Рішення № 72842557, 07.03.2018, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1153/17

Провадження № 2/306/48/18

Рядок статзвіту № 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2018 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді Жиганської Н.М.

за участю секретаря Дешко В.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Свалява справу за позовом ОСОБА_1, мешк. АДРЕСА_1 до ОСОБА_2, мешк. АДРЕСА_2 третя особа без самостійних вимог: Свалявська державна нотаріальна контора, м. Свалява. вул. Духновича, буд. 2, Закарпатської області про визнання заяви про відмову від прийняття спадщини за законом недійсною та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, третя особа: Свалявська ДНК про визнання заяви про відмову від прийняття спадщини за законом недійсною та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_3 і яка за життя склала заповіт, яким належне їй майно заповіла ОСОБА_5 (син померлої та брат позивача). Позивач ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2 (прізвище на "ОСОБА_2" змінила у зв'язку з укладенням шлюбу), позовні вимоги мотивує тим, що на день смерті спадкодавця була прописана і фактично проживала у спадковому будинку, а також, оскільки на день смерті матері уже мала статус інваліда ІІІ групи загального захворювання - в неї виникло право на обов'язкову частку на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 Позивач вказує, що перебуваючи у важкому психоемоційному стані після смерті матері, під впливом помилки і обману під виглядом підписання документів на "земельний участок" дала згоду на відмову від спадщини на користь ОСОБА_5, яку використав у особистих інтерсах відповідач ОСОБА_2. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Позивач вважає, що має право на обов'язкову частку у спадковому майні, а тому просить суд визнати заяву ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини за законом від 16.04.2015 року за № 97 (спадкова справа № 57/2015 року) недійсною, визначити ОСОБА_1 за покійною ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини терміном два місяці, стягнути з відповідача судові витрати, понесені на сплату судового збору та витрат на правову допомогу.

Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень (розділ ХІІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити, визнати недійсною її заяву про відмову від прийняття спадщини за законом від 16.04.2015 року, визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за померлою мамою ОСОБА_2 та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Відповідач та його представник ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 (на підставі угоди про надання правової допомоги від 29.08.2017 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №021/944 від 12.03.2014 року) в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечили в повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, поданих 29.08.2017 року до позовної заяви. Просять відмовити у задоволенні позову, оскільки вважають, що позивач добровільно позбавила себе права на частку у спадщині, мала можливість у передбачений законом строк відкликати відмову від успадкування своєї частки у майні померлої, проте не скористалася цим, а звернулася лише після спливу більше двох років після підписання заяви.

Представник третьої особи Свалявської ДНК в судове засідання не з'явилася, подавши до суду письмову заяву (вх. № 247 від 16.01.2018 року) про розгляд справи у відсутності представника.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечення відповідача, суд доходить слідуючого висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В частині вимоги про визнаня заяви про відмову від прийняття спадщини за законом недійсною суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, актовий запис № 206 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а.с. 7). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Свалявською ДНК від 11.12.2001 року за реєстром № 4380, зареєстрованого в Свалявському бюро технічної інвентаризації 11.12.2001 року за № 994 на житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_4 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, актовий запис № 222 від 13.11.1965 року; копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3, актовий запис № 2 від 19.01.1996 року, після розірвання шлюбу прізвище "ОСОБА_2", а.с. 9, а.с.11).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Згідно ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Спадкова справа № 57345944 щодо майна ОСОБА_2 була відкрита Свалявською державною нотаріальної конторою (копія витягу № 40152414 про реєстрацію в Спадковому майні від 16.04.2015 року, а.с. 19)

16.04.2015 року позивач відмовилася від належної їй частки у спадковому майні, після смерті матері ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 (брат позивача).

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст. 1273 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Згідно ч.5 ст. 1273 ЦК України - відмова від прийняття спадщини є безумовною та беззастережною.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України - відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

ОСОБА_1 відмови від прийняття спадщини не відкликала, тому ОСОБА_5 прийняв спадщину після померлої ОСОБА_2

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована нормою закону, яка містить відповідну заборону.

