Рішення № 72842241, 07.03.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/2729/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.03.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Кашуби А.В.

за участю секретаря Чернянчук К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення у Виноградівському районі та м. Виноградів, Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

14.09.2017 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що з листопада 2015 по грудень 2016 року вона користувалася субсидією для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. 18.11.2016 року вона звернулась до Управління соціального захисту населення щодо продовження дії субсидії, однак їй було відмовлено у призначенні субсидії посилаючись на те, що вона не є власником будинку та не зареєстрована у ньому. Позивачка не погоджується із таким рішенням відповідача, зазначає, що вона успадкувала даний будинок за батьком, проте не переоформила його за собою; всі рахунки на сплату комунальних послуг на ній. Посилаючись на зазначені обставини, вона просила суд визнати дії відповідачів протиправними, зобов'язати їх призначити субсидію з дня закінчення попередньої, стягнути з них матеріальну шкоду в розмірі 30 000 грн. та моральну в розмірі 10 000 грн.

Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області, не погодившись із позицією ОСОБА_1, направило до суду 01.12.2017 року письмові заперечення, в яких зазначено, що позивачка проживає в будинку без оформлення прав на нього та реєстрації. Їй було, як виключення, враховуючи її сімейне та матеріальне становище, призначено житлову субсидію на фактично проживаючих у приміщенні осіб з листопада 2015 року по жовтень 2016 року. Однак ОСОБА_1, у вищевказаний період, не переоформила на себе право власності на будинок та на момент продовження субсидії мала борг за газопостачання, що позбавило відповідача права на продовження нарахування субсидії.

15.01.2018 року представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про застосування строків позовної давності, оскільки позивачка дізналась про відмову у нарахуванні субсидії, ще у лютому 2017 року, а до суду звернулась лише 14.09.2017 року, тобто з порушенням 6-ти місячного строку передбаченого законодавством.

В судове засідання позивач не з'явилась, про місце час та дату розгляду справи повідомлена належним чином.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, однак надали заяви в яких просили слухати справу у їх відсутність, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно довідки про склад сім'ї, або зареєстрованих у житловому приміщені (будинку), осіб від 18.11.2016 року №6301, наданої виконавчим комітетом Виноградівської міської ради, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою м. Виноградів, Тюльпанів, 1/15, однак фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з чоловіком та двома малолітніми дітьми (а.с.53).

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії при Виноградівській районній державній адміністрації по розгляду питань з призначення соціальних допомог окремим категоріям громадян від 18.12.2015 року (а.с.39) ОСОБА_1 було призначено житлову субсидію на фактично проживаючих у житловому приміщенні осіб, які сплачують вартість одержуваних житлово-комунальних послуг по жовтень 2016 року та попереджено про необхідність впорядкування документів.

18.11.2016 року повторно позивачка звернулась до Управління соціального захисту населення із заявою про призначення житлової субсидії (а.с.55, зворот).

Під час особистої зустрічі з начальником УСЗН ОСОБА_2, 18.11.2016 року, ОСОБА_1 було повідомлено причини відмови в продовжені призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01 листопада 2016 року у зв'язку з тим, що остання не є власником житлового майна, щодо якого вирішується питання субсидією та не зареєстрована у ньому, що підтверджується особовою карткою прийому громадян, яка долучена до матеріалів справи.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 неодноразово в письмовому виді зверталась до державних органів з метою вирішення питання про призначення їй субсидії.

Листом від 01.03.2017 року №ІІІ-08-06/1032 ОСОБА_1 повідомлено, що їй не нараховується субсидія, оскільки вона не зареєстрована та не є власником будинку. Додатково повідомлялось, що для призначення субсидії позивачці необхідно надати документи підтверджуючі, що вона є власником чи користувачем спірного житла (а.с.3). Аналогічна інформація міститься у листах від 23.03.2017 №ІІІ-127/01-29/1445 (а.с.4) та від 29.03.2017 №ІІІ-142/03.1-16/298 (а.с.5).

За особовим рахунком 130003346 по м. Виноградів, вул. Чкалова, 15, рахується прострочена заборгованість за електричну енергію станом на 01.11.2016 року у розмірі 479,04 грн. (а.с.58-59).

