Рішення № 72836489, 12.03.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5875/17

Провадження № 2-о/346/245/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого-судді П’ятковського В.І.,

за участю секретаря Іванишин Х.І.,

заявниці ОСОБА_1,

представника заявниці ОСОБА_2,

представника заінтересованої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа : Коломийське об»єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, про встановлення факту перебування на утриманні,-

В С Т А Н О В И В :

Заявниця, підтримуючи заявлені вимоги в судовому засіданні, посилається на те, що у 1998 році помер її чоловік ОСОБА_4, з яким вона з 1979 року спільно проживала і перебувала у фактичних шлюбних відносинах, а з 1990 року знаходилася у шлюбі.

Під час спільного проживання перебувала на повному утриманні чоловіка, який мав високий заробіток, а після пенсію, в зв»язку з роботою у шахті, а тому не працювала.

Вважає, що після смерті чоловіка має право на пенсію по втраті годувальника. Однак виходячи з того, що на день смерті чоловіка була працездатною особою, тому не взмозі представити до пенсійного фонду довідку, якою б підтверджувався факт її перебування на утриманні чоловіка.

Просить заяву задовольнити в повному обсязі та встановити факт її перебування на повному утриманні годувальника – чоловіка ОСОБА_4.

Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, та просить заяву задовольнити, оскільки вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії по втраті годувальника – чоловіка ОСОБА_4.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечила.

Заслухавши пояснення заявниці, її представника, представника зацікавленої особи, свідків, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_4 підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що з 1976 року заявниця проживала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4. Шлюб між ними було зареєстровано16 грудня 1990 року у виконкомі Гірської сільської ради Косівського району, актовий запис № 27.(а.с.8)

В 1979 році ОСОБА_4 придбав будинок в с. Спас по вул. Ласки,18-а і з того часу їх сім»я проживала та на даний час проживає в ньому.

ОСОБА_4 тривалий час працював на шахті в с. Ковалівка, звідки був звільнений 28 березня 1967 року в зв»язку з ліквідацією шахти, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.10). Потім ОСОБА_4 працював на шахті м. Бердянськ, а після виходу на пільгову пенсію, сезонно працював в радгоспі «Косівський» в с. Спас, Коломийського району, де також працювала і ОСОБА_1.

06 грудня 1977 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи в радгоспі «Косівський» і після звільнення ніде не працювала, що стверджується копією її трудової книжки (а.с.11).

23 жовтня 1998 року ОСОБА_4 помер, на що вказує копія свідоцтва про смерть серії І-НМ № 038140 від 23 жовтня 1998 року, актовий запис № 32 (а.с.9).

З 1976 року, з часу фактичного спільного проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу, і до дня смерті чоловіка заявниця проживала з ним однією сім”єю і вела спільне господарство в с. Спас, вул. Ласки, 18-а і перебувала на його повному утриманні, не працювала, жодних коштів для проживання не мала і отримувалася чоловіком пенсія якого була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Вказані обставини підтверджуються довідками Спаської сільської ради № 1831 та № 1832 від 06 грудня 2017 року і це ж вбачається із показань допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які вказали, що десятки років проживають по сусідству із заявницею і знають, що вона постійно проживала разом із чоловіком, ОСОБА_4 до дня його смерті в с. Спас по вул. Ласки, 18-а, Коломийського району та вели спільне господарство. Стверджують, що заявниця не працювала, так як цього бажав чоловіка, вважаючи, що вона має займатися домашнім господарством і дитиною. Сам працював у шахті та мав високий заробіток, а після і пенсію, яка була джерелом засобів для існування в їх сім»ї.

З 05 травня 2004 року ОСОБА_1 призначена і виплачується пенсія за віком, що стверджується довідкою Коломийського об»єднаного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 4066 від 19 грудня 2017 року (а.с.16). Також вона володіє і правом отримання пенсії по втраті годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_7), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Згідно частини 2 цієї ж статті непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Статтею 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім’ї вважаються , зокрема, батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності до ст. 37 Закону, члени сім’ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування та для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Згідно ст. 46 Закону сім’я, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника, може звертатися за призначенням пенсії в будь-який час після смерті або встановлення безвісної відсутності годувальника без обмеження будь-яким строком. Пенсії в разі втрати годувальника призначаються сім’ям пенсіонерів, якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення виплати пенсії.

Оскільки чоловік заявниці помер в період отримання пенсії, а заявниця – його дружина і член його сім»ї, яка була на повному його утриманні, і будучи на даний час непрацездатною особою, вправі отримувати пенсію по втраті годувальника.

Отже, встановлення факту перебування ОСОБА_1, як члена сім»ї, на утриманні чоловіка ОСОБА_4 має для неї юридичне значення.

Проаналізувавши всі докази, подані суду на обґрунтування поданої заяви суд приходить до переконання, що факт який просить встановити заявниця, в судовому засіданні своє підтвердження знайшов.

На підставі наведеного та ст.ст. 16, 254, 256, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

заяву задовольнити.

Встановити факт, перебування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на повному утриманні годувальника - чоловіка ОСОБА_4 до його смерті, до 23 жовтня 1998 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19 березня 2018 року.

Суддя П'ятковський В. І.