Рішення № 72844326, 07.03.2018, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/1233/15-ц

Провадження № 2/440/469/2018

07 березня 2018 року м. Буськ, Львівська область

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Волошин Х.С.

за участю представника позивача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3

за участю представника третьої особи ПАТ «Ощадбанк» ОСОБА_4

за участю представника третьої особи ОСОБА_5 ель ОСОБА_3 ОСОБА_6В

за участю представника третьої особи ОСОБА_5 ель ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7

за участю представника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_8 РУЮ Львівської області ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Буськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, ОСОБА_8 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, треті особи Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Реєстраційна служба ОСОБА_8 районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_5 ель ОСОБА_6 про визнання недійсними електронних торгів,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, ОСОБА_8 районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області за участю третіх осіб ПАТ «Державний ощадний банк України», Реєстраційної служби ОСОБА_8 РУЮ Львівської області, ОСОБА_5 ель ОСОБА_6 про визнання недійсними електронних торгів.

Позивач ОСОБА_2 заявлений позов мотивує тим, що 03.06.2015 року відкрито виконавче провадження № 47708174 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість у розмірі 211 388,63 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно: корівник-відгодівельник загальною площею 1 841,7 кв. м. за адресою : Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вул. Залізнична, буд. 10. 20.08.2015 року предмет іпотеки реалізовано на прилюдних торгах. Вважає, що такі торги проведені в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року. Просить позов задовольнити, а саме: визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України з реалізації арештованого майна, реєстраційний номер лота № 87157, а саме: корівник-відгодівельник загальною площею 1 841,7 кв. м. за адресою: Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вул. Залізнична, буд. 10, що належить ОСОБА_2, які відбулись 20.08.2015 року.

У судовому засіданні представник позивача зазначений позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини вказані вище, пояснення надав аналогічні, викладеним у позовній заяві та у додаткових письмових поясненнях до позовної заяви. Додатково звернув увагу суду, що заочне рішення Буського районного суду Львівської області від 16 лютого 2015 року, на підставі якого і проводились електронні торги ухвалою Буського районного суду Львівської області від 31 травня 2016 року скасовано.

Представник відповідача ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України позов не визнала, надала суду письмові заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що при проведенні електронних торгів підприємством були дотримані всі вимоги закону, жодних прав позивача не порушено. Вважає необґрунтованими твердження позивача, що електронні торги з продажу вищевказаного майна проведено з порушенням встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року.

Представник відповідача ОСОБА_8 районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області позов заперечив з підстав, наведених у поданих до суду письмових запереченнях на позовну заяву, та пояснив, що майно описано та реалізовано відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року Інструкції з організації примусового виконання рішень та затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, при проведенні електронних торгів права позивача не були порушені, підстав для задоволення позову немає, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи ПАТ «Державний ощадний банк України» просив в позові відмовити як безпідставно заявленому. Подав заперечення, у яких зазначив, що жодних достатніх підстав для визнання електронних торгів недійсними позивачем не наведено, а порушення, на які посилається позивач, не можуть бути підставою для задоволення позову.

Представник третьої особи Реєстраційної служби ОСОБА_8 РУЮ Львівської області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи, при розгляді справи покладаються на розсуд суду.

Представник третьої особи ОСОБА_5 ель ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності від 28.09.2015 року ОСОБА_6 (а.с. 75) просить суд відмовити у задоволенні позову. Суду пояснив, що його довіритель придбав майно на електронних торгах і вважає, що такі були проведені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особиОСОБА_5 ель ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 просить суд відмовити у задоволенні позову. Суду дав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши подані сторонами письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 5, 12, 13, 81, 82, 263 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до вимог до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи суд встановив, що заочним рішенням Буського районного суду Львівської області від 16 лютого 2015 року у справі № 440/744/14-цза позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10013/051 філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за договором кредиту ухвалено стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10013/051 філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 3146 від 20.08.2007 року у розмірі 211 388,63 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 1139 від 20.08.2007 року, а саме нерухоме майно: корівник-відгодівельник, загальною площею 1841,7 кв. м., що знаходиться за адресою: 80500, Львівська область, Буський район, село Ожидів, вул. Залізнична, 10; встановити початкову ціну реалізації предмета іпотеки 406 500,00 грн.; визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

