником і банком договір про надання банківських послуг. У заяві також зазначено, що відповідач зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг,про що свідчить його підпис в заяві. Строк дії кредитного ліміту відповідав строку дії картки.

З довідки ПАТ КБ «Приватбанк» вбачається, що відповідач 13.02.2014 року отримав платіжну картку № 5168755365230321 з терміном дії до 10/17 та ПІН код.

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 Григороваича вбачається, що 13.02.2014 року відбувся старт карткового рахунку № 5168755365230321.

13.02.2014 р. відповідачу встановлений кредитний ліміт в сумі 4000 грн., який не змінювався.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За правилом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач, заперечуючи факт укладення між ним та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитного договору, наявність будь-яких кредитних правовідносин, належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження цих обставин суду не надав.

За заявою відповідача порушено кримінальне провадження по факту неправомірного заволодіння його коштами працівниками банку, однак на думку суду даний не доказ не містить інформації щодо предмета доказування.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10.06.2015 року №6-449цс15, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За правилом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов’язання. 13.02.2014 року відповідач отримав платіжну картку «Універсальна 55 днів», що підтверджується довідкою позивача.

Відповідач зобов'язався на підставі п.2.1.1.5.5. погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7, а у разі невиконання зобов'язань за договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6 на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Пунктом 2.1.1.12.1 Правил сторонами погоджено, що зобов'язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів є борговим зобов'язанням.

Відповідно до п.2.1.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також в вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, в при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п.2.1.1.12.9 Умов та правил, списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку (у тому числі з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі мінімального обов'язкового платежу.

Пунктом 1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що у випадку незгоди зі зміною правил та тарифів банку, позичальник зобов'язується звернутися в банк для розірвання цього договору і погасити виниклу перед банком заборгованість.

За пунктом 2.1.1.12.9 Умов та Правил, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку, зокрема, з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому цим договором більше ніж 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та +5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії.

З виписки по карковому рахунку 5168****0321 вбачається, що відповідач здійснив операції з кредитними коштами, а саме 16.09.2014 року перевод коштів в сумі 1520 грн., 1570 грн., 732,20 грн.

Належних та допустимих доказів, що підтверджують переведення кредитних коштів працівниками ПАТ КБ «Приватбанк» поза його волею відповідач не надав.

Згідно розрахунку банку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 13.02.2014 року станом на 30.04.2017 року становить 28 448,05 грн. з них: 3826,83 грн. заборгованість за кредитом, 22 790,36 грн. - за відсотками за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1330,86 грн. - штраф (процентна складова) .

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до Правил користування платіжною карткою на ній указано граничний строк дії (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле month).

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, якщо такі дії вчинено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Як вбачається із довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта ОСОБА_1 (картрахунок № 5168755365230321 від 13.02.2014) строк дії кредитної картки до 10/17 року, тому строк погашення кредиту по договору №б/н від 13.02.2014 року в повному обсязі не сплив, підстав для застосування строків позовної давності немає.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 13.02.2014 р. з яких заборгованість за кредитом 3826,83 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі - 22 790,36 грн., штрафи 500 грн. та 1330,86 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 260-265, 14, ЦПК України, ст. 526, 549, 550, 554,610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору від 13.02.2014 року в сумі 28 448,05 грн. та 1600 грн. в відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в апеляційному порядку на протязі 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 березня 2018 року