Ухвала суду № 72836367, 19.03.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/597/17

Номер провадження: 1-кп/0343/27/18

У Х В А Л А

про проведення експертизи

19 березня 2018 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Лицура І.М.,

за участю: секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

прокурора – Присяжнюка В.Я.,

захисників – ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

обвинувачених – ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області об’єднані в одне провадження матеріали кримінальних проваджень № 12016090000000199 від 13.10.2016 року та № 12017090000000111 від 31.03.2017 року про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст. 286 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в Долинському районному суді Івано-Франківської області перебуває об’єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 подав письмове клопотання про призначення в даному кримінальному провадженні додаткової транспортно-трасологічної та судової автотехнічної експертизи, проведення якої просив доручити експертам Львівського НДІСЕ ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки даною експертною установою і зазначеними експертами вже проводилися технічні дослідження по цій справі і на даний час виникла потреба провести лише додаткові дослідження, які пов’язані з попередніми, з урахуванням тих фактичних даних, які не були враховані експертами при проведені попередньої експертизи. На вирішення експертів просив поставити 10 запитань.

Клопотання обґрунтовано тим, що під час розгляду судом кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13 жовтня 2016 року близько 10:00 год., внаслідок якої у м.Долина Івано-Франківської області на перехресті вулиць ОСОБА_8 та Чкалова відбулося зіткнення між автобусом «БАЗ ЕТАЛОН», реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобілем «КАМАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_2, виникла необхідність дослідження трасологічних особливостей зіткнення, з’ясування цілого ряду колізійних фактів та протиріч, допущених досудовим слідством. Так, було встановлено, що сліди, відображені на колесах правого борту автомобіля «КАМАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_2, утворені в результаті зіткнення із автобусом «БАЗ ЕТАЛОН», реєстраційний номер НОМЕР_1, не були взяті експертом-трасологом до уваги, оскільки на них не було вказано слідчим у процесуальних документах, а оглянути автомобіль експерту на його клопотання слідчий не дав можливості. Разом з тим, допитаний у судовому засіданні експерт-трасолог ОСОБА_6 вказав, що виходячи із наявності вищевказаних слідів, він міг би визначити, провівши додаткові трасологічні дослідження, на яку віддаль від первинного місця контактування із автобусом «БАЗ ЕТАЛОН» до остаточного місця зупинки перемістився автомобіль «КАМАЗ-43101». Це дає можливість визначити і об’єктивне місце зіткнення між вказаними транспортними засобами. В свою чергу, зміна параметрів переміщення автомобіля «КАМАЗ-43101» вплине і на експертне визначення його швидкості в момент зіткнення із автобусом «БАЗ ЕТАЛОН», а відтак і на сам механізм ДТП. Таким чином дослідження переміщення автомобіля «КАМАЗ-43101» під час зіткнення із автобусом «БАЗ ЕТАЛОН», а також їхньої швидкості руху, має надзвичайно важливе значення для встановлення технічної причини настання ДТП.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3М подане клопотання підтримав, додатково зазначивши, що під час допиту в судовому засіданні 06.03.2018 року слідчого Суботніка Р.Я. в якості свідка встановлено суттєві недоліки та порушення, допущені останнім при оформленні матеріалів ДТП. Так, згідно з показаннями ОСОБА_9, під час проведення ним огляду місця події був присутній експерт-криміналіст, який фіксував за допомогою фотоапарата наявну слідову інформацію та виконав фотознімки, які є належними доказами, незважаючи на те, що він допустив технічну помилку та не вказав даних про цього експерта в протоколі огляду місця події. Також слідчий не заперечив факту наявності на проїжджій частині плями крові, яку він не зафіксував в протоколі, заперечивши факт належності цієї плями крові потерпілому ОСОБА_10 Слідчий також вказав, що не бачив необхідності залучати до проведення огляду трупа судмедексперта або лікаря. Одночасно, слідчий підтвердив, що сліди контактування транспортних засобів у вигляді нашарування фарби з передньої частини автобуса були наявні на передньому правому та середньому правому колесах автомобіля «КАМАЗ-43101», вони зафіксовані на доданих до протоколу огляду місця події фотознімках і їх можливо ідентифікувати, оскільки фотографування проводилося з використанням масштабної лінійки. Отримані під час допиту слідчого дані є додатковими аргументами для призначення додаткової експертизи, тому просив подане клопотання задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_5 повністю підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор щодо задоволення поданого