Рішення № 72843790, 20.03.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1856/17

Провадження № 2-о/324/9/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Каретник Ю.М.,

при секретарі Савченко Н.В.,

за участі заявниці ОСОБА_1,

свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пологи цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи - Тарасівська сільська рада Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_4, приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу Черкун Валентина Іванівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Пологівського районного суду Запорізької області із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю та ведення спільного господарства з метою отримання спадщини після смерті ОСОБА_6. В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначає, що з жовтня 1993 року вона проживала з ОСОБА_6 в с.Тарасівка Пологівського району Запорізької області у його батьків в цивільному шлюбі однією сім'єю. У 2002 році заявниця за свої кошти придбала житловий будинок АДРЕСА_1, де була зареєстрована сама з цивільним чоловіком, який проживав разом із нею до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 року. Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 є його мати ОСОБА_4, яка відмовилась від прийняття спадщини померлого сина. Заявниця теж звернулась до нотаріальної контори з наміром прийняти спадщину померлого, але їй роз'яснили, що без встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу в судовому порядку їй буде відмовлено в оформленні спадщини в подальшому, але постанови, або будь-якого іншого документа нотаріус не видала, так як ця вимога не базується на нормах спадкового права. Тому ОСОБА_1 просить встановити факт її спільного проживання однією сім'єю без шлюбу з 1993 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 року з ОСОБА_6

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала у повному обсязі і просила їх задовольнити. Окрім того, під час розгляду справи вона пояснила, що з померлим ОСОБА_6 вони познайомилися у 1993 році і восени 1993 року почали проживати як чоловік і дружина разом у будинку батьків ОСОБА_6 Пізніше вони переїхали до будинку, який їм виділив колгосп, а останнім часом до смерті ОСОБА_6 вони разом проживали у належному їй будинку. Вони разом вели господарство, мали спільний бюджет, за спільні кошти купували худобу і разом її доглядали, разом поралися на городі.

Від заінтересованої особи - Тарасівської сільської ради Пологівського району Запорізької області до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника та про відсутність заперечень проти задоволення заяви ОСОБА_1

Заінтересована особа ОСОБА_4 у дане судове засідання також не з'явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення заяви ОСОБА_1 вона не заперечує.

Заінтересована особа - приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу Черкун В.І. у дане судове засідання також не з'явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення заяви ОСОБА_1 вона не заперечує. Окрім того, у наданих до суду письмових поясненнях вона зазначила, що спадкоємці І та ІІ черг після смерті ОСОБА_6 - ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, подали заяви про відмову від прийняття спадщини.

На підставі ч.1 ст.247 ЦПК України судом здійснюється повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вислухавши пояснення заявниці ОСОБА_1, а також свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Як вбачається із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо.

Згідно зі ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині встановлення факту її проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу в період з 1993 року по 01 січня 2004 року, оскільки в цей період сімейні відносини регулювались Кодексом про шлюб та сім'ю України.

При цьому, згідно зі ст.6 Кодексу про шлюб та сім'ю України офіційно визнавався тільки шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану, а ст.13 Кодексу про шлюб та сім'ю України було встановлено, що права і обов'язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану.

Отже, Кодекс про шлюб та сім'ю України не містив норми, аналогічної за змістом ст. 74 Сімейного кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, і наявність сім'ї між особами, які спільно проживали без шлюбу, діючим на той час законодавством категорично заперечувалася.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу в період з 1993 року по 1 січня 2004 року необхідно відмовити.

Щодо періоду з 1 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно із ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року помер ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24 листопада 2017 року.

Як вбачається із довідок Тарасівської сільської ради Пологівського району Запорізької області від 06.12.2017 року № 821 та від 06.12.2017 року № 820, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, був зареєстрований у АДРЕСА_1, до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_7 року разом із співмешканкою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії домової книги будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_6 був зареєстрований у АДРЕСА_3 з 28.11.2002 року. За вказаною адресою з 28.11.2002 року була зареєстрована і ОСОБА_1

Як вбачається із наявної у матеріалах справи копії заяви від 12.12.2017 року, ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини за законом після смерті її сина ОСОБА_6. Вказана заява посвідчена секретарем виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

Як вбачається із письмових пояснень приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Черкун В.І. від 09.01.2018 року № 3/01-16, за заявою ОСОБА_1 була заведена спадкова справа № 201/2017. Спадкоємець І черги мати ОСОБА_4, а також спадкоємці ІІ черги - сестри ОСОБА_7, ОСОБА_8 і брат ОСОБА_9 подали заяви про відмову від прийняття спадщини. Для оформлення спадщини відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України заявниці необхідно документально підтверджено факт проживання зі спадкодавцем ОСОБА_6 однією сім'єю не менше як п'ять років.

Факт проживання однією сім'єю та ведення спільного домашнього господарства ОСОБА_6 та заявниці ОСОБА_1 підтвердила також і допитана судом під час розгляду справи свідок ОСОБА_3, яка пояснила, що вона особисто знала ОСОБА_6 та ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_6 був братом її чоловіка. ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з 1993 року проживали разом як подружжя у АДРЕСА_4 у батьків ОСОБА_6, потім - по АДРЕСА_5 і останнім часом до смерті ОСОБА_6, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_7 року, - по АДРЕСА_6. Також вона пояснила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 вели спільне господарство, все завжди робили разом.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що знає ОСОБА_6 та заявницю ОСОБА_1 з 1993 року. Вони проживали разом як подружжя та вели спільне господарство у с. Тарасівка з 1993 року до осені 2017 року, коли ОСОБА_6 помер. Лише після смерті ОСОБА_6 він дізнався, що вони з ОСОБА_1 проживали не у зареєстрованому шлюбі.

Судом враховано, що оскільки згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, тому встановити факт проживання однією сім'єю та ведення спільного господарства у даному випадку можливо лише у судовому порядку.

Проаналізувавши добуті під час розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що свідченнями свідків, а також письмовими доказами у справі знайшов підтвердження факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю та вели спільне домашнє господарство з 01.01.2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_7 року, у зв'язку з чим заява ОСОБА_1 у цій частині підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 13, 247, 259, 263-265, 273, 293-294, 315-316, 319, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи - Тарасівська сільська рада Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_4, приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу Черкун Валентина Іванівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу задовольнити частково.

Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали однією сім'єю та вели спільне домашнє господарство з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_6, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_7 року включно.

У задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: