Ухвала суду № 72835491, 14.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/336/18 Справа № 202/528/18 Слідчий суддя - Бєльченко Л.А. Суддя-доповідач - Крот С.І.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді -доповідача Крот С.І.,

суддів Живоглядової І.К., Слоквенка Г.П.,

за участю секретаря

судового засідання Баглик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника Волошина К.В., діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12017040660000883, відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, місце народження: м.Дніпропетровськ,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю прокурора Сорокіна О.О.,

захисника Волошина К.В.,

підозрюваного ОСОБА_4,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник Волошин К.В. просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або заставу у посильному для нього розмірі.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що стороною обвинувачення до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було долучено лише три документи: витяг з ЄРДР, копія протоколу обшуку автомобіля, копія протоколу огляду квартири. Інші матеріали кримінального

провадження до клопотання не долучалися та їх дослідження в ході судового засідання не

проводилося. Вважає, що повідомлення про підозру в частині викраденого майна, його

вартості та заподіяних збитків є необгрунтованим. Вказує на те, що рішення про

встановлення суми застави у розмірі 140 960 грн. прийнято без дослідження усіх

важливих обставин кримінального правопорушення, без урахування майнового та

сімейного стану підозрюваного ОСОБА_4, а встановлений розмір застави є

непосильним для підозрюваного. Крім того, слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_4

раніше не судимий, до затримання мав постійне місце реєстрації та проживання, має міцні

соціальні зв'язки, має на утриманні малолітню доньку та не має у власності нерухомого

майна.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду М.Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та ЗУОГ і ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 год.30 хв. 25 квітня 2018 року, визначено заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 140 960 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на котрі вказують слідчий та прокурор. Крім того, ОСОБА_4, котрий на момент його затримання ніде не працював і не має законного джерела існування, кримінальне правопорушення вчинено групою осіб, а отже застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги захисника та просили задовольнити її, думку прокурора, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані, а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речі, котрі мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному проваджені, може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.

Посилання захисника на відсутність обґрунтованої підозри колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до правової позиції ЄСПА у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що 25 лютого 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що виразилось у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, за попередньою змовою групи осіб.

З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: заявою ОСОБА_5 від 25.02.2018 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 25.02.2018; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 25.02.2018; протоколом обшуку автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому підозрювані перевозили викрадене майно; вилученими речовими доказами.

Досудовим розслідуванням встановлено наявні ризики, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речі, котрі мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час затримання підозрюваного ОСОБА_4, безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, останній частину майна, котре належить потерпілій ОСОБА_5, встиг передати невстановленим слідством особам; може незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному проваджені, так як кримінальне правопорушення скоєно у складі трьох підозрюваних, які між собою, внаслідок тривалих злочинних цій, підтримують тісні зв'язки; може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 скоїв більше 10 аналогічних кримінальних правопорушень, за котрими останньому планується повідомити про підозру у скоєні вказаних кримінальних правопорушень.

Що стосується доводів захисника про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та відсутність підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, і усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності вини, може знищити, сховати або спотворити речі, котрі мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному проваджені, може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.

Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, же може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З огляду на викладене зазначені в апеляційній скарзі доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання ОСОБА_4 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.

При розгляді клопотання слідчим суддею з додержанням правової позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ у справі "Харченко проти України", розглянуто можливість застосування щодо підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, розмір якої визначено вмотивовано з урахуванням дійсних обставин вчиненого правопорушення та положень ч. 4 ст.182 КПК України.

Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судці, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Волошина К.В., діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

____ _______ ____

Крот С.І. Живоглядова І.К. Слоквенко Г.П.