Ухвала суду № 72835877, 15.03.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2143/18

1-кс/296/1006/18

УХВАЛА

Іменем України

15 березня 2018 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Рожкова О.С.,

за участі секретаря судового засідання Сингаївської Т.В.,

слідчого Савчук С.О.,

прокурора Балонь Ю.Б.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №1201806000000067 від 13.03.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

- 29.04.1985 Богунським районним судом м. Житомира за ст. 140 ч. 3 КК України до позбавлення волі на термін 3 років, з конфіскацією майна. Вирок вступив в силу 27.05.1985 р.;

- 30.11.1988 Житомирським районним судом Житомирської області за ст. 81 ч. 3 КК України до позбавлення волі на термін 4 роки з конфіскацією майна. Вирок вступив в силу 26.12.1988 р.;

- 26.01.1989 Богунським районним судом м. Житомира за ст.ст.81 ч. 3, 17, 81 ч.3, 140 ч.2, ст. 42 ч.1, ст. 42 ч.1, ст. 42 ч.3 КК України до позбавлення волі на термін 6 роки. Вирок вступив в силу 13.02.1989 р.;

- 30.12.1997 Житомирський районним судом Житомирської області за ст. 69, 17 ч.2, ст. 81 ч.2, ст. 42 КК України до позбавлення волі на термін 10 років з конфіскацією майна. Вирок вступив в силу 16.04.1998 р.;

- 23.05.2011 Любарським районним судом Житомирської області за ст. 185, ч.3, ст. 304 ч.1, ст. 70 КК України до позбавлення волі на термін 5 років. Вирок вступив в силу 02.08.2011р.;

- 29.03.2017 прокуратурою Житомирської області кримінальне провадження №12017060000000045 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією передбаченою ст. 115 ч.1 КК України, направлено до суду з обвинувальним актом.

- 13.10.2017 прокуратурою Житомирської області кримінальне провадження №12017060320000360 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією передбаченою ст.15 ч.3 ст. 185 ч.3 КК України, направлено до суду з обвинувальним актом,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

14.03.2018 до Корольовського районного суду м. Житомира звернувся слідчий Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що 12 березня 2018 року у невстановлений слідством час та місці ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинити крадіжку чужого майна з магазинів, які розташовані в різних селах Житомирської області. В свою чергу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, переслідуючи корисливі мотиви, на пропозицію ОСОБА_1 погодились і таким чином вступили з останнім у попередню злочину змову. Після чого, діючи в межах єдиного умислу, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вказаний день, близько 21 години, на невстановленому слідстві автомобілі, поїхали по автодорозі із м. Житомира в напрямку Любарського району Житомирської області. Близько 01 години 13 березня 2018 року, останні прибули до с. Меленці Любарського району Житомирської області з метою вчинення крадіжки чужого майна. Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при в’їзді у вказаний населений пункт звернули у лісопосадку, де зупинившись, невстановлений слідством автомобіль, з метою бути не поміченими місцевими жителями. При цьому, з автомобіля ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, взяли заздалегідь приготовлені рукавиці та знаряддя злочину – металевий лом, після чого пішли по центральній вулиці населеного пункту, пройшовши побачили приміщення магазину «Ванюша», що розташований по вул. Героїв Майдану, 13 с.Меленці Любарського району Житомирської області. Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 діючи узгоджено та спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для уникнення можливого залишення на місці вчинення злочину слідів відбитків пальців рук, одягнули рукавиці і тримаючи при собі приготовлений заздалегідь металевий лом, який взяли з собою з автомобіля, підійшли до вхідних дверей магазину. Далі ОСОБА_1 діючи узгоджено та спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 переконавшись у тому, що їхні злочинні дії ніким не будуть помічені, за допомогою металевого лома, застосовуючи фізичну силу, пошкодили навісні замки вхідних дверей, таким чином проникли в середину приміщення вказаного магазину. Знаходячись у вказаному приміщені та обшукуючи його ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 діючи в рамках попередньої змови, таємно, повторно викрали чуже майно, яке належить приватному підприємцю ОСОБА_8, а саме: продукти харчування, печево, ковбасні вироби, чайні сервізи, чай, побутова хімія, тощо, а всього на загальну суму 10000 гривень.

