Вирок № 72840293, 20.03.2018, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/928/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Катюха К.В.,

прокурора Кріпака С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015030220000150 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Володимир-Волинський Волинської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 фактично проживаючого в АДРЕСА_2, громадянина України, освіти професійно-технічної, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 у порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, діючи умисно, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, 30 травня 2015 року не з'явився вчасно на службу без поважних причин у відділ прикордонної служби "Дубровиця", що знаходиться за адресою: Рівненська область місто Дубровиця та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 та обов'язки військової служби не виконував до 22 липня 2015 року.

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав та повністю підтвердив показання, надані ним в ході досудового розслідування. У вчиненому обвинувачений щиро розкаюється.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винність у вчиненні вказаного злочину повністю доводиться доказами, отриманими в ході судового розгляду та наявними в матеріалах кримінального провадження.

Суд, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, а тому кваліфікація його дій за ч.4 ст.407 КК України є правильною.

При обранні міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його характеристику за місцем проживання, негативне ставлення до скоєного, відсутність обвинуваченого на диспансерному обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра у Володимир-Волинському територіальному медичному об'єднанні.

Також суд враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить те, що обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Оскільки ч.2 ст.66 КК України надає право суду визнавати такими, що пом'якшують і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті, тому суд визнає пом'якшуючою обставиною те, що обвинувачений ОСОБА_1 приймав участь в АТО, що підтверджується відмітною у військовому квитку обвинуваченого, наявного у матеріалах кримінального провадження.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Слід зазначити, що як передбачає ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При цьому судом враховано положення п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Однак, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи винного, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який щиро розкаявся у вчиненому, з урахуванням вищенаведених пом'якшуючих обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.4 ст.407 КК України, у виді позбавлення волі та рахує за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого, попередження нових злочинів, а тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства та призначення реальної міри покарання.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням відповідно до ч.1 ст.76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду: Сидоренко З.С.