Відповідно до листа Виноградівського відділу реалізації ТОВ «Закарпатгаз збут» від 04.12.2017 року (а.с.64) заборгованість ОСОБА_1 за газопостачання станом на 01.11.2016 року становить 902,63 грн.

Згідно до повідомлення про призначення субсидії на ЖКП по особовій справі №103083 (а.с.61) розмір субсидії за жовтень 2016 року по сплаті за газопостачанні становить1535,13 грн., а за електроенергію - 153,16 грн.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива врегульовано відповідним Положенням затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848 (далі Положення).

Відповідно до п.3 Положення, призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад. В даному випадку призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється Управлінням соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області.

Враховуючи вищевказане суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду було невірно зазначено відповідача, а саме: замість Управлінням соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області помилково зазначено Управління соціального захисту населення у Виноградівському районі та м. Виноградів.

Окрім цього, як встановлено судом, ОСОБА_1 є учасницею програми житлових субсидій з листопада 2015 року, що підтверджується документами та відповідачем у своїх запереченнях.

Пунктом 6 Положення передбачено, що субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб. В окремих випадках на підставі рішення районної, районної у м. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської і районної ради або утвореної ними комісії та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла (далі - орендар), якщо їй нараховується плата за житлово-комунальні послуги, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію.

Згідно п.14 Положення субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців.

Після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді (крім орендарів житлового приміщення, осіб, яким субсидія була призначена за зареєстрованим місцем перебування, та осіб, які звертаються за субсидією на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива). Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян.

Враховуючи, що згідно п.6 Положення субсидія призначається Управлінням соціального захисту населення лише зареєстрованим у житловому приміщенні особам, або особам які на законним підставах володіють та користуються ним, а позивачка не віднесена до них. Попереднє призначення субсидії відбувалось на підставі п.5 Положення, тобто при наявності порушень при її призначенні, про які позивачка повідомлялась, однак не виправила, суд прийшов до висновку, що в діях органів державної влади відсутні порушення у діях пов’язаних із оформленням субсидії гр. ОСОБА_1, а тому підстав для визнання неправомірними дій відповідачів не має.

Оскільки, саме невиконання позивачкою вимог державних органів, щодо подання документів необхідних для оформлення субсидії позбавило її права на нарахування державної допомоги в наступний період, а це є єдиною підставою на яку посилається ОСОБА_1, вимагаючи відшкодування, суд не знаходить підстав для призначення субсидії з моменту її припинення та стягнення з відповідачів моральної та матеріальної шкоди.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №300 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», що набрала чинності з 01.05.2017 року було встановлено таку підставу для відмови в призначення субсидії як несплата споживачем заборгованості за комунальні послуги понад два місяці. Враховуючи, що спірні правовідносини виникли до дії даного нормативно-правового акту, посилання представника відповідача на наявність у ОСОБА_1 заборгованості, як підстави для відмови у призначення субсидії є не обґрунтованою та не приймається судом до уваги.

Окрім того судом прийнято до уваги, що ОСОБА_1 пропустила встановлений ст.122 КАС України шестимісячний строк для звернення до суду, оскільки про відмову у призначенні субсидії їй було повідомлено 18.11.2016 року начальником УСЗН ОСОБА_2, що підтверджується копією карткою обліку особистого прийому громадян, яка долучена до матеріалів справи, а з позовом до суду вона звернулась лише 14.09.2017 року.

Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі ч.1. ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вона є законним представником дитини інваліда, суд постановив компенсувати судові витрати в розмірі 1920 грн., відповідно до положень ч.5 ст.139 КАС України, за рахунок коштів передбачених Державним бюджетом України, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись Положенням «Про Порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848, ст.ст.6, 9, 77, 90, 122, 139, 242 -246, 295 КАС України , суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за недоведеністю.

Судові витрати в розмірі 1920 (тисячу дев’ятсот двадцять) грн., відповідно до положень ч.5 ст.139 КАС України, віднести на рахунок коштів передбачених Державним бюджетом України, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийОСОБА_3