клопотання заперечив, вказавши, що не вбачає підстав для проведення додаткової транспортно-трасологічної та судової автотехнічної експертиз, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів для закінчення судового розгляду даного кримінального провадження. При цьому твердження захисника про те, що сліди зіткнення транспортних засобів, відображені на колесах правого борту автомобіля КАМАЗ, не були взяті експертом-трасологом до уваги, оскільки на них не було вказано слідчим у процесуальних документах, а оглянути автомобіль експерту, на його клопотання, слідчий не дав можливості, не відповідають дійсності, оскільки у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_11 від 26.12.2016 року № 4.2-898/16 зазначено, що на експертизу надано постанову про призначення експертизи; автомобіль «КАМАЗ 43101», реєстраційний номер НОМЕР_2; автобус марки «Еталон», реєстраційний номер НОМЕР_1; копію протоколу огляду місця події від 13.10.2016 року та схеми до нього. При цьому від експертів Львівського НДІСЕ жодних клопотань про огляд транспортних засобів чи надання додаткових матеріалів не надходило. Питання, про з»ясування яких клопоче захисник, вже вирішені проведеними в даному кримінальному провадженні експертизами. Крім того, питання № 1, зазначене у клопотанні, містить формулювання про наявність «нашарування фарби автобуса по всьому периметру правих коліс передньої та середньої осі автомобіля «КАМАЗ», що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до протоколу огляду місця події від 13.10.2016 року та фототаблиці до протоколу, нашарування лакофарбового покриття наявні тільки на незначному сегменті правої боковини правого колеса середньої осі автомобіля КАМАЗ, а також на ділянці правої частини платформи даного автомобіля, що розташована над цим колесом, протяжністю близько 50 см. Тобто жодних слідів, крім згаданих вище, нашарування лакофарбового покриття по всій поверхні правих коліс автомобіля «КАМАЗ» немає. Оскільки район розміщення осипу скла, пластмаси та ґрунту знаходиться або під автомобілем «КАМАЗ» або безпосередньо біля нього, то саме ці ознаки характеризують місце зіткнення із автобусом «Еталон», тому в разі поставлення питання № 1 у редакції, зазначеній у клопотанні, тобто із завідомо неправдивими вихідними даними, відповідь на нього також буде завідомо хибна. Окрім того, захисник сформулював питання № 2, зазначивши тільки частину показань свого підзахисного ОСОБА_5, а саме в частині руху автобуса на відстані 0,4 м від осьової лінії, про що ОСОБА_5 під час давання показань в судовому засіданні не вказував, а показував на місці під час слідчого експерименту. При цьому у питанні № 2 клопотання нічого не говориться про зміщення автобуса праворуч безпосередньо перед зіткненням, про що обвинувачений ОСОБА_5 показав на слідчому експерименті. Не згадуються показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які пояснили, що зіткнення відбулось, коли вантажний автомобіль КАМАЗ повністю виїхав на смугу руху автобуса. За таких обставин, відповідь на питання № 2 клопотання залежить від відповіді на питання № 1, яке сформульоване таким чином, що суперечить матеріалам справи, а саме запитання № 2 не може бути поставлене на вирішення експерта, оскільки будучи хибно сформульованим та залежним від відповіді на інше хибне питання, відповідь на нього жодним чином не може бути об’єктивною. З цих же підстав не може бути поставлене на експертизу питання № 3, оскільки воно залежить від відповіді на питання № 2. Питання №№ 4-6 сформульовані таким чином, що вимагають відповіді на хибно сформульовані питання №№ 1-3, тому також не можуть ставитись на вирішення експертизи. Крім цього, зазначаючи в питанні № 5 про версію слідства щодо розташування автобуса «Еталон» та автомобіля КАМАЗ один відносно одного та елементів дороги, захисник упустив ту обставину, що таке розташування автобуса було вказано його підзахисним ОСОБА_5 під час слідчого експерименту. Питання № 7 клопотання про те, як повинні були діяти водії відповідно до вимог ПДР, вже вирішено під час проведення судових інженерно-транспортних експертиз по дослідженню обставин ДТП, тому ще раз вирішувати його немає змісту. Питання № 8 клопотання вирішене експертним шляхом, про що відповідні висновки містяться у матеріалах справи і вважати висновки експерта від 26.12.2016 року № 4.2-898/16 та № 6317 від 09.02.2017 року транспортно-трасологічної експертизи технічно неспроможними немає підстав. Щодо питання № 9 зазначеного у клопотанні, то воно не носить технічного характеру і позбавлене логічного змісту, оскільки небезпека для руху була створена саме діями водія автомобіля КАМАЗ ОСОБА_4 Технічна спроможність тієї чи іншої версії не визначається уявленням сторони про свій варіант розвитку подій, а ґрунтується на комплексі взаємопов’язаних та несуперечливих факторів. За таких обставин просив у задоволенні клопотання про призначення додаткової транспортно-трасологічної та судової автотехнічної експертизи відмовити.