03.06.2015 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_8 районного управління юстиції ОСОБА_10 відкрито виконавче провадження № 47708174 з виконання виконавчого листа № 440/744/14-ц, виданого 15.05.2015 року Буським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України заборгованість у розмірі 211 388,63 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно: корівник-відгодівельник, загальною площею 1841,7 кв. м., що знаходиться за адресою: 80500, Львівська область, Буський район, село Ожидів, вул. Залізнична, 10. Доказів направлення даної постанови позивачу судом не встановлено.

Порядок надіслання відправлень сторонам виконавчого провадження державним виконавцем врегульовано ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції яка діяла на той час).

Згідно із ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV у редакції, чинній на момент виникнення на існування спірних правовідносин (надалі по тексту – Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналогічні вимоги передбачені положеннями пунктів 3.19, 3.20 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2014 за № 489/20802, якими передбачено, що надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на той час).

Однак, держаний виконавець не надав суду доказів, що боржнику постанова про відкриття виконавчого провадження надсилалася рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Надана державним виконавцем копія фіскального чеку та списку № 544 відправлень рекомендованих листів не свідчить про направлення 04.06.2015 року відповідно до вимог встановлених законом рекомендованим листом № 8050001474770 постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2015 року, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на той час) від 21.04.1999 року, передбачено порядок надіслання такої постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення ОСОБА_2 рекомендованого листа від 04.06.2015 року. Тобто, державним виконавцем постанову про відкриття виконавчого провадження надіслано з порушенням установленого законодавством порядку.

Суд, на підставі належним чином оцінених доказів, виходить з того, що державним виконавцем не виконані вимоги закону щодо порядку повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, і таке повідомлення не було отримано боржником, що є позивачем по справі.

Судом встановлено, що 11.06.2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби ОСОБА_8 районного управління юстиції ОСОБА_10 у присутності двох понятих, представника стягувача ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_11 та боржника ОСОБА_2 був складений акт № 421 опису й арешту майна, а саме: корівника-відгодівельника, загальною площею 1841,7 кв. м., що знаходиться за адресою: 80500, Львівська область, Буський район, село Ожидів, вул. Залізнична, 10. Водночас, посилання позивача на те, що акт опису й арешту майна складено без його участі, без належного повідомлення про здійснення таких виконавчих дій, суд оцінює критично, оскільки, як вбачається з вказаного акту опису й арешту, у такому наявні підписи позивача, а також у матеріалах справи містяться дані щодо належного повідомлення боржника про необхідність його явки для проведення опису майна.

Згідно протоколу № 110395 проведення електронних торгів, торги були проведені 20.08.2015 року.

Суди повинні надати належну оцінку всім доводам сторін у справі, що є складовою вимогою ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З тексту позовної заяви та доданих до неї письмових додаткових пояснень вбачається, що позивач просить визнати недійсними електронні торги, проведені 20.08.2015 року, посилаючись на те, що електронні торги проведені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема: у місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про призначення прилюдних торгів не розміщено; неповідомлення позивача про дату, час і місце проведення електронних торгів та стартову ціну реалізації майна; електронні торги відбулися за участю лише одного покупця; у матеріалах виконавчого провадження відсутня інформація про звіт про оцінку майна і позивач такої оцінки не отримував, стартова ціна реалізації майна визначена із порушенням законодавства.

Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється чинними на момент виникнення та існування спірних правовідносин Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, Законом України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV та Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 427/25204 16.04.2014 року (надалі по тексту – Тимчасовий порядок).

Згідно п. 1 Розділу І Тимчасового порядку, відповідач державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України є Організатором електронних торгів, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на той час), примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Аналогічні положення містяться у п. 5 Розділу ІІІ Тимчасового порядку, згідно якого підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про іпотеку».

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» ч. 1 ст. 1 в цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на

підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Регіональним засобом масової інформації Буського району є «Воля Народу», оскільки зазначено, що оголошення про реалізацію майна повинно бути розміщено в регіональних засобах масової інформації, таке розміщено не було в пресі на регіональному рівні, а розміщення оголошення у газеті «Львівська пошта», яка не є друкованим засобом в межах Буського району, позбавило позивача можливості ознайомитися з таким.

