Ухвала суду № 72841899, 15.03.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2486/18

Провадження № 1-кс/234/1246/18

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

15 березня 2018 року місто Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Марченко Л.М., за участю секретаря Овчарової Ю.Д., прокурорів Тупікало Д.Ю., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Клечановської Ю.І.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС третього СВ СУ прокуратури Донецької області Симонян Р.С., погоджене прокурором прокуратури Донецької області Тупікало Д.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Кіровськ Краснолиманського району Донецької області, громадянина України, який має вищу освіту, розлученого, за наказом начальника ГУНП в Донецькій області № 92/ос від 12.03.2018 року звільненого за власним бажанням з 14.03.2018 року з посади старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Лиманського ВП Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області, не працюючого, такого, що має статус учасника бойових дій, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

14.03.2018 року слідчий в ОВС третього СВ СУ прокуратури Донецької області Симонян Р.С. звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором прокуратури Донецької області Тупікало Д.Ю., про застосування до ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Копію цього клопотання та доданих матеріалів підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Клечановська Ю.І. отримали 14.03.2018 року о 14-25 годині.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на підставі наказу начальника ГУНП в Донецькій області від 30.12.2016 №443о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Лиманського відділення поліції Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Відповідно до ст.ст.1, 17, 62 Закону України «Про Національну поліцію» та п.1 примітки до ст.364 КК України ОСОБА_1 (перебуваючи на займаній посаді), є службовою особою та постійно виконує функції офіційного представника державного органу виконавчої влади.

Згідно з вимогами ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов'язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Проте, ОСОБА_1 свої повноваження працівника поліції використав у злочинних цілях, вчинив умисні кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів за наступних обставин.

23.02.2018 об 11.38 год. ОСОБА_1, діючи умисно, незаконно зберігаючи при собі з метою подальшого збуту поліетиленовий пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом масою 8,73 грам, маса канабіса у перерахунку на суху речовину становить 7,74 грам, розуміючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисним мотивом та перебуваючи у належному йому на праві власності легковому автомобілі марки Opel Vectra, д.р.н. НОМЕР_1, біля магазину піццерія «Сонячна Долина» розташованого за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Крупська, 5, корпус А, шляхом передачі незаконно збув ОСОБА_5 паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом масою 8,73 грам, маса канабіса у перерахунку на суху речовину становить 7,74 грам.

Таким чином, ОСОБА_1вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, а саме, незаконне зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Окрім того, 23.02.2018 о 12.45 годин в ході проведення огляду особистих речей ОСОБА_1, який стояв поруч із належним йому на праві власності автомобілем Opel Vectra, д.р.н. НОМЕР_1, що знаходивсябіля кооперативних гаражів, розташованих на території м. Лиман Донецької області, у внутрішній нагрудній кишені куртки марки «Adidas» було виявлено та вилучено речовину рослинного походження масою 0,104 грам, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, маса сухої речовини канабісу становить 0, 095 грам, а також поліетиленовий пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом масою 10,27 грам, маса канабіса у перерахунку на суху речовину становить 8,94 грам, а всього у ОСОБА_1 вилучено особливо небезпечного наркотичного засобу загальною масою 10,374 грам, маса сухої речовини канабісу становить 9,035 грам, який він умисно, повторно незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме, незаконне зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, вчинене повторно.

14.03.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:

Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 18.01.2018, в ході якого він показав, що до нього до дому приїхав працівник поліції ОСОБА_1 та зажадав від нього «співробітництва», а саме отримувати від нього наркотичні засоби та підкидувати їх мешканцям Лиманського та Слов'янського районів, а він буде дані наркотичні засоби вилучати у громадян та таким чином робити «показники» своєї роботи, або отримувати у цих громадян неправомірну вигоду за не притягнення їх до кримінальної відповідальності

Протоколом огляду від 23.02.2018, відповідно до якого у ОСОБА_5 вилучено пакет з речовиною рослинного походження, схожого на «канабіс», яку йому передав працівник поліції ОСОБА_1

Протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 23.02.2018, в ході якого він показав, що діючи під контролем працівників правоохоронних органів 23.02.2018 працівник поліції ОСОБА_1 дістав з карману пакет зеленого кольору із під насіння соняшника «Сан-Санич», пересипав з нього речовину рослинного походження схожого на «коноплю» та даний згорток з паперу передав йому, з метою передачі мешканцю міста ОСОБА_6.