Потерпілі ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_10 ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в судове засідання не з»явилися, подали письмові заяви про закінчення розгляду даного кримінального провадження в їх відсутності.

Захисник ОСОБА_2 також просив відмовити в задоволенні поданого клопотання з підстав, викладених у виступі прокурора, додатково вказавши, що проведення експертизи в Львівському НДІСЕ суперечитиме чинним нормативно-правовим документам щодо регіональної зони обслуговування, оскільки Івано-Франківська область належить до зони обслуговування Київського НДІСЕ. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали провадження, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,.3 ст. 333 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обгрунтувавши таке рішення в ухвалі.

Згідно з ч.1 ст. 242 даного кодексу, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Як встановлено в судовому засіданні, під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні проведено ряд експертиз.

Таки, згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 26.12.2016 року № 4.2-898/16, проведеної експертом Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_11 (т.с.2, а.с. 49-56), при первинному контактуванні повздовжні осі автобуса марки «ЕТАЛОН», р.н. НОМЕР_1, та автомобіля НОМЕР_3, перебували під кутом біля 45о ± 5о. Встановити розташування транспортних засобів в момент первинного контактування відносно елементів дороги експертним шляхом не видалось можливим, у зв’язку із відсутністю паралельних прямолінійних слідів коліс автомобіля, які б дали можливість визначити розташування одного з транспортних засобів відносно елементів дороги. Зіткнення автобуса марки «ЕТАЛОН» та автомобіля марки «КАМАЗ-43101» відбулось на смузі призначеній для руху в напрямку м.Львів, в місці, яке дещо передує кінцевому розташуванню автомобіля «КАМАЗ-43101», в межах ділянки осипу частин пластмаси та дрібного скла, яка зафіксована біля даного автомобіля.

З даного висновку вбачається, що експертом проводився огляд автомобілів «ЕТАЛОН» та «КАМАЗ-43101», які брали участь в ДТП від 13.10.2016 року.

Відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи № 6317 від 09.02.2017 року (т.с.2, а.с. 150-154), проведеної експертом Львівського НДІСЕ ОСОБА_6, місце зіткнення автобуса «Еталон», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля «КАМАЗ-43101», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, знаходиться на правій смузі руху, виходячи з напрямку руху в сторону м.Львів в районі розміщення початку осипу осколків скла й уламків пластмаси, який розміщується біля правої середньої частини автомобіля «КАМАЗ-43101», тобто на смузі руху автобуса «Еталон». Встановити розміщення місця зіткнення в метричних розмірах, не видається можливим, у зв’язку з відсутністю необхідного комплексу ознак, які свідчать про це (слідів коліс цих автомобілів). У момент зіткнення автобус «Еталон» відносно елементів дороги розміщувався під кутом біля 4° вправо відносно лінії горизонтальної розмітки 1.7 так, що праве переднє колесо знаходилось на віддалі 3,75 м від цієї лінії, а заднє праве - 3,4 м від неї. Автомобіль «КАМАЗ-43101» при цьому розміщувався на правій смузі руху, виходячи з напрямку в сторону м.Львів передньою частиною частково повернутий в сторону с.Велика Тур'я під кутом біля 51° вліво відносно лінії горизонтальної розмітки 1.7 так, що праве заднє колесо цього автомобіля знаходилось на віддалі 2,45 м від цієї лінії. При цьому, від моменту первинного контакту цих транспортних засобів автобус «Еталон» ще проїхав вперед до повної зупинки віддаль біля 1,24 м, а автомобіль КАМАЗ-43101 перемістився вперед до повної зупинки на віддаль 0,52 м та розвернувся проти ходу годинникової стрілки на кут біля 6о.