Водночас Суд вважає доведеними та приймає до уваги доводи позивача стосовно неповідомлення його про дату, час і місце проведення електронних торгів та стартову ціну реалізації майна, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог п. 5 Розділу ІІІ Тимчасового порядку та ч.ч. 4, 5 ст. 43 «Про іпотеку», Організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Аналогічна вимога про письмове повідомлення організатором торгів державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна, передбачена також п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за № 745/4038, у редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин (надалі по тексту – Тимчасове положення).

Згідно з п. 3.11 Тимчасового положення, спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Таким чином, під час розгляду питання про дотримання при проведенні торгів положень п. 3.11 Тимчасового положення, п. 5 Розділу ІІІ Тимчасового порядку та ч.ч. 4, 5 ст. 43 «Про іпотеку» слід установити, чи було письмово повідомлено, зокрема боржника, про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу.

Під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені. Отже, за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 2 вересня 2015 року у справі № 6-813цс15).

На порушення вказаних положень закону позивач ОСОБА_2 не був повідомлений про призначення та проведення спірних електронних торгів. Судом встановлено, що ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України вказаних вимог не виконало, не пересвідчилося щодо обізнаності позивача, як боржника та власника переданого на реалізацію майна. Доказів отримання позивачем повідомлення про дату, час та місце проведення прилюдних торгів суду надано не було. Копії листів та реєстрів відправлення рекомендованих листів не є належним доказом повідомлення позивача, оскільки вони не містять відомостей про зміст таких рекомендованих листів та їх отримання позивачем.

У судовому засіданні встановлено, що ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України також не було дотримано ряду вимог, встановлених у Розділі ІІІ Тимчасового порядку щодо змісту інформаційного повідомлення про електронні торги, а саме не було зазначено: відомості про зберігача (прізвище, ім’я, по батькові (найменування), контактний телефон, електронна адреса (за наявності); перелік документів, які надаються учасниками, та вимоги до їх оформлення; призначення об’єкта; відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір).

Метою заходів, передбачених вищевказаними положеннями законодавства, є забезпечення поінформованості невизначеного кола осіб для створення якнайбільшого купівельного попиту, що має забезпечити захист інтересів стягувача щодо отримання задоволення своїх грошових вимог у повному обсязі та боржника – стосовно реалізації його власності за найбільшою ціною для отримання відповідної різниці між сумою боргу перед стягувачем та вартістю майна.

Таким чином, судом встановлено порушенняРозділу ІІІ Тимчасового порядку та ч.ч. 4, 5 ст. 43 «Про іпотеку» при проведенні електронних торгів з реалізації арештованого майна, а саме: корівника-відгодівельника загальною площею 1 841,7 кв. м. за адресою: Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вул. Залізнична, буд. 10, що призвело до непоінформованості, як позивача, так і невизначеного кола осіб, залучення яких до процедури прилюдних торгів мало створити більший купівельний попит, ніж той, що фактично було створено на прилюдних торгах, які були проведені 20.08.2015 року.

Доводи позивача, що електронні торги є недійсними з тих підстав, що в них приймало участь менше ніж два учасника, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Згідно з п. 5 Розділу V Тимчасового порядку переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція. Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про іпотеку», прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.

Отже, ураховуючи вимогу Закону України «Про іпотеку», участь у прилюдних торгах лише одного учасника не може бути підставою для визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.

Указана позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-189цс14, яка згідно зі ст. 417 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Суд вважає обґрунтованою та приймає до уваги позицію позивача про те, що відсутня інформація про звіт про оцінку майна і позивач такої оцінки не отримував, стартова ціна реалізації майна визначена із порушенням законодавства з огляду на наступне.

