Ухвала суду № 72845424, 16.03.2018, Яворівський районний суд Львівської області

Справа №460/4416/16-ц

Провадження №2-з/460/7/18

УХВАЛА

16.03.2018 року м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Швед Н.П.

з участю секретаря – Козак О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Яворові, заяву позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

В обгрунтуванні заяви покликається на те, що під час подружнього життя з відповідачкою було збудовано житловий будинок за адресою вулиця Котляревського 7А, смт. Шкло Яворівського району Львівської області. Дана обставина підтверджується копією технічного паспорту від 07.09.2016 року, який міститься в матеріалах цивільної справи. Однак, відповідач не визнає його права власності на 1/2 частку будинку та вважає себе власником будинку, мотивуючи тим, що правовстановлюючі документи, які засвідчують право власності на майно зареєстровано на неї. Крім цього пред’явила вимогу про його виселення із спірного будинку та змінила вхідні замки дверей. 17 лютого 2018 року він вийшов з дому за продуктами, а коли повернувся вже не зміг потрапити в будинок. Тільки після приїзду поліції в нього появилась можливість потрапити в будинок.

Просить до набрання чинності рішенням у справі, заборонити будь-яким особам та ОСОБА_2, у будь-який спосіб вчиняти йому перешкоди у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, які знаходяться за адресою вулиця Котляревського 7А, смт. Шкло, Яворівського району Львівської області.

до набрання чинності рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя по суті

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.

З рішення Яворівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу вбачається, що шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який зареєстрований 02 жовтня 2010 року в Шклівській селищній раді Яворівського району Львівської області, актовий запис №50 - розірвано.

Судом встановлено, що предметом спору по цивільній справі про поділ майна являється житловий будинок за адресою: вулиця Котляревського 7А, смт. Шкло, Яворівського району Львівської області та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: вулиця Котляревського 7А, смт. Шкло, Яворівського району Львівської області.

З копії паспорта громадянина України серії КВ405674 громадянина ОСОБА_1 вбачається, що такий зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно довідки про склад сім'ї вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований у житловому будинку №42 по вулиці Садова у с.Болотня Перемишлянського району Львівської області,

Відповідно до положень ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).

Частиною 1 статті 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім того, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Серед інших заходів, згідно п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з роз'ясненням п.10 зазначеної вище постанови заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

При цьому, процесуальний закон не зобовязує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися обєктом прав, що став предметом спору.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Як передбачено ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, із заяви про вжиття заходів забезпечення позову не вбачається, а позивачем, не наведено суду жодних істотних обставин та не надано належних доказів, які б вказували на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній справі, а також того, що без вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнитись чи буде унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Суддею такі підстави також не встановлені.

Окрім цього, слід зазначити, що сам факт подання позову не може бути підставою для його забезпечення. Водночас, важливим є зауважити, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі відповідно Перший протокол; Конвенція). Держави-учасниці Конвенції зобовязані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

При вирішенні питання вжиття заходів забезпечення позову суд приймає до уваги, що однією із заявлених позовних вимог є заборона будь-яким особам та ОСОБА_2, у будь-який спосіб вчиняти заявнику перешкоди у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, які знаходяться за адресою вулиця Котляревського 7А, смт. Шкло, Яворівського району Львівської області, тобто просить задовольнити вимоги про усунення перешкод шляхом користування будинком та земельною ділянкою.

Однак, заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору, наприклад укладати договір, проводити платежі, передавати майно. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Отже, оцінюючи в сукупності вищенаведене та наявні у справі докази, вважаю, що клопотання про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованим та непідтвердженим належними доказами, а вжиттям заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому у його задоволенні слід відмовити, що не позбавляє заявника в разі встановлення нових обставин повторно звернутися з заявою про забезпечення позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Апеляційного суду Львівської області через Яворівський районний суд Львівської області протягом п’ятнадцяти днів з часу отримання її копії.

Суддя Швед Н.П.