Ухвала суду № 72838786, 19.03.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 19.03.2018

ЄУ № 409/2720/17

Провадження №1-кп/420/52/18

УХВАЛА

19 березня 2018 року смт. Новопсков

Луганська область

Новопсковський районний суд Луганської області у складі

головуючого судді: Стеценко О.С.,

за участю секретаря - Рожкової Л.В.

прокурора - Ляхова А.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017130440000362 від 22.11.2017, відносно:

ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

в с т а н о в и в :

18 грудня 2017 року до Новопсковського районного суду Луганської області надійшов обвинувальний акт від 01 грудня 2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 18.12.2017 в даному кримінальному провадженні було призначене підготовче судове засідання.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, відповідно до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, дійшов до такого висновку.

Ухвалою від 18.12.2017 за обвинувальним актом судом було призначене підготовче судове засідання, під час проведення якого з'ясовано, що відповідно до положень ст. 32 КПК України кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, підсудне Новопсковському районному суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Угоди про примирення в порядку, визначеному главою 35 КПК України, учасниками кримінального провадження не укладалися.

Підстави, передбачені п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження відсутні.

Судом з’ясовано склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

В судовому засіданні прокурор на підставі ст. 315 КПК України заявив клопотання про обрання обвинуваченому строку тримання під вартою до 60 днів, обґрунтовуючи це тим, що існують ризики переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, прокурор вважає, що підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не існує.

Обвинувачений не заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників розгляду кримінального провадження, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Судом врахована позиція Європейського суду з прав людини – рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява № 42310/04, п. 175, ECHR 2011 відповідно до якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Прокурор у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилається на ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд, з’ясовуючи наявність зазначених ризиків, виходить з такого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини – рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, відповідно до якого ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Судом також врахована практика Європейського суду з прав людини рішення «Сельчук проти Туреччини», § 34, згідно якого наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.

Згідно практики Європейського суду з прав людини – рішення «Clooth v. Belgium Клоот проти Бельгії», § 40 повторне скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід – необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ніде не працює, будь-яких стійких соціальних зв’язків не має, обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, є раніше судимий за умисні кримінальні правопорушення, свідки та потерпілий є жителями одного населеного пункту, де проживає обвинувачений, а тому існує ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого.

Отже, наявність доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, дають підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 згідно ст.12 КК України, належить до злочину середньої тяжкості та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави – 3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків, що передбачено ч.3 ст.182 КПК України.

Суд, виконавши вимоги ч.2 ст.315 КПК України, вважає за можливе призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 176-178, 314-315, 331, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці до 18 травня 2018 року включно, з утриманням його в Старобільському слідчому ізоляторі.

Встановити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, заставу у розмірі 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 5286 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: р/р 37317017002672, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, код ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача –Держказначейська служба України в м. Київ, МФО – 820172 Призначення платежу: застава, ухвала суду № 409/2720/17, платник застави ОСОБА_1В.), або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, з під варти у зв’язку з внесенням застави. Після внесення застави обвинувачений ОСОБА_1 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов’язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду з с. Павлівка Білокуракинського району Луганської області.

В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_1 обов’язків не може перевищувати двох місяців з моменту внесення застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.

У випадку невиконання обвинуваченим ОСОБА_1, покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на 29 березня 2018 року о 15 год. 00 хв. в приміщенні залу судових засідань № 1 Новопсковського районного суду Луганської області.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: О.С. Стеценко