Протоколом допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 23.02.2018, які дали показання, аналогічні за своїм змістом показанням свідка ОСОБА_5, підтвердивши, що в їх присутності ОСОБА_5 слідчому було видано речовину рослинного походження, схожого на коноплю та під час проведення огляду місця події 23.02.2018 слідчим, у працівника поліції ОСОБА_1 також було виявлено та вилучено речовину рослинного походження схожого на коноплю.

Протоколом допиту свідка ОСОБА_9, який підтвердив покази свідка ОСОБА_5 щодо отримання від працівника поліції ОСОБА_1 речовину рослинного походження, схожого на коноплю.

Так, 23.02.2018, одразу після вчинення кримінального правопорушення слідчим проведено огляд місцевості біля кооперативних гаражів, розташованих на території м. Лиман Донецької області, на якій перебував автомобіль Opel Vectra, д.р.н. НОМЕР_1, який на праві власності належить старшому дільничному інспектору Лиманського ВП Слов'янського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 В ході огляду слідчим з метою отримання доказів протиправної діяльності працівників поліції проведено огляд особистих речей старших дільничних інспекторів ОСОБА_1 та ОСОБА_10., які перебували поруч із вищевказаним автомобілем. Так, в ході огляду у ОСОБА_1 вилучено речовину рослинного походження схожого на канабіс.

Висновком експерта №1/12-155 від 01.03.2018 згідно якого, речовина рослинного походження масою 8,73 грам з паперового згортка з прозорого полімерного пакета є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса сухої речовини канабісу становить: 7,74 грам. Надана на експертизу речовина рослинного походження масою 0,104 грам з кишені куртки з непрозорого полімерного пакета чорного кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса сухої речовини канабісу становить: 0,095 грам. Надана на експертизу речовина рослинного походження масою 10,27 грам з паперового згортка з непрозорого полімерного пакета чорного кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса сухої речовини канабісу становить: 8,94 грам.

Слідчий в клопотанні зазначає, що з метою запобігання спробам з боку ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, використовувати вплив на свідків з боку своїх знайомих з числа працівників поліції, вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Зазначена необхідність та неможливість обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 іншого менш суворого запобіжного заходу обґрунтовується тим, що він, перебуваючи на волі, використовуючи своє коло знайомих в системі правоохоронних органів та особисто, може чинити тиск на свідків з метою змусити їх надати неправдиві свідчення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за скоєння ним кримінального правопорушення, а також його можливістю переховуватися від правоохоронних органів, побоюючись відповідальності за вчинений злочин.

Окрім того, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке на підставі п.3 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення, зокрема санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. ОСОБА_1, усвідомлюючи міру покарання, яка йому загрожує за його протиправні діяння, будучи звільнений з-під варти, з метою уникнення покарання, може з великою вірогідністю переховуватися від органів досудового розслідування або суду.

Також, органу досудового розслідування ще необхідно встановити ряд обставин вчинення кримінальних правопорушень та провести значний обсяг слідчих дій, направлених на пошук нових доказів протиправної діяльності ОСОБА_1 У разі перебування на волі ОСОБА_1 виникає ризик вчинення ним дій, спрямованих на приховання та знищення речових доказів його протиправної діяльності.

У судовому засіданні прокурор Тупікало Д.Ю. клопотання підтримав з підстав зазначених у ньому, просив клопотання задовольнити, вважав, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та не запобіжать наявним ризикам. При визначенні слідчим суддею застави просив не визначати її мінімальний розмір.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши про те, що злочину, в якому він підозрюється, він не вчиняв, підозра пред'явлена йому необґрунтовано. Просив врахувати те, що він звільнений з посади з 14.03.2018 року за власним бажанням, зараз займається працевлаштуванням, у зв'язку з чим просить обмежитися щодо нього домашнім арештом у вечірній та нічний часи. Потреба в працевлаштуванні викликана необхідністю свого утримання, оскільки він розлучений, проживає окремо від батьків. В даний час офіційних доходів не має. Мобільний телефон, який був у нього вилучений, придбаним ним у кредит. Він не має паспорту для виїзду за кордон та інших документів для перетину лінії розмежування. Він має статус учасника бойових дій, у зв'язку з чим не може та не має наміру втікати на тимчасово окуповану територію України. Житло у м.Лимані він знімав за усною домовленістю з господарем, оскільки це було ближче до місця роботи. Його батьки проживають у с.Кіровськ Лиманського району. У випадку неможливості застосовування домашнього арешту за місцем його фактичного проживання, просить визначити місце його реєстрації за місцем проживання його батьків у с.Кіровськ Лиманського району. Вважає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою занадто суворим. Просит врахувати те, що він не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи. Належну процесуальну поведінку гарантує.