За змістом ст. 39 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент ухвалення заочного рішення Буського районного суду Львівської області від 16.02.2015 року у справі № 440/744/14-ц), в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент ухвалення вказаного заочного рішення), ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Отже, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті ст. 38, ст. 39 Закону України «Про іпотеку», початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен указати, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Такого по суті висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 23.12.2015 року у справі № 6-1205цс15, застосування якого іншими судами загальної юрисдикції є обов’язковим ч. 1 ст. 417 ЦПК України.

Водночас Суд враховує, що ухвалою Буського районного суду Львівської області від 31.05.2016 року за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення скасовано заочне рішення Буського районного суду Львівської області від 16.02.2015 року у справі № 440/744/14-ц за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10013/051 філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за договором кредиту, яке було підставою для відкриття виконавчого провадження та продажу майна позивача.

При цьому, ухвалою Буського районного суду Львівської області від 31.05.2016 року встановлено, що матеріали справи не містять відомостей про ринкову вартість заставного майна на час розгляду даного спору, а відповідач ОСОБА_2 був позбавлений процесуального права клопотати перед судом про призначення відповідної судової експертизи, оскільки вартість заставного майна корівника-відгодівельника, загальною площею 1841,7 кв.м., що знаходиться за адресою: 80500, Львівська область, Буський район, село Ожидів, вул. Залізнична, 10 з моменту укладення іпотечного договору істотно зросла; саме тому встановлення реальної ринкової початкової ціни для реалізації предмету іпотеки є необхідним для постановлення законного та справедливого рішення та недопущення порушення прав позивача ОСОБА_2; відповідно до оскаржуваного відповідачем заочного рішення від 16.02.2015 року в даній справі міститься копія висновку ТзОВ «Гал-Світ» про оцінку майна станом на 25.03.2014 року, а на момент розгляду спору в матеріалах справи такий відсутній, а відтак, згідно матеріалів справи у суду відсутня можливість зробити однозначний висновок щодо встановлення ринкової вартості об'єкту іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, виходячи з преюдиційності фактів, встановлених судовим рішенням, та обов’язкової правової позиції Верховного суду України, суд приходить до висновку, що ухвалюючи заочне рішення від 16.02.2015 року у справі № 440/744/14-ц, Буський районний суд Львівської області не врахував вимоги ч. 6 ст. 38, ст. 39 Закону України «Про іпотеку» та дійшов помилкового висновку про визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки, при цьому не указавши, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Враховуючи вищевикладене, на переконання суду, початкова ціна реалізації предмета іпотеки визначена рішенням суду із порушенням норм законодавства.

Крім того, судом встановлено, що скасованим заочним рішенням Буського районного суду Львівської області від 16.02.2015 року у справі № 440/744/14-ц початкова ціна реалізації предмета іпотеки – 406 500,00 грн. встановлена на підставі висновку про вартість майна від 25.03.2014 року, складеного ТзОВ «Гал-Світ». Електронні торги відбулися 20.08.2015 року, тобто по спливу майже одного року та п’яти місяців. Під час здійснення виконавчих дій оцінка майна суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом не проводилась.

Статтею 62 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на той час) і (у редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними ст. 58 цього Закону.

Згідно п. 2.1 Тимчасового порядку, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на той час), визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на той час) передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

У разі коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п'ята статті 58, частина третя статті ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на той час), ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку».

Пунктом 3.2 Тимчасового положення передбачено, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою, та інші відомості, передбачені Інструкцією.

Відповідно до ч. 5 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на той час), звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно.

Виходячи з правового аналізу ч. 5 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на той час), п. 3.2 Тимчасового положення, слід дійти висновку про те, що звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов'язковою умовою призначення і проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

Тобто, на момент проведення прилюдних торгів для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме ч. 5 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на той час), пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

З огляду на зазначене, можна зробити висновок про те, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

До такого висновку дійшов і Верховний Суд України, яку виклав у постанові від 25.11.2015 року у справі № 6-1749цс15, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 417 ЦПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право на звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 і ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 15 ЦК України право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом, наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Тому, вирішуючи даний спір, суд звертає увагу на ту обставину, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача саме проведенням електронних прилюдних торгів, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, закріплених законом матеріально-правових заходів примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника, визначений у статті 16 ЦК України, згідно з пунктом 2 частини другої якої одним із таких способів є визнання правочину недійсним.

