Ухвала суду № 72843908, 20.03.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2958/18 1-кс/335/2074/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., за участю секретаря Огнев'юк Н.В., прокурора Чорнодід Ю.С., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Величко А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, який має базову середню освіту, не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше засудженого:

- 07.05.2003 Комунарським р/с м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді п/в на 1 рік. На підставі ст. 45 ККУ від відбування покарання звільнений з і/с 1 рік;

- 26.05.2004 Комунарським р/с м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ст. 69, ст. 70 ККУ до покарання у виді п/в строком на 6 років. На підставі ч. 4 ст. 70 ККУ за вироком Комунарського р/с м. Запоріжжя від 07.05.2003 до покарання у виді п/в на строк 6 років 10 днів. 13.09.2004 переглянуто вирок Комунарського р/с м. Запоріжжя та призначено остаточне покарання у виді п/в на строк 4 роки 7 місяців;

- 07.12.2004 Приморським р/с Запорізької обл. за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70 ККУ до покарання у виді п/в строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 ККУ за вироком Комунарського р/с м. Запоріжжя від 26.05.2004 до покарання у виді п/в строком на 4 роки 7 місяців. 06.12.2007 звільнений по відбуттю строку покарання.

- 14.10.2009 Хортицьким р/с м. Запоріжжя за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70, ст. 72 ККУ до покарання у виді п/в строком на 7 років з конфіскацією майна. 15.10.2014 звільнений умовно-достроково за постановою Оріхівського р/с Запорізької обл. від 07.10.2014.

- 22.06.2017 Заводським р/с м. Запоріжжя за ч.ч. 2, 3 ст.185, ст.70 ККУ до покарання у виді п/в строком на 3 роки. На підставі ст. 75 ККУ звільнений з і/с на 2 роки. У зв'язку з чим 04.08.2017 ОСОБА_1 перебуває на обліку Заводського РС Запорізького МРВ з питань пробації;

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080060000601 від 01.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, будучи особою раніше засудженою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які у законному порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, та вчинив нові аналогічні злочини при наступних обставинах: 28.02.2018 приблизно о «11» годині «15» хвилин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи у магазині «Сільпо-145», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 171, шляхом вільного доступу, взяв з полиці пляшку настоянки «Jegermeister», об'ємом 0,7 л, вартістю 353 гривні 33 копійки, яка належить ТОВ «Сільпо-Фуд». Після чого сховав її до внутрішньої кишені своєї куртки та пройшовши з нею касову зону та антикражні ворота, вийшов з приміщення магазину, не росплатившись за викрадений товар. Після чого ОСОБА_1 зник з місця скоєння кримінального правопорушення. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальну шкоду на суму 353 гривні 33 копійки. Крім того, 01.03.2018 приблизно о «16» годині «00» хвилин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи, у дворі будинку АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з сумки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, мобільний телефон фірми «HTC Disaer V» в корпусі чорного кольору, вартістю 2400 гривень. Після чого ОСОБА_1 зник з місця скоєння кримінального правопорушення. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 2400 гривень 00 копійок..

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернулася до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просить його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Підозрюваний у судовому засіданні проти клопотання слідчого не заперечував.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080060000601 від 01.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у якому 15.03.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії" Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1, дані про особу підозрюваного, який раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, має реєстрацію, проте проживає на вулиці та не має жодних відносин зі своєю родиною, не одружений, дітей на утриманні не має, слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров'я, відсутність соціальних зв'язків, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Крім того, слідчий суддя враховує, що за порушення обов'язку покладеного на засудженого ОСОБА_1 за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.06.2017 року, начальником Заводського РС Запорізького МРВ з питань пробації Заєць С.О. до Заводського районного суду м. Запоріжжя направлено подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробувальним терміном та направлення ОСОБА_1 для відбування покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.06.2017 року.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п'яти років, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, а саме переховування, впливу на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості встановлюється у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2017 рік" щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року складає 1762 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Виходячи з вимог ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, до 18.05.2018 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.05.2018 року включно.

Встановити заставу - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 17 620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу - застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 18.05.2018 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: І.А.Крамаренко