У судовому засіданні захисник Клечановська Ю.І. підтримав доводи підозрюваного та заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що вважає підозру пред'явлено ОСОБА_1 необґрунтовано, викладені в ній обставини не мають всіх кваліфікуючих ознак, законність проведення слідчий дій викликає сумніви, згідно витягу з ЄРДР немає доказів про об'єднання кримінального провадження за різними статтями - 307 ч.2, 368 ч.3 КК України. Щодо існування ризиків, то воли лише перелічені слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні, однак доказів їх існування немає. Просить врахувати, що ОСОБА_1 звільнився з роботи лише 14.03.2018 року, у зв'язку з чим ще не встиг працевлаштуватися знову; останній розлучений, має батьків, має статус учасника бойових дій. Відсутні відомості про те, що підозрюваний намагався зникнути чи вчиняв спроби тиску на свідків. Останній не має паспорту для виїзду за кордон. Лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу. Просить обмежитися домашнім арештом.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та надані матеріали в обґрунтування доводів та заперечень, слідчий суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Запобіжні заходи - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Відповідно до ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст.183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.

Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не може обґрунтовувати прийняття такого рішення виключно тяжкістю покарання, яке могло бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення без належного з'ясування наявності у кримінальному правопорушенні хоча б одного із ризиків, передбачених ст.177 КПК.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щонайбільше обмежує права громадянина, тому повинно бути викликаним реальною необхідністю, що знаходить свій вираз в обґрунтуванні та мотивуванні подання слідчого та постанові судді. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Смирнови проти Росії» вказав, що якщо держава не приведе «відповідних і достатніх» підстав для тримання під вартою обвинуваченої в правопорушенні особи, така особа завжди повинна бути звільнена після затримання і перебувати на свободі до початку судового розгляду її справи. У рішенні по справі «Лабіта проти Італії» Європейський Суд зазначив, що підстави, на які спиралися органи влади Італії, тобто небезпека чинення тиску на свідків та ризик фальсифікації доказів, небезпека з боку обвинуваченого, складність справи та вимоги розслідування мають надто загальний характер, хоча, на перший погляд, заслуговують на довіру. Судові органи не вказали жодного факту, який міг би довести, що зазначені підстави справді існували. Тобто, мають бути конкретні докази можливої неправомірної поведінки особи.

Тобто, всі висновки органів досудового слідства, які вони викладають у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають підтверджуватися такою сукупністю доказів, яка б, по-перше, переконувала б суд у тому, що особа вчинила злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки; по-друге, свідчила б про необхідність обрання до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу тримання під вартою. Це докази того, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обов'язків і його належної поведінки.

Вказані вище дані мають бути підтверджені матеріалами кримінального провадження, зокрема показаннями свідків, потерпілих, речовими доказами.

Закон не зобов'язує обирати запобіжний захід кожному підозрюваному, обвинуваченому. Якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, то слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу (ч.2 ст.177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд повинен також врахувати обставини, зазначені в ст.178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

- вік і стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого. Необхідно брати до уваги те, що особа є неповнолітньою чи похилого віку, наявність тяжких хвороб, інвалідності чи нездатність самостійно пересуватися;

- міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців. Слід враховувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості;

- наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

- репутацію підозрюваного, обвинуваченого. Необхідно брати до уваги надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання, дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері;

- майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Дана обставина має важливе значення при обранні запобіжного заходу у вигляді застави. Тому, доцільно враховувати наявність належних цій особі грошових банківських вкладів, їх розмір чи наявність нерухомого майна, транспортних засобів тощо;

- наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

- дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше. Слід врахувати дані про застосування інших запобіжних заходів як у цьому кримінальному провадженні, так і в інших;

- наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Наведений вище перелік обставин не є вичерпним. Зокрема, слідчий суддя, суд може врахувати те, що особа сприяла розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодувала завдану потерпілому шкоду. Вказані обставини повинні ретельно аналізуватися в їх сукупності.

