Ухвала суду № 72840642, 16.03.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

16 березня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

судді-доповідача - Полюховича О.І.,

суддів - Збитковської Т.І., Сачука В.І.,

з участю: секретарів - Коробчук А.М., Міщук Л.А.,

прокурорів - Крупенка Ю.А., Журавського М.В.,

слідчого - Сачука Т.Ю.,

представника скаржника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали за клопотанням першого заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Теслюка В.І. про накладення арешту на майно за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 22 січня 2018 року, ?

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 22 січня 2018 року задоволено клопотання прокурора Сарненської місцевої прокуратури Теслюка В.І. про накладення арешту на майно.

Накладено арешт на пиломатеріали загальною кількістю 70 метрів кубічних, 3 метри кубічних пиловника хвойного - 27 колод, вилучених під час обшуку на території лісопереробного підприємства, розташованого в с. Кузьмівка Сарненського району Рівненської області на орендованій земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_1, де фактично здійснює діяльність ФОП ОСОБА_2

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що слідчим суддею проігноровано норми Конституції України та загальні засади кримінального судочинства, внаслідок чого було постановлено незаконну ухвалу. Зазначає, що накладення арешту в даному випадку було і є можливим винятково за наявності підстав вважати, що вилучене майно було набуте злочинним шляхом, зокрема в ході зловживання службовою особою службовим становищем. Однак, майно не є власністю підозрюваного, предметом злочину, речовим доказом у справі та підлягати спеціальній конфіскації у відповідності до положень ст. 98-1 КК України, майно не є і не може бути придбаним за грошові кошти, здобуті злочинним шляхом. Вказує, що клопотання не містить відомостей щодо наявності обґрунтованої підозри (взагалі наявності підозрюваного), а, отже, на його думку, нема і підстав для накладення арешту на майно відповідно до чинного законодавства. До клопотання не було долучено жодного документу, необхідного для з'ясування обставин, визначених ч.2 ст. 173 КПК України. Оскаржувана ухвала слідчого судді не містить покликань на встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів (ні в клопотанні, ні в ухвалі немає покликань на жодні докази).

Вказує, що клопотання було розглянуте в порядку ч.2 ст. 172 КПК без його участі, копію ухвали слідчого судді було вручено йому 25 січня 2018 року.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. Ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 22 січня 2018 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

З матеріалів клопотання вбачається, що дане клопотання прокурора розглядалось слідчим суддею без повідомлення ОСОБА_2 (а.м.20). ОСОБА_2 вказує, що оскаржувану ухвалу слідчого судді йому було вручено 25 січня 2018 року. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подана ОСОБА_2 30 січня 2018 року, а отримана Апеляційним судом Рівненської області 31 січня 2018 року за вх. № 1-785/18.

За наведеного доводи ОСОБА_2 про те, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущений з поважних причин є обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_2, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали клопотання та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, однак слідчим суддею при розгляді клопотання про накладення арешту на майно залишено поза увагою дані вимоги Закону.

У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема є доказом злочину. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Перевірку додержання даних вимог закону відповідно до положень ч.3 ст. 172 КПК України покладено на слідчого суддю, однак і ці вимоги слідчим суддею не дотримані.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України та накладаючи арешт на майно, зокрема, на пиломатеріали загальною кількістю 70 метрів кубічних, в порушення вимог ч. 2 ст. 173 КПК України не врахував правових підстав для арешту даного майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Слідчим суддею не встановлено, що дане майно відповідає вимогам ч.1 ст. 98 КПК України та може бути використане як речовий доказ під час досудового розслідування даного кримінального провадження для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування факту зловживання службовим становищем посадовими особами лісової охорони ДП «Березнівське лісове господарство», розкрадання та збуту лісопродукції.

Не доведено стороною обвинувачення і протиправність походження пиломатеріалів.

Так, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, єдиною і достатньою підставою для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів є відповідність цього майна критеріям ст. 98 КПК України.

Не врахував слідчий суддя і той факт, що невиправдане потребами досудового розслідування обмеження права розпорядження, користування та відчуження майна з огляду на завдання та загальні засади кримінального провадження є неприпустимим, а також відповідність втручання в право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого Протоколудо Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з відповідними змінами.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали прокурором та слідчим також не доведено необхідності арешту розпилованої деревини, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, згідно якого завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В судовому засіданні апеляційної інстанції слідчий зазначив, що встановити наявність на пиломатеріалах наявність чи відсутність чіпів електронного обліку не представляється можливим внаслідок розпиловки деревини.

Тобто стороною обвинувачення не обґрунтовано необхідність арешту пиломатеріалів та не доведено можливість використання даного майна як доказу у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, слідчим та прокурором не доведено розумність та співрозмірність обмеження права користування, розпорядження та відчуження майна (пиломатеріалів) завданням кримінального провадження.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність правових підстав для накладення арешту на пиловник хвойний 3 метри кубічні (27 колод)з метою забезпечення збереження речових доказів в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42017181200000139 від 26 липня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст. 364, ст. 198 КК України.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.407 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання прокурора Теслюка В.І. та накласти арешт лише на пиловник хвойний 3 метри кубічні (27 колод) із забороною відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном, і таке рішення у даному випадку, буде відповідати вимогам ст. 370 КПК України, та загальним завданням кримінального провадження щодо забезпечення всебічного, повного і неупередженого встановлення всіх обставин у даному кримінальному провадженню.

Ухвала слідчого судді не може залишатись чинною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Задовольнити клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 22 січня 2018 року.

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 22 січня 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 22 січня 2018 року про задоволення клопотання першого заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Теслюка В.І. про накладення арешту на майно та накладення арешту на майно ОСОБА_2 скасувати.

Клопотання першого заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Теслюка В.І. про накладення арешту на майно ОСОБА_2 задовольнити частково.

Накласти арешт на пиловник хвойний 3 метри кубічні (27 колод) шляхом позбавлення ОСОБА_2 права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

В решті у задоволенні клопотання першого заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Теслюка В.І. про накладення арешту на майно відмовити за безпідставністю.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

О.І. Полюхович Т.І. Збитковська В.І. Сачук