Рішення № 72834270, 20.03.2018, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/192/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2018 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Берелет В.В.

секретаря Кирсань Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Кринички позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 01 вересня 2011 року він отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 2400 грн. зі сплатою 30 % річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У відповідності до договору позичальник зобов’язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією. При порушенні відповідачем строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш, ніж на 120 днів, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 31 січня 2018 року утворилася заборгованість у розмірі 38342 грн. 93 коп., яка складається з: 2396,53 грн. заборгованості за кредитом, 30254,92 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 3389,44 грн. пені і комісії, а також штрафів 500 грн. (фіксована частина) та 1802 грн. 04 коп. (процентна складова). Тому позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором № б/н від 01 вересня 2011 року в розмірі 38342,93 грн та судові витрати.

Відповідач згідно заяви просить слухати справу без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Дослідивши докази по справі суд встановив, що на підставі ст.1054 ЦК України, що між сторонами 01 вересня 2011 року укладено кредитний договір № б/н, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Системний аналіз ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України визначає, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Виходячи зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач не виконав зобов'язання у строк, що є порушенням зобов'язання. У відповідності до ст.1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача вимагати повернення всієї суми кредиту, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Отримавши кредит, відповідач ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 31 січня 2018 року виникла заборгованість за кредитом, яка складається із заборгованості за: кредитом – 2396,53 грн, відсотками за користування кредитом - 30254,92 грн, пенею та комісією – 3389,44 грн, всього загальна сума заборгованості склала 36040,89 гривень.

Щодо вимог заборгованості за користування кредитом суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на час підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У частині четвертій указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Проте, як убачається з матеріалів справи, такі докази суду були не надані, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволення цієї вимоги.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3ст. 549 ЦК України).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме штрафу 500,00 грн. (фіксована частина) та штрафу 1802,04 грн. (процентна складова) задоволенню не підлягають, оскільки покладення на відповідача подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і теж саме порушення договірного зобов’язання не відповідає вимогам ст.61 Конституції України.

Часткове задоволення позову, згідно ст.141 ЦПК України, покладає на відповідача обов'язок по сплаті судових витрат.

Ураховуючи вищевикладене, норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ( рах. № 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 01.09.2011 року заборгованість, яка складається з заборгованості за: кредитом – 2396,53 грн., за пенею та комісією – 3389,44 грн, всього 5785 (п’ять тисяч сімсот вісімдесят п’ять ) грн. 97коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ( рах. № 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) – 266 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_2

р