Згідно ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Норми статті 230 ЦК не застосовуються щодо односторонніх правочинів

Допитані в судовому звсіданні свідки, пояснили:

-свідок ОСОБА_6 пояснила, що їй позвонила мама і сказала, що приходив вуйко, щоб підписати документи на земельну ділянку. Про те, чи розуміла мама, що це була саме відмова від прийняття спадщини ОСОБА_6 пояснити не може, оскільки теж вважала, що це було підписання документів на землю. ОСОБА_6 просила маму примиритися з вуйком і щоб він повернув їй частку ? в спадковому майні. З батьком вони розлучені вже 24 роки, мама позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_6, в сім'ї була трагедія, згорів мамин син і двоє онуків, брат помер в 2011 році.

-свідок ОСОБА_7 пояснила, що вважає, що брат вчинив несправедливо по відношенню до сестри при написанні нею відмови від спадщини (за словами сестри), забрав домову книгу і обманув сестру, оскільки вона розписалась за "земельну ділянку", не розуміла, що підписувала. Як оформити будинок сестра не знала, ніхто не підсказав. Знає, що заповіт був оформлено на старшого брата, її чоловік ходив з братом на оформлення до нотаріуса ОСОБА_8, поскільки всі в сім'ї домовилися та знали, що будинок мама передає старшому брату.

-свідок ОСОБА_9 пояснила, що подробиць щодо відмови ОСОБА_1 від спадщини не знає, відомо тільки, що на неї ніхто не претендував.

-свідок ОСОБА_10 пояснила, що зі слів матері було сказано, що будинок буде оформлено на ОСОБА_6 спочатку, поки він живе в цьому будинку, а потім на ОСОБА_2. Знає, що через 6 місців повино було переписано на ОСОБА_6, а потім ОСОБА_2 пішов з ОСОБА_6 і ОСОБА_1 і вирішувалі далі. З ними ходив її чоловік, чи підписувалися там документи на "землю" їй не відомо, з ними ще ходила Оля і друга сестра.

Таким чином, з'ясувавши всі обставині справи, вислухавши учасників які приймають участь у справі, дослідивши письмові докази, суд не знаходить наявних правових підстав для задоволення ОСОБА_1 позовної вимоги про визнаня заяви про її відмову від прийняття спадщини за законом недійсною оскільки за своєю правовою природою відмова ОСОБА_1 від прийняття спадщини на користь брата є одностороннім правочином, який не допускає можливості врахування самообману як підстави для визнання його недійсним.

Крім того, судом встановлено, що позивач була обізнана з намірами матері передати будинок брату ОСОБА_6 і погоджувалася з таким рішенням матері.

В частині вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,суд доходить наступного висновку.

За правовим змістом ст. 1272 ЦК України - якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України (для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини) не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до Правової позиції, висловленої ВСУ під час розгляду справи № 6-1486цс15 (постанова від 04 листопада 2015 року) :

"Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними."

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не підлягають задоволенню, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог позивачка суду не надала, поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини через об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для позивача на вчинення цих дій - не зазначила та не навела в судовому засіданні.

Отже, суд вважає, що такий строк пропущено не з поважних причин.

В частині вимоги про стягнення судового збору та витрат на правову допомогу,суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В частині позовних вимог щодо стягнення судового збору та витрат на допомогу адвоката, суд доходить висновку, що вони до задоволення не підлягають, поскільки згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України - судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі відмови у позові покладаються на позивача.

За таких обставин, враховуючи, що загальні позовні вимоги до задоволення не підлягають, то у задоволенні вимог про стягнення судового збору та витрат на правову допомогу адвокатом слід відмовити.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 ч.1 Перехідних положень (розділ ХІІІ) - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 281, 282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 204, 230, 1216, 1220, 1261, 1268, 1272, 1273, ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1, мешк. АДРЕСА_1 до ОСОБА_2, мешк. АДРЕСА_2 третя особа без самостійних вимог: Свалявська державна нотаріальна контора, м. Свалява. вул. Духновича, буд. 2, Закарпатської області про визнання заяви ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини за законом від 16.04.2015 року за № 97 (спадкова справа № 57/2015 року) недійсною, визначення ОСОБА_1 за покійною ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року додаткового строку для прийняття спадщини терміном два місяці, стягнення судових витрат, понесених ОСОБА_1 на сплату судового збору та витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 19.03.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Свалявський районний суд Закарпатської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ: Н.М.ЖИГАНСЬКА

19.03.2018 року