Як вбачається з висновку судової автотехнічної експертизи № 6318 від 23.02.2017 року (т.с.2, а.с. 156-162), проведеної експертом Львівського НДІСЕ ОСОБА_20, при пересуванні від місця зіткнення і до зафіксованого кінцевого положення могла бути погашена частина дійсної швидкості руху автомобіля «КамАЗ-43101», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, величиною біля 9 км/год. Безпосередньо перед зіткненням швидкість руху автомобіля «КамАЗ-43101» могла складати величину біля 10 км/год, а автобуса БАЗ-А079.23 «Еталон» - біля 30...32 км/год. В цей же час, якщо водій цього транспортного засобу до зіткнення застосовував гальмування, зокрема екстрене, то вказане вище значення буде лише частиною дійсної швидкості руху згаданого вище автобуса. Для того, щоб визначити дійсну швидкість руху автобуса БАЗ-А079.23 «Еталон» перед ДТП, необхідно мати достовірну інформацію про те, яку віддаль проїхав цей транспортний засіб у загальмованому стані до зіткнення, однак такої інформації у розпорядження даної експертизи слідством не надано, а тому визначити дійсну швидкість руху вказаного автобуса перед ДТП в даній експертизі не видається можливим.

Цей висновок експертизи підтверджує, що в зв»язку з відсутністю необхідної вихідної інформації експерт не мав можливості визначити дійсну швидкість руху автобуса БАЗ-А079.23 «Еталон» перед ДТП.

З висновку судової автотехнічної експертизи № 1286 від 10.03.2017 року (т.с.2, а.с. 169-170), проведеної експертом Львівського НДІСЕ ОСОБА_20, вбачається, що при заданих вихідних даних на момент початку екстреного гальмування водієм ОСОБА_5, швидкість руху керованого ним автобуса БАЗ-А079.23 «Еталон», реєстраційні номерний знак НОМЕР_1, могла складати від 63 до 78 км/год (в залежності від можливих значень коефіцієнту зчеплення шин коліс із мокрим асфальтним дорожнім покриттям та інтервалу сповільнення при службовому гальмуванні).

Згідно висновків судових експертиз від 21.03.2017 року № 4.2-163/17, від 21.03.2017 № 4.2-167/17 та від 19.04.2017 року № 4.2-233/17 (т.с.2, а.с. 198-203,205-209; т.с.3, а.с. 10-15), проведених експертом Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_11, висновки яких практично є ідентичними, в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_4 повинен був керуватися технічними вимогами пунктів 9.2б), 9.4, 10.1, 10.4, 16.13 ПДР. У відповідності до вказаних пунктів ПДР, водій ОСОБА_4, маючи намір виконати маневр повороту ліворуч, повинен був завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, подати сигнал світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, але не менш як за 50-100 м до початку маневру, дати дорогу зустрічним транспортним засобам і тільки після цього, переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, розпочати даний маневр. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобуса «БАЗ А079.23», р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_5 в даній дорожній ситуації повинен був керуватися технічними вимогами п.п. 12.4 та 12.3 ПДР (в частині визначення поняття «небезпека для руху» і виконання його вимог). У відповідності до вимог вказаного пункту ПДР, водій ОСОБА_5, з технічної точки зору, повинен був рухатись даною ділянкою дороги із швидкістю, яка не повинна перевищувати 60 км/год, а з заданого слідством моменту виникнення небезпеки для руху (з моменту перетину осьової лінії дорожньої розмітки автомобілем НОМЕР_5), - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. При заданому слідством комплексі вихідних даних як відповідно до слідчого експерименту, проведеного із ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, водій автобуса «БАЗ А079.23», р.н. НОМЕР_1, рухаючись як із заданою слідчим швидкістю 63...78 км/год, так із максимально-допустимою на даній ділянці дороги 60 км/год, з заданого моменту виникнення небезпеки для руху (з моменту перетину осьової лінії дорожньої розмітки автомобілем НОМЕР_5), - мав технічну можливість попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного гальмування. З причин, вказаних у дослідницькій частині даного висновку, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, при заданому комплексі вихідних даних, відповідно до слідчих експериментів, проведених із ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, з технічної точки зору, були обставини, які з однієї сторони пов’язані із невідповідністю дій водія автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_4 вимогам п.п. 10.1, 10.4 та 16.3 ПДР, а з іншої - із невідповідністю дій водія автобуса «БАЗ А079.23» ОСОБА_5 вимогам п.12.3 ПДР. При заданому слідством комплексі вихідних даних, відповідно до слідчого експерименту, проведеного із ОСОБА_5, останній будучи водієм автобуса «БАЗ А079.23», р.н. НОМЕР_1, рухаючись як із заданою слідчим швидкістю 63...78 км/год, так із максимально-допустимою на даній ділянці дороги 60 км/год, з заданого моменту виникнення небезпеки для руху (з моменту перетину осьової лінії дорожньої розмітки автомобілем НОМЕР_5), - мав технічну можливість попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного гальмування. З причин, вказаних у дослідницькій частині даного висновку, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, при заданому комплексі вихідних даних, відповідно до слідчого експерименту, проведеного із ОСОБА_5, з технічної точки зору, були обставини, які з однієї сторони пов’язані із невідповідністю дій водія автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_4 вимогам п.п. 10.1, 10.4 та 16.3 ПДР, а з іншої - із невідповідністю дій водія автобуса «БАЗ А079.23» ОСОБА_5 вимогам п. 12.3 ПДР.

