Постанова № 72836267, 19.03.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/955/18 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 59 Доповідач Коломієць О.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді : Коломієць О.С.

суддів : Борисюка Р.М., Шевчук А.М.

за участю секретаря

судового засідання: ОСОБА_1

розглянувши у місті Житомирі без повідомлення учасників справу №295/955/18-ц за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 05 лютого 2018 року, яка постановлена суддею Зосименком О.М. у м. Житомирі

встановив:

У січні 2018 року заявник ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви. В обґрунтування зазначив, що має намір звернутися з позовною заявою так як його права, як члена Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок» та власника гаража порушені вказаною організацією. В заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 просив заборонити будівництво багатоквартирних житлових будинків на відстані шести метрів від стін гаражів кооперативу МГО «Гаражний кооператив «Світанок» на земельній ділянці площею 1,2646 га кадастровий номер 1810136300:029:0021 до розгляду позову по суті, а також зобов’язати міську громадську організацію «Гаражний кооператив «Світанок» в особі правління та голови правління ОСОБА_3 надати ревізійній комісії документи для проведення ревізії фінансово-господарської діяльності міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок».

Ухвалою судді від 05.02.2018 р. заява про застосування заходів забезпечення позову повернута заявнику на підставі ч.9 ст. 153 ЦПК України.

Посилаючись в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального та матеріального права, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 05.02.2018 р. як таку, що перешкоджає подальшому розгляду справи. В обґрунтування скарги вказує, що хоча суд першої інстанції виконав вимоги ч.3 ст. 151 ЦПК України та викликав його для з’ясування обставин справи щодо забезпечення позову, разом з тим дійшов помилково висновку про відсутність предмету позову та невідповідність заяви нормам ЦПК.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 ст. 150 ЦПК України передбачає такі види забезпечення позову: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Статтею 151 ЦПК України встановлено зміст і форму заяви про забезпечення позову. Відтак, передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, серед іншого, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що вона не містить відомостей, передбачених ст.150 ЦПК України.

Крім того, заявник просить забезпечити позов шляхом заборони будівництва багатоквартирних житлових будинків на відстані 6 (шість) метрів від стін гаражів кооперативу міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок» на земельній ділянці площею 1,2646 га, кадастровий номер 1810136300:029:0021 до розгляду справи по суті, однак не обґрунтовує, що саме таким заходом можливе забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Вимога про зобов’язання міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок» в особі правління та голови правління ОСОБА_3 надати ревізійній комісії документи для проведення ревізії фінансово-господарської діяльності міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок» також не містить обґрунтування, як саме невжиття заходу забезпечення позову у такий спосіб, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, при вирішенні такої категорії справ, суди повинні виходити з того, що правовий інститут забезпечення позову не може вирішувати усі правовідносини між сторонами або захищати усі без виключення права сторін від їх можливого порушення. Дані дії є процесуальними заходами, єдиною метою для вжиття яких є забезпечення можливості виконання суду за умови задоволення позову. Також не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.10 ст.150 ЦПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, оскільки на час звернення до суду заява ОСОБА_2 не відповідала вимогам ст. 151 ЦПК України, суд обґрунтовано, у відповідності до вимог Закону повернув її заявнику.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знаходять свого підтвердження при розгляді та спростовуються матеріалами справи.

Ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргуОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 05 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 березня 2018 року.

Головуючий : Судді :