Викрадене майно ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 склали до полімерних мішків білого кольору та винесли на вулицю, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму, яке намагались послідовно перенести до автомобіля та розпорядитись на власний розсуд, однак 13.03.2018 о 04 год. 00 хв. були затримані співробітниками ГУНП в Житомирській області.

13.03.2018 року за підозрою у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, за попередньою змовою групою осіб, в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_9

13.03.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення – у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками ч.3 ст.185 КК України.

Слідчий зазначає, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, останній підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України, віднесений до категорії тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років, а тому застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідністю запобігання наявних ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки орган досудового розслідування має підстави вважати, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі буде продовжувати вчиняти умисні, з корисливих мотивів кримінальні правопорушення, про що свідчить наявність неодноразових судимостей за вчинення таких злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, а також систематичність вчинення ним умисних тяжких кримінальних правопорушень та те, що приїхавши на територію іншого району, підозрюваний вчинив умисний злочин.

Вимоги клопотання обґрунтовані щодо застосування запобіжного заходу без визначення застави обґрунтовані тим, що єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який може забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 на час досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду. Застосування ж більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під ватрою, не забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов’язків та відповідно до ст.ст.183, 194 КПК України, йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали вимоги клопотання та просили його задовольнити без визначення розміру застави.

Підозрюваний, його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, посилаючись на можливість застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів клопотання, вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується, зокрема: протоколом огляду місця події від 13.03.2018; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 13.03.2018; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 13.03.2018; протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України.

Зазначені обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Вказане не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування. Стаття 5 § 1(с) навіть не передбачає, що поліція має одержати достатні докази для висунення обвинувачення як на час арешту, так і під час перебування апелянта під вартою (N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, та суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він, як особа, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, судимість у якого не знята та не погашена у встановленому законом порядку, не може не усвідомлювати можливості засудження його на певний строк покарання та в подальшому перебування в місцях позбавлення волі, що негативно відобразиться на його стосунках в суспільстві.

Крім того, за наявності нових кримінальних проваджень за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ст.115 ч.1 КК України від 29.03.2017 №12017060000000045 та за ст.15 ч.3, ст.185 ч.3 КК України від 13.10.2017 за №12017060320000360, переданих прокуратурою Житомирської області до суду з обвинувальним актом, ОСОБА_1 знову підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення, у зв’язку з чим є достатні підстави та обґрунтовані побоювання вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто заявлені у клопотанні старшого слідчого ризики є реальними.

Під час розгляду клопотання встановлено, що на протязі тривалого часу і на даний час ОСОБА_1 офіційно працевлаштований не був, постійного джерела прибутку не мав.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я (відсутність інвалідності та не надання доказів щодо наявності захворювань), сімейний та матеріальний стан, місце проживання підозрюваного, що мають значення для прийняття рішення.

Зокрема, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, раніше судимий, судимість на даний час не знята та не погашена у встановленому законом порядку, не працює, одружений, однак непрацездатних осіб на утриманні не має, доказів щодо утримання неповнолітньої дитини від попереднього шлюбу підозрюваним та захисником не надано.

За таких обставин, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й охорону загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, на переконання слідчого судді, більш м'які запобіжні заходи на початковій стадії досудового розслідування не здатні запобігти вищезазначеним ризикам, а тому підозрюваному ОСОБА_1 не може бути обрано більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає заставу у межах п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених ст.194 КПК України у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який на думку слідчого судді є достатнім на даній стадії досудового розслідування для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов’язків, передбачених КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на останнього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 376, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 13 березня 2018 року з 04 год. 00 хв.

Встановити строк дії ухвали до 14.05.2018 року до 04 год. 00 хв.

Одночасно визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов’язків, визначених КПК України, у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят тисяч) грн., яка може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою.

Підозрюваний або заставодавець мають право внести кошти на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні №1201806000000067 на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області №37317049000277 (код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ГУ ДКСУ у Житомирській області, м.Житомир, банк - ДКС України, м. Київ).

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки:

- прибувати до слідчого та прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у даному кримінальному провадженні за першим викликом та до суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;

- заборонити спілкуватися зі свідками, потерпілими, іншими особами у кримінальному провадженні.

Строк дії обов'язків, покладених судом - до 14.05.2018 року.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 20.03.2018.

Слідчий суддя О. С. Рожкова