Встановлено, що в провадженні третього СВ СУ прокуратури Донецької області перебувають матеріали досудового розслідування №42017050000000967 від 18.11.2017 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України.

Повідомлення про підозру від 14.03.2018 року вручене ОСОБА_1 14.03.2018 року о 13-45 годині.

Останнього в порядку ст.208 КПК України не затримано та він самостійно добровільно з'явився в дане судове засідання.

Копію клопотання та доданих матеріалів підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Клечановська Ю.І. отримали 14.03.2018 року о 14-25 годині.

Кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1, відноситься до тяжких, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.

З клопотання та досліджених матеріалів кримінального провадження вбачається, що про обґрунтованість підозри у скоєні ОСОБА_1 даного кримінального правопорушення можуть свідчити об'єктивні дані, які випливають, зокрема, з протоколів допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколу огляду від 23.02.2018 року, висновків судових експертиз, зокрема хімічної експертизи, та з інших зібраних доказів. В рамках даного кримінального провадження проведені НСРД.

До уваги прийняті дані, що характеризують особу підозрюваного, відомості про наявність судимості, майновий та сімейний стан, стан здоров'я та інші обставини, зазначені в ст.178 КПК України.

Так слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_1 має вищу освіту, розлученого, дітей не має. Останній в даний час не працевлаштований, однак його звільнення з роботи відбулося лише 14.03.2018 року, а саме за наказом начальника ГУНП в Донецькій області № 92/ос від 12.03.2018 року ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням з 14.03.2018 року з посади старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Лиманського ВП Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області. Згідно характеристики останній за місцем роботи характеризується позитивно. Має статус учасника бойових дій. Має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1. В даний час фактично проживає за усним договором найму за адресою: АДРЕСА_2. Не судимий. На обліку у медичних диспансерах не перебуває.

Слідчий суддя вважає, що ризики відповідно до ст.177 КПК України, які зазначені в клопотанні, не є цілком доведеними, а мають у більшості характер припущення.

Так, спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду підозрюваний не вчиняв. Відомостей про наявність у нього закордонного паспорту не має, сам підозрюваний отримання паспорту для виїзду за кордон заперечував. Також ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що становить перешкоду для переїзду на тимчасово окуповану територію України.

З огляду на посаду, яку ОСОБА_1 займав до звільнення, можливість незаконно впливати на свідків не виключається, однак, на думку слідчого судді, може бути забезпечена шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту. На даний час об'єктивних даних про вжиття підозрюваним реальних спроб здійснити незаконний вплив на свідків немає.

Відповідно до ст.194 ч.4 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст.181 КПК України в якості запобіжного заходу може бути застосований домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Виконання ухвал про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покладається на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого, працівники якого з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати 2-х місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати 6-и місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, вагомість наявних доказів кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи дані про його особу, слідчий суддя дійшов висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням певних обов'язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.

Даний запобіжний захід вважається найбільш прийнятним з огляду на всі досліджені за клопотанням про застосування запобіжного заходу обставини та таким, що виключить можливість взаємного тиску сторін для досягнення певних результатів слідства.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-178, 181, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання слідчого в ОВС третього СВ СУ прокуратури Донецької області Симонян Р.С., погодженого прокурором прокуратури Донецької області Тупікало Д.Ю., про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, строком на два місяці в межах строку досудового розслідування, тобто з 15.03.2018 року до 14.05.2018 року, заборонивши йому залишати житло цілодобово.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КК України, а саме: прибувати за викликом слідчого, прокурора або суду, не відлучатися із с.Кіровськ Лиманського району Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить два місяці по 13.05.2018 року включно, якщо строк домашнього арешту не буде продовжено.

На ухвалу, протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали були проголошені 15.03.2018 року, повний текст ухвали виготовлено 19.03.2018 року.

Слідчий суддя Л. М. Марченко