Виходячи із того, що відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою ст. 203 ЦК України (частина перша ст. 215 цього Кодексу).

Підставою для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджений наказом Міністерства Юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів: опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7).

Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5 (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13 лютого 2013 р. у справі № 6-174цс12).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, оскільки як вбачається із матеріалів справи при проведенні спірних електронних торгів з реалізації предмету іпотеки, а саме: корівника-відгодівельника, загальною площею 1841,7 кв. м., що знаходиться за адресою: 80500, Львівська область, Буський район, село Ожидів, вул. Залізнична, 10, були допущені порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства Юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5.

Внаслідок допущених при проведенні електронних торгів порушень, іпотечне майно було реалізоване за значно заниженою ціною від його ринкової оцінки, що в результаті і призвело до порушення прав позивача.

На переконання суду, порушенням прав та інтересів позивача ОСОБА_2 є те, що майно було реалізоване за ціною, яка є значно нижчою від ринкової вартості майна, і сталося це саме в результаті реалізації майна на підставі початкової ціни, визначеної рішенням суду із порушенням норм законодавства, висновку про вартість майна, який утратив чинність, не проведення під час вчинення виконавчих дій оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом та в результаті неповідомлення позивача як боржника про проведення спірних торгів.

До аналогічного висновку про реалізацію предмета іпотеки за значно заниженою ціною від його ринкової оцінки, що в результаті і призвело до порушення прав позивача ОСОБА_2, суд дійшов, дослідивши наданий представником позивача висновок про вартість майна від 14.06.2017 року, складеного оцінювачем ОСОБА_12, з якого вбачається, що ринкова вартість нерухомого майна, а саме: корівника-відгодівельника, загальною площею 1841,7 кв. м., що знаходиться за адресою: 80500, Львівська область, Буський район, село Ожидів, вул. Залізнична, 10, станом на 20.08.2015 року становить 891 200 гривень.

Під час розгляду даного спору судом було встановлено відсутність судового рішення про стягнення кредиторської заборгованості з позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яке було підставою для відкриття виконавчого провадження та продажу майна позивача. При цьому, суд виходить з позиції, яка висловлена в постанові Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 6-449цс15, від 24.06.2015 у справі № 907/544/14, згідно з якою, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Вказана обставина не визначається судом у якості єдиної достатньої підстави для задоволення позовних вимог, оскільки судом було додатково встановлено, що при проведенні спірних електронних торгів з реалізації предмету іпотеки, а саме: корівника-відгодівельника, загальною площею 1841,7 кв. м., що знаходиться за адресою: 80500, Львівська область, Буський район, село Ожидів, вул. Залізнична, 10, були допущені порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, внаслідок чого іпотечне майно було реалізоване за значно заниженою ціною від його ринкової оцінки, що в результаті і призвело до порушення прав позивача.

Крім того, судом враховується наявність ухвали Буського районного суду Львівської області від 31.05.2016 року, котра набрала законної сили, і якою скасовано заочне рішення Буського районного суду Львівської області від 16.02.2015 року у справі № 440/744/14-ц за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10013/051 філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за договором кредиту, яке було підставою для відкриття виконавчого провадження та продажу майна позивача за результатами оспорюваних ним прилюдних торгів.

Відтак, оскільки правова підстава для проведення оспорюваних прилюдних торгів та реалізації внаслідок їх предмета іпотеки, на даний час відпала, з урахуванням описаних судом процедурних порушень внаслідок проведення оскаржуваних торгів, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, а тому їх слід задовольнити, визнавши недійсними електронні торги, проведені 20.08.2015 року ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України з реалізації арештованого майна, реєстраційний номер лота № 87157.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 задоволити повністю.

Визнати недійсними електронні торги, проведені 20.08.2015 року державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України з реалізації арештованого майна, реєстраційний номер лота № 87157, а саме: корівник-відгодівельник загальною площею 1841,7 кв. м. за адресою: Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вул. Залізнична, буд. 10, що належить ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області (на підставі пп. 15.5. п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 березня 2018 року.

Суддя: Г. О. Шендрікова