Ухвала суду № 72836886, 19.03.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2913/18

Провадження № 11-сс/779/105/2018

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Васильєва О.П.

суддів Повзла В.В., Гриновецького Б.М.,

за участю секретаря судового засідання Василаш Х.М.

прокурора Сенечек Р.В.

захисника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 березня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого ВП ГУНП в Івано-Франківській області в кримінальному провадженні №12018090010000307 про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на тримання під вартою щодо ОСОБА_3, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 березня 2018 року, задоволено клопотання слідчого ВП ГУНП в Івано-Франківській області в кримінальному провадженні №12018090010000307 про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на тримання під вартою щодо ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України у межах строку досудового розслідування , а саме до 20 квітня 2018 року. Визначено заставу в сумі 35240 гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі, яку подано в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, відмовити в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу та залишити ОСОБА_3 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1.

Посилається на те, що суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, не звернув увагу на те, що підозрюваний має на утриманні неповнолітню дитину, та незадовільний стан здоров’я підозрюваного, який потребує госпіталізації.

Дослідивши обставини справи, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 із домашнього арешту на тримання під вартою, необхідно залишити без змін виходячи з наступного.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, досудовим розслідуванням встановлено, що 19.01.2018 року приблизно о 14год. 54хв., ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні магазину «Копійочка», що за адресою: вул. Новгородська, 49, у м. Івано-Франківську, здійснив таємне викрадення чужого майна, а саме п’яти парасоль чоловічих(автоматичних), вартість яких становить 175 гривень за штуку. Всього, ОСОБА_3, своїми діями завдав фізичній особі – підприємцю ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 775 гривень. Також, 22.01.2018 року близько 16год. 40хв., ОСОБА_3, зайшов до торгового залу магазину «GOOD FOOD», який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 40/5, та у якому здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_5 Перебуваючи у приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_3 намагався відкрито викрасти пляшку шотландського віскі марки JOHNNIE WALKER «BLACK LABEL», ємкістю 0,5 л., вартістю 438,55 грн., яку заховав під внутрішню сторону своєї куртки. Однак, ОСОБА_3 свої протиправні дії не довів до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий, на сходовій клітці, яка знаходиться біля вхідних дверей, відвідувачами магазину «GOOD FOOD» ОСОБА_6 та ОСОБА_7

21.02.2018 року ОСОБА_3 в порядку ст. 277-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України. 22.02. 2018 року ухвалою слідчого суді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.02.2018 року, було застосовано, щодо ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2. Однак дану ухвалу ОСОБА_3 не виконує.

05.03.2018 року ОСОБА_3, продовжуючи свою протиправну діяльність, о 18год. 08хв. зайшов до торгового залу магазину «Копійочка», який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 146д. Перебуваючи у вказаному приміщенні ОСОБА_3 побачив на виставкових стелажах жіночу сумочку марки "La Fleur", після чого в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме вище зазначеної сумочки. Реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_3, перебуваючи біля виставкової вітрини, на якій знаходяться жіночі сумочки, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав із вітрини жіночу сумочку чорного кольору марки "La Fleur" вартістю 450 гривень, яку заховав під внутрішню сторону своєї куртки. В цей час, неправомірні дії ОСОБА_3 були помічені продавцем ОСОБА_8, яка попросила його припинити свої протиправні дії та повернути викрадений товар. Після цього, ОСОБА_3, не маючи на меті повертати незаконно здобуте майно та усвідомлюючи, що викрадення ним майна перестає бути таємним, продовжив свої протиправні дії направлені на відкрите викрадення чужого майна, направившись до вхідних дверей магазину, намагаючись тим самим із викраденим майном покинути місце вчинення злочину. Однак, ОСОБА_3 свої протиправні дії не довів до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий, за вхідними дверима магазину «Копійочка».

05.03.2018 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 06.03.2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185; ч.2 ст. 15, ч. 2 ст.186.

Слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вагомість наявних доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень.

В силу ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

При зміні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею дотримано вимог ст.ст. 176, 177, 183, 184, 194 КПК України та враховано особу підозрюваного, його характеристику за місцем проживання та стан здоров’я.

Слідчий суддя обґрунтовано мотивував свій висновок про зміну щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчим в клопотанні наведено переконливі дані про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та мотивовано чому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 підозрюється у злочинах, які відносяться до категорії тяжких, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до чотирьох років, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення кримінальних правопорушень, підозрюваний може виїхати за межі м. Івано-Франківська з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що підозрюваний ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та знову підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень.

Так, у січні 2018 року, підозрюваному було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак ОСОБА_3 знехтував обов’язками, покладеними ухвалою слідчого судді, що стало підставою для вирішеання питання про зміну запобіжного заходу.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що підозрюваний ОСОБА_3 ніде офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, а тому може вчинити інші кримінальні правопорушення з метою отримання прибутку.

За таких обставин слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відповідно до вимог КПК України законно застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням відповідного розміру застави.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано зазначив про те, що враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

З урахуванням наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих восьми крадіжок та грабежу, вагомості наявних доказів, тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3; колегія суддів, приймаючи до уваги наявність достатніх підстав, які підтверджують існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор, зокрема, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, оскільки застосування більш м’яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вказаного ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Слідчий суддя обґрунтовано вказав на можливість обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

При вирішенні питання про альтернативний запобіжний захід у вигляді застави слідчий суддя обґрунтовано керувався вимогами ч. 5 ст. 182 КПК України, якою встановлені чіткі розміри застави, що дає можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3І залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 199, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 березня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого ВП ГУНП в Івано-Франківській області в кримінальному провадженні №12018090010000307 про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на тримання під вартою щодо ОСОБА_3, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя підписи ОСОБА_10

Судді: В.В. Повзло

ОСОБА_11

З оригіналом згідно. Суддя О.П. Васильєв