Рішення № 72834072, 20.03.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3520/17

Провадження № 2/211/270/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 березня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гулько А.С.,

представника позивача - Романовського Д.С., відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач Приватне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі- ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором б/н від 24.09.2010 року, яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, в розмірі 14452,77 грн. з яких: 1602,48 грн. - заборгованість за кредитом; 4476,69 грн. - заборгованість по відсотками за користування кредитом; 7209,18 грн. - заборгованість з пені; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 664,42 грн. - штраф ( процентна складова).

Під час розгляду справи відповідачем повідомлено про зміну місця проживання, яке станом на дату розгляду справи зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1.

Так, згідно ч.2 ст. 31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області від 04.09.2017 р., відповідач станом на 17.08.2017 р. була зареєстрована АДРЕСА_2, що за територіальною підсудністю відноситься до юрисдикції Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, тобто справа прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, тому враховуючи також, що сторони наполягали на розгляді справи саме в цьому суді, суд продовжив розгляд справи.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Відповідач позов визнала частково, вказавши, що вона дійсно брала кредит в заявленій сумі та користувалась коштами, Умови та Правила надання банківських послуг вона підписувала, однак не погоджується з сумою відсотків, пені та штрафів та визнає лише борг в розмірі 1602,48 грн. (тіло кредиту).

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних мотивів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом та не оспорюється відповідачем, відповідно до укладеного договору № б/н від 24.09.2010 року, ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 4200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 8 - копія анкети-зави).

При укладенні шлюбу 17 лютого 2017 року ОСОБА_3 змінила прізвище на «ОСОБА_3», що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2..

Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу кредит.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між нею і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Пунктами 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг сторони погодили, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання цього договору являється прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, встановлених договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, позичальник зобов'язаний на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту, оплати винагороди банку.

Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту згідно п. 1.1.2.7. Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно п. 1.1.3.2.2. Умов, у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлений тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає сплаті в зазначені банком терміни.

Пунктом 1.1.7.12 Умов сторони погодили, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк (а.с. 10-24 - копія витягу з Умов та правил).

Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог ст. 634 ЦК України.

Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, а також інших витрат відповідно до умов Договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судом встановлено факт невиконання належним чином відповідачем зобов'язань по поверненню кредитних коштів позивачу.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за укладеним договором, відповідач ОСОБА_3 станом на 04.07.2017 року, має заборгованість 13288,35 грн., яка складається з наступного: 1602,48 грн. - заборгованість за кредитом; 4476,69 грн. - заборгованість по відсотками за користування кредитом; 7209,18 грн. - заборгованість з пені (а.с. 7 - розрахунок).

Разом з тим, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

У статті 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення не можливе, такі обставини свідчать про недотримання положень, закріплених у Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому вимоги в частині стягнення з відповідача сум штрафів задоволенню не підлягають.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 6 лютого 2018 року у справі № 1521/5041/12-ц, яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, оскільки відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, відповідачем не надано належного обґрунтування заперечень проти позову та доказів на їх підтвердження, тому виходячи з викладеного, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.09.2010 р. в розмірі 13288,35 грн.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 1600,00 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с.1), тому оскільки позов підлягає задоволенню частково, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в розмірі 1471,10 грн. (13288,35 грн. (сума боргу, стягнута судом) * 1600,00 грн. (сплачена сума судового збору) / 14452,77 грн. (заявлена до стягнення сума боргу), стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд, -

вирішив:

позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму заборгованості за договором № б/н від 24.09.2010 року в розмірі 13288 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 35 коп., та судовий збір в розмірі 1471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 10 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.03.2018 р.

Суддя Д.М.Ніколенко