Ухвала суду № 72836606, 16.03.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2514/18

Провадження № 11-сс/779/100/2018

Категорія ст. 183 КПК України

Слідчий суддя у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Гриновецький

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

суддів Гриновецького Б.М.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

з участю секретаря Шемрай Г.А.,

прокурорів Косовець Р.М., Балкового В.В.,

захисника ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у кримінальному провадженні №12017090160000668 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 2.3.2018 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а :

Вказаною ухвалою продовжено строк тримання під вартою щодо ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 5, 263 ч. 1 КК України, а саме крадіжки вчиненої за попередньою змовою групою осіб та незаконного поводження зі зброєю терміном до 10.04.2018 року та визначено суму застави в 640000 гривень.

Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що досудове розслідування не завершено з поважних причин, справа складна на кількох осіб, слід завершити ряд слідчих дій, підстав для зміни запобіжного заходу не встановлено, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких особливо тяжкий, а також процесуальні ризики не зменшились в тому, що він може ухилитися і переховуватись від слідства та суду, впливати на потерпілих і свідків, вчиняти інші злочини, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

В апеляційній скарзі захисник оспорює законність ухвали слідчого судді у зв'язку з тим, що слідчий суддя не навів мотивів обґрунтованості обвинувачення та наявності процесуальних ризиків, не навів доводів необхідності продовження ОСОБА_4 тримання під вартою, не врахував тривалості його перебування під вартою, доводи про продовження тримання під вартою не змінились, слідчі дії не проводяться.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та звільнити підозрюваного з-під варти в залі суду.

В апеляційній інстанції:

- підозрюваний та його захисник підтримали апеляційну скаргу, вважають, що слідчий суддя прийняв необгрунтоване рішення, просять скасувати ухвалу і звільнити підозрюваного з-під варти в залі суду;

- прокурори визнали апеляційну скаргу необґрунтованою, просять залишити її без задоволення.

З'ясувавши обставини даного провадження, заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновок слідчого судді про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 є обґрунтованим.

Продовження щодо нього вказаного запобіжного заходу відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183, 184, 199 КПК України, тримання підозрюваного під вартою є виправданим.

Колегія суддів визнає обґрунтованими доводи слідчого судді про те, що процесуальні ризики щодо ОСОБА_4 В,В. не зменшились, що досудове розслідування не завершено з поважних причин, за наявних обставин обґрунтованої підозри та даних про особу підозрюваного жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним в ухвалі ризикам й забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Твердження апелянта про те, що слідчий суддя не обґрунтував свої висновки щодо необхідності продовження тримання ОСОБА_4 під вартою, не навів мотивів про обгрутованість підозри і продовження існування ризиків не ґрунтуються на матеріалах провадження та змісті ухвали.

За даними зазначених матеріалів ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вмінених йому злочинів, один з яких є особливо тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Через таке ймовірне покарання, яке йому може бути призначене у разі визнання його винним у вказаному злочині, підозрюваний може ухилитись від слідства та суду і переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. Тому вказаний ризик на даний час не зменшився. При цьому не порушено правову позицію рішення ЄСПЛ «Мамедов проти Росії», оскільки тяжкість можливого покарання ОСОБА_4 є визначальним при вирішення питання про ризик його переховування від слідства та суду.

Ту обставину, що ОСОБА_4, крім цієї підозри, обвинувачується у вчиненні іншого злочину, слід розцінювати як доказ того, що він може вчинити інший злочин, що підтверджує вказаний в ухвалі слідчого судді ризик.

Підозрюваний не визнає вини, що дає підставу вважати, що він може перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні, впливати на потерпілих, свідків.

За таких обставин слід визнати, що інший запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому апеляційні доводи його захисника про звільнення ОСОБА_4 з під варти, колегія суддів відхиляє.

Слідчим суддею достатньо обґрунтовано причини, які перешкоджають завершити досудове розслідування, що згідно ст. 199 КПК України є підставою для продовження запобіжного заходу. До цих перешкод належать : проведення експертиз, розсекречення ухвал про негласні слідчі дії, встановлення місця знаходження викраденого майна, оголошення підозр всім учасникам групи, перевірка їх причетності до інших злочинів.

Доводи апелянта про необґрунтованість підозри ОСОБА_4 спростовуються матеріалами провадження та доводами ухвали слідчого судді. Із змісту протоколів обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 слідує, що в нього були вилучені предмети, які були впізнані потерпілими як викрадені в них. При цьому ж обшуку була виявлена вибухова суміш. Про його причетність до злочинів вказали інші підозрювані у цьому провадженні. Доводи апелянта про недопустимість вказаних доказів мають перевірятися на стадії судового розгляду по суті обвинувачення, а не на стадії продовження запобіжного заходу.

Твердження апелянта про те, що перешкодою для подальшого тримання під вартою підозрюваного є відсутність нових обставин та обвинувачень немає, доводи прокурора про продовження запобіжного заходу є тими ж самими, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не узгоджуються з вимогами ст. 199 КПК України, яка обов’язково не вимагає вказаних нових даних, а відсутність нових ризиків не є перешкодою для задоволення клопотання слідчого.

Посилання апелянта на рішення ЄСПЛ «Тодоров проти України» щодо врахування судами при продовженні тримання особи під вартою досить тривалого строку попереднього її перебування під вартою та лише при вагомих причинах, у цьому провадженні не є підставою для звільнення ОСОБА_4 з-під варти, оскільки він перебуває під вартою відносно не дуже тривалий час і щодо його подальшого перебування під вартою є наявні вагомі причини – це вказані в ухвалі перешкоди в завершенні досудового розслідування.

Доводи апелянта про порушення слідчим суддею вимог рішення ЄСПЛ «Єлоїв проти України» є необґрунтованими, оскільки у цьому провадженні крім обгрунтованої підозри ОСОБА_4 підставами для продовження його тримання під вартою додатково вказані інші обставини, а саме: необхідність завершення ряду важливих слідчих дій та незменшення попередніх ризиків.

Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних процесуальних порушень у цьому провадженні не виявлено.

Таким чином апеляційну скаргу захисника колегія суддів залишає без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 2.03.2018 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 – без змін.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Б.М. Гриновецький

ОСОБА_1

ОСОБА_2

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Гриновецький