З вищенаведених висновків експертиз вбачається, що експертами не бралися до уваги сліди контактування транспортних засобів у вигляді нашарування фарби з передньої частини автобуса наявні на передньому правому та середньому правому колесах автомобіля «КАМАЗ-43101», зафіксовані на доданих до протоколу огляду місця події фотознімках, які можливо ідентифікувати, оскільки фотографування проводилося з використанням масштабної лінійки, про що ствердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_9

Показання вказаного свідка в цій частині підтверджуються фотоматеріалами, долученими захисником ОСОБА_3 до клопотання про призначення експертизи, які також містяться в дослідницькій частині експертного висновку № 4.2-898/16 від 26.12.2016 року (т.с.2, а.с. 49-56).

Експерт ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що він проводив транспортно-трасологічну експертизу в даному кримінальному провадженні. Призначена експертиза не була комплексною. Огляд транспортних засобів він не проводив, бо вирішення поставлених слідчим питань цього не потребувало. На його клопотання слідчий надав інформацію про значення кута зіткнення транспортних засобів. Також додатково листом надав інформацію, здобуту під час проведення слідчого експерименту з ОСОБА_5 В протоколі огляду місця події відсутня інформація про сліди коліс, тому вона не була врахована при проведенні експертизи.

Як вказав експерт ОСОБА_6 при проведенні експертизи він виходив з тих вихідних даних, що булин надані йому слідчим. При цьому встановлено, що слідчий інформації про наявність слідів контактування транспортних засобів у вигляді нашарування фарби з передньої частини автобуса на передньому правому та середньому правому колесах автомобіля «КАМАЗ-43101» експерту не надав і вона при проведенні експертиз не врахована.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що 13 жовтня 2016 року він керував автобусом та їхав в м.Трускавець Львівської області. Рухався зі швидкістю близько 70 км/год. Перед мостом поблизу магазину «Сівка», що знаходиться в с.Новичка Долинського району Івано-Франківської області, скинув швидкість до 60 км/год. Перед перехрестям, з’їжджаючи з моста, побачив автомобіль «КАМАЗ», який наближався до осьової, поворот не був включений. Коли між ними була відстань близько 35-40 метрів, водій «КАМАЗа» почав здійснювати маневр повороту. Він став гальмувати, але дорога була мокра і його понесло «юзом». Зрозумів, що зіткнення не уникнути і інстинктивно забрав ногу з педалі гальмування і в цей момент відбувся удар. Він продовжував їхати прямо, автобус понесло прямолінійно, оскільки було мокре дорожнє асфальтне покриття. Після зіткнення «КАМАЗ» ще трохи проїхав, а автобус покотився назад. Він хотів загальмувати, але позагинало педалі, тому він зупинив автобус за допомогою ручного гальмування.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 в тій частині, де він вказує про застосування гальмування, не підтверджені жодними об»єктивними даними та спростовуються показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, які ствердили, що до моменту зіткнення з автомобілем «КАМАЗ-43101» водій автобуса «БАЗ» гальмування не застосовував, а також показаннями свідків ОСОБА_21 і ОСОБА_12

