Ухвала суду № 72841402, 20.03.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№1кп/263/27/2018

№263/11178/14к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., судді Скрипниченко Т.І., при секретарі Гущиній О.О., за участю прокурора Балджи О.М., перекладача ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно обвинувачених:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час обговорення питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою прокурором заявлено про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, можуть продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, тому інші запобіжні заходи не забезпечать їх належної процесуальної поведінки.

Обвинувачений ОСОБА_4 залишив розгляд цього питання на розсуд суду.

Захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яких підтримав обвинувачений ОСОБА_5, заперечували проти продовження тримання їх під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, та перелічені прокурором є необґрунтованими. Захисник ОСОБА_2 також звернула увагу суду на те, що під час судового розгляду не встановлено вини ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині, а також просила врахувати стан його здоров’я.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, при цьому виходить з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення – є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Тому, продовжуючи обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, й під страхом можливості застосування покарання, передбаченого санкціями статей, які інкриміновані обвинуваченим, останні можуть переховуватись від суду. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим та ймовірну можливість продовження ними протиправної поведінки у подальшому. Відомостей щодо стану здоров'я обвинувачених, який б унеможливлював їх подальше тримання під вартою, суду не представлено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає доцільним продовжити обраний до обвинувачених запобіжний захід.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» строком на два місяці - до 18 травня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М.Томілін

Суддя Т.І.Скрипниченко