Ухвала суду № 72838551, 19.03.2018, Біловодський районний суд Луганської області

19.03.2018

У Х В А Л А

Справа 6/408/34/18

19 березня 2018 року смт.Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області в складі:

головуючого- судді Карягіної В.А.

при секретарі Савенко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання ус.Біловодськ цивільну справа за заявою ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення по цивільній справі за позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором іпотеки ,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Біловодського райсуду Луганської області від 14.12.2016 року задоволено позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 103459,68 грн.

Виконавчий лист отримано стягувачем ОСОБА_1 03.02.2017 року.

05.03.2018 року стягував ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду з посиланням на те, що він із-за скрутного матеріального становища не в змозі звернути рішення до виконання та сплатити авансовий внесок в розмірі 2% від суми, що підлягає стягненню, згідно з вимогами ст.26 Закону України « Про виконавче провадження» . Розстрочити виконання рішення просить таким чином: стягнути негайно 10000грн, стягнення 30000грн. відстрочити на 6 місяців з моменту набрання чинності ухвали про розстрочення суми, наступне стягнення 63459,68грн відстрочити на 10 місяців з моменту набрання ухвалою про розстрочення чинності. Також просить замість виданого Біловодським райсудом Луганської області виконавчого листа видати виконавчі листі на відповідні суми стягнення, зазначені в ухвалі про розстрочення виконання рішення.

Заявник до суду не з’явився, в заяві просить вирішення даного питання розглянути у його відсутність.

Боржник ОСОБА_2 повідомлена про час та день розгляду заяви ОСОБА_1, про що в матеріалах справи є довідка про доставку їй 12.03.2018 року СМС повідомлення.

Розглянувши заяву ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи №2/408/1087/16,

суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

З матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 103459,68 грн. встановлено, що позивач не звертався до суду з клопотанням про розстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ст.26 Закону України « Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно статті 33 Закону України « Про виконавче провадження» - « за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.»

Згідно зі ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця(у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, підставою для розстрочки виконання рішення суду є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду з боку відповідача або роблять його неможливим.

Вирішуючи вказане в заяві стягувача ОСОБА_1 питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що заявником при наведенні мотивів для розстрочення виконання рішення не надано жодного доказу перебування у скрутному матеріальному становищі станом на час звернення до суду з даною заявою, які давали би підстави для розстрочення виконання судового рішення.

При цьому суд вважає, що пропонуючи за вказаним варіантом розстрочити виконання рішення суду заявник фактично просить змінити порядок його виконання .

З огляду на вищевикладене,суд вважає за необхідне в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 267,435 ЦПК України, ст.ст.26,33 Закону України « Про виконавче провадження», суд-

У Х В АЛ И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо в апеляційний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк від дня оголошення ухвали.

Суддя

Біловодського райсуду ОСОБА_3

Луганської області