Зокрема, свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що 13 жовтня 2016 року десь між 10 год. та 11 год. він разом з ОСОБА_12 сиділи в автомобілі останнього та пили каву поблизу магазину «Сівка», що знаходиться в с.Новичка Долинського району Івано-Франківської області. В цей час він побачив лісовоз, який повільно повертав наліво в с.Новичка. Коли лісовоз здійснював маневр повороту, то автобуса він ще не бачив, в сторону моста не дивився. Те, що на лісовоз мчить автобус, вперше побачив вже практично в момент зіткнення. Автобус рухався зі швидкістю близько 70-80 км/год та їхав рівно, звуку гальмування він не чув. Все відбулося протягом кількох секунд. Після зіткнення транспортних засобів вони побігли допомогти постраждалим людям.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13 жовтня 2016 року. Близько 10 год. він приїхав до магазину «Сівка», що знаходиться на початку с.Новичка Долинського району Івано-Франківської області, щоб випити каву. Того дня було холодно та падав дощ. Коли сидів в автомобілі за кермом, побачив як зі сторони м.Долина повільно їде автомобіль «КАМАЗ», який, під»їхавши до осьової лінії, почав повертати наліво. Назустріч йому їхав автобус «Еталон». Він не бачив, чи був увімкнений показник повороту на «КАМАЗі». Звуку гальмування автобуса він не чув, гальмівного шляху не бачив. Автобус їхав прямо і не зміщувався, швидкості не зменшував. Відстань від його автомобіля до місця ДТП була десь 20 метрів, тому він все добре бачив. Коли «КАМАЗ» почав повертати, автобус з»їжджав з моста. Це було десь за 50 метрів. «КАМАЗ» їхав дуже повільно. З того часу, коли він побачив автобус, і до зіткнення пройшло десь 5 секунд.

За таких обставин суд вважає, що з метою постановлення законного та обгрутованого рішення в даній справі, з урахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, а також слідової інформації, яка не була врахована при проведенні попередніх експертиз, необхідно призначити додаткову транспортно-трасологічну та судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського НДІСЕ ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які вже проводили технічні дослідження в цій справі, а тому проведення експертизи в Київському НДІСЕ, до регіональної зони обслуговування якого належить Івано-Франківська область, на думку суду, не є доцільним, оскільки тільки затягне розгляд кримінального провадження.

Також суд не приймає до уваги заперечення прокурора та захисника ОСОБА_2 щодо призначення даної експертизи, оскільки вони не спростовують факту неврахування всієї наявної слідової інформації під час проведення попередніх експертиз, а їхні сумніви у наданні експертам об»єктивних вихідних даних суд вважає безпідставними.

Учасники судового провадження інших запитань, крім поставлених захисником в своєму клопотанні, суду не подавали.

При цьому суд вважає, що поставлені в клопотанні захисника запитання не в повній мірі відповідають обставинам справи, а тому слід викласти їх в редакції у відповідності до обставин, встановлених в судовому засіданні, задоволивши заявлене захисником клопотання частково.

Зокрема, згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 26.12.2016 року № 4.2-898/16 (т.с.2, а.с. 49-56), при первинному контактуванні повздовжні осі автобуса марки «ЕТАЛОН», р.н. НОМЕР_1, та автомобіля НОМЕР_3, перебували під кутом біля 45о ± 5о, а не 125 градусів, як вказує в своєму клопотанні захисник ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 332 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити частково.

В кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст. 286 ч.3 КК України, призначити додаткову транспортно-трасологічну та судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського НДІСЕ ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яких попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експертів поставити наступні питання:

1. Враховуючи наявність на правому середньому та правому передньому колесах автомобіля «КАМАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_2, слідів контакту з передньою частиною автобуса «БАЗ ЕТАЛОН», реєстраційний номер НОМЕР_1, встановити, на яку віддаль від первинного місця контактування із автобусом «БАЗ ЕТАЛОН», реєстраційний номер НОМЕР_1, до остаточного місця зупинки перемістився автомобіль «КАМАЗ-43101», реєстраційний, номер НОМЕР_2?

2. Враховуючи, що відповідно до показів обвинуваченого ОСОБА_5, даних ним у суді, які також підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_21 і ОСОБА_12, до місця зіткнення із автомобілем «КАМАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_2, автобус «БАЗ ЕТАЛОН», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався прямолінійно із боковим інтервалом приблизно 0,4 м від його лівого борту до осьової лінії горизонтальної дорожньої розмітки, яка поділяє потоки руху транспорту зустрічних напрямків, із урахуванням відповіді на питання № 1, встановити місце зіткнення між зазначеними транспортними засобами на проїзній частині дороги та розташування їх відносно один одного та елементів дороги?

3. Чи узгоджується встановлене у відповіді на питання № 2 місце зіткнення з іншою слідовою інформацією, зафіксованою у схемі до протоколу огляду місця ДТП та фотознімках до нього?

4. Виходячи із відповіді на питання № 1-3, встановити, чи технічно спроможні покази обвинуваченого ОСОБА_5 стосовно того, що до місця зіткнення із автомобілем «КАМАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_2, керований ним автобус «БАЗ ЕТАЛОН», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався прямолінійно із боковим інтервалом приблизно 0,4 м від його лівого борту до осьової лінії горизонтальної дорожньої розмітки, яка поділяє потоки руху транспорту зустрічних напрямків?

5. Враховуючи відповідь на питання 1-3, встановити чи технічно обгрунтована версія досудового слідства про розташування автомобіля «КАМАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_2, та автобуса «БАЗ ЕТАЛОН», реєстраційний номер НОМЕР_1, в момент первинного контактування так як це проілюстровано у п.2 резолютивної частини висновку транспортно-трасологічної експертизи № 6317 від 09 лютого 2017 року, у якому вказано, що «у момент зіткнення автобус «ЕТАЛОН», реєстраційний номер НОМЕР_1, відносно елементів дороги розміщувався під кутом біля 4 градусів вправо відносно лінії горизонтальної розмітки 1.7 так, що праве переднє колесо знаходилось на віддалі 3,75 м від цієї лінії, а заднє праве - 3,4 м від неї. Автомобіль «КАМАЗ- 43101», реєстраційний номер НОМЕР_2, при цьому розміщувався на правій смузі руху, виходячи з напрямку в сторону м.Львова, передньою частиною частково повернутий в сторону с.Велика Тур’я під кутом 51 градус вліво відносно лінії горизонтальної розмітки 1.7 так, що праве заднє колесо цього автомобіля знаходилося на віддалі 2,45 м від цієї лінії. При цьому слід відмітити, що від моменту первинного контакту цих транспортних засобів автобус «ЕТАЛОН» ще проїхав вперед до повної зупинки віддаль 1,24 м, а автомобіль «КАМАЗ-43101» перемістився вперед до повної зупинки на віддаль 0,52 м та розвернувся проти ходу годинникової стрілки»?

6. Виходячи із відповіді на питання № 2, а також кінцевого розташування автомобіля «КАМАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_2, та автобуса «БАЗ ЕТАЛОН», реєстраційний номер НОМЕР_1, зафіксованого у схемі до протоколу огляду місця події від 13 жовтня 2016 року, встановити, якою була швидкість руху автомобіля «КАМАЗ-43101» та автобуса «БАЗ ЕТАЛОН» в момент зіткнення, враховуючи величину їх подальшого переміщення від місця зіткнення до місця остаточної зупинки?

7. Як у даній дорожній обстановці повинні були діяти водії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у відповідності до технічних вимог правил безпеки дорожнього руху?

8. Виходячи із технічно спроможної в трасологічній частині версії розвитку ДТП, встановити, чи мав технічну можливість водій автобуса «БАЗ ЕТАЛОН», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5 уникнути скоєння зіткнення із автомобілем «КАМАЗ- 43101», реєстраційний номер НОМЕР_2, діючи у відповідності до технічних вимог правил безпеки дорожнього руху?

9. Виходячи із технічно спроможної в трасологічній частині версії розвитку ДТП, встановити, чи мав технічну можливість водій автомобіля «КАМАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4 уникнути скоєння зіткнення із автобусом «БАЗ ЕТАЛОН», реєстраційний номер НОМЕР_1, діючи у відповідності до технічних вимог правил безпеки дорожнього руху?

10. Виходячи із технічно спроможної версії розвитку ДТП, встановити безпосередню технічну причину настання даної дорожньо-транспортної пригоди?

Надати в розпорядження експертів матеріали кримінальної справи № 343/597/17-к в 3 томах.

Розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст. 286 ч.3 КК України, відкласти на час проведення додаткової транспортно-трасологічної та судової автотехнічної експертиз і надходження до суду висновків експертів.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя: