Рішення № 72833768, 14.03.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1877/17

Провадження № 2/209/55/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Кам′янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Маслова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кулік О.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

встановив:

Позивач звернулася до суду зі збільшеними позовними вимогами до ОСОБА_3, ОСОБА_4,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_3 є її донькою, вона перебувала у шлюбі з відповідачем - ОСОБА_4 з 21 жовтня 2000 року. У 2011 році шлюб між ними був розірваний. У шлюбі у відповідачів народилися сини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які є її онуками. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 не приймає участі у вихованні дітей, не цікавиться їх долею та не допомагає матеріально коштамина їх утримання. В подальшому донька позивача 11 лютого 2013 року уклала шлюб з ОСОБА_7, після смерті якого ОСОБА_3 почала зловживати спиртними напоями, перестала цікавитися своїми дітьми, всі цінні речі здавала в ломбард. Приблизно з березня 2017 року вона познайомилася з іншим чоловіком, взагалі

залишила дітей на піклування позивачки, всі грошові кошти, які вона отримувала на дітей

нею витрачалися на свої потреби, в зв'язку з чим діти перебували у скрутному становищі та

весь тягар по їх утриманню ліг на позивачку. В подальшому, з 06 квітня 2017 року відповідач

взагалі виїхала на непідконтрольну Україна територію та до часу подання позову до суду не повернулася, як обіцяла. Діти відповідачів фактично проживають з позивачем. Весь час вони перебувають на повному її утриманні. Як зазначає позивач, з приводу неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 відносно своїх неповнолітніх дітей позивач зверталася до органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, працівники якого проводили бесіди з відповідачкою, однак їх зусилля жодних позитивних змін в її поведінці не принесли. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїх батьківських обов'язків, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дітей до досягнення ними повноліття, не виконують та не здійснюють жодних дій, спрямованих на їх виконання. Будь-яких перешкод для виконання ними своїх обов'язків, позивач їм не чинила. Зокрема, неодноразово пропонувала відповідачам спілкуватися з дітьми, купувати їм одяг і харчі, шкільне приладдя, відвідувати батьківські збори в школі, брати іншу участь у їх вихованні та утриманні. Але цього робити відповідачі не бажають, свідомо ухиляючись від виконання своїх батьківських обов'язків. Відповідачі зовсім не цікавляться розвитком, станом здоров'я дітей, не дбають про їх інтереси та матеріальне забезпечення, покинули на піклування позивача.

Наведені обставини у своїй сукупності слугували підставою для її звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 10 серпня 2017 року було відкрито провадження у справі (а.с.27).

Ухвалою суду від 15 листопада 2017 року прийнято заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог, подану представником позивача до суду 23 жовтня 2017 року з урахуванням фактично зміни предмета позову та залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_4 (а.с.49).

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п.9 п.1 Розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувався за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

В судовому засіданні позивач збільшені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені згідно з вимогами ч.11, 12 ст.128 ЦПК України шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України, відповідачі не подали відзиви, є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, необхідність дачі особистих пояснень відповідачами відсутня, суд вважаєнеобхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради Дніпропетровської області позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, та позбавити відповідачів батьківських прав, надала до суду подання про призначення гр.ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, піклувальником неповнолітнього онука ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та опікуном малолітнього онука ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, проти задоволення позову не заперечувала.

У судовому засіданні була вислухана дитина - ОСОБА_6, який пояснив суду, що йому 11 років, він живе разом з бабусею та старшим братом, батьків не бачив давно, навіть втратив надію, що мати до нього приїде, вони ним не цікавляться, бабуся турбується про нього. Підтримав свою бабусю та просив позбавити обох батьків відносно нього батьківських прав та призначити її його опікуном.

У судовому засіданні була вислухана дитина - ОСОБА_5, який пояснив суду, що йому 17 років, він живе разом з бабусею та молодшим братом, востаннє бачив мати восени 2017 року, після того, як вона поїхала в Донецьку область не телефонує взагалі, батька бачив два роки тому назад, телефонує дуже рідко, останнього разу висилав гроші брату на день народження ІНФОРМАЦІЯ_16 року, а йому в минулому році близько 200-300 гривень, зазначає, що батьки ним не цікавляться, бабуся турбується про нього. Підтримав свою бабусю та просив позбавити обох батьків відносно нього батьківських прав та призначити її його піклувальником.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вислухав думку дітей, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_3 виданого Центральним-Міським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області 29 грудня 2000 року, яка зареєстрована за адрсеою: АДРЕСА_2 (а.с.67) фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 що підтверджується копією довідки від 31 травня 2017 року №681851 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.15).

Згідно копії рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 18 листопада 2011 року шлюб між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрований Горлівським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 21 жовтня 2000 року зроблено запис за №1158 - розірвано (а.с.11).

Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зреєстровано 11.02.2013 року, після якого прізвище дружини "ОСОБА_7", що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, актовий запис за №2, виданого 11 лютого 2013 року (а.с.12).

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_17 року, його батьками є: батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_9, що підтверджується копією свідоцтва про народження, актовий запис за №27 (а.с.8).

ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_18 року, його батьками є: батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_9, що підтверджується копією свідоцтва про народження, актовий запис за №08 (а.с.9).

Відповідно до копії акту обстеження умов проживання від 29.05.2017 року позивач проживає за адресою: АДРЕСА_4 разом зі своїми онуками - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, умови проживання задовільні. Мати дітей гр.ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11 на початку квітня 2017 року виїхала в Донецьку область та до дати складання акту не повернулась (а.с.18).

Згідно копії довідки від 14 червня 2017 року №0000012146 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.16).

Згідно копії довідки від 14 червня 2017 року №0000012169 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_6 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.17).

Відповідно до копії характеристики наданої директором Придніпроського металургійного коледжу ОСОБА_5 навчається в коледжі з 1 вересня 2016 року за спеціальністю: "Монтаж та експлуатація електроустаткування підприємств та цивільних споруд". Дисципліну не порушує, заняття без поважних причин не пропускає, має низький рівень знань. Його життям активно цікавиться бабуся, з куратором підтримує тісний контакт (а.с.19).

Згідно копії характеристики наданої директором КЗ СЗШ №25 ОСОБА_6 навчається у даній школі з 3 класу, з дітьми знаходить спільну мову, іноді порушує дисципліну має низький рівень мотивації навчання, із задоволенням виконує доручення чергового класу, бере участь у всіх шкільних святах, добрий та чуйний хлопчик. Мати недостатньо приділяє увагу розвитку та вихованню дитини, рідко цікавиться успіхами у навчанні, недостатньо стежить за підготовкою шкільного приладдя дитини до школи та виконання домашніх завдань, не завжди буває на батьківських зборах. На даний момент про дитину дбає бабуся. Хлопчик потребує подальшої корекції поведінки, посиленої уваги, любові, турботи з боку дорослих (а.с.20).

Згідно копії характеристики наданої черговими адміністраторами КЗ "Готельний комплекс "Зоря" ОСОБА_1 за період проживання в транзитному містечку зарекомендувала себе виключно з позитивного боку, вона поважає усі права своїх сусідів, активно приймає участь в житті містечка, конфліктних ситуацій та скарг від сусідів не надходило. На теперішній час знаходиться на пенсії за віком, самотужки виховує двох онуків (а.с.21).

Згідно висновку органу опіки та піклування - адміністрації Дніпровського району Кам'янсьої міської ради від 19 лютого 2018 року, про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12 та гр.ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13 у відношенні дітей: неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.71-72).

Відповідно до подання органу опіки та піклування - адміністрації Дніпровського району Кам'янсьої міської ради від 19 лютого 2018 року просять призначення гр.ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, піклувальником неповнолітнього онука ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та опікуном малолітнього онука ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.73).

Згідно із ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до п.15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ст.258 СК України, баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дійсно з боку відповідачів має місце ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків та неналежне їх виконання, воно не було пов'язано як об'єктивними так і суб'єктивними причинами. За таких обставин у суду є усі правові підстави для застосування крайнього заходу впливу відносно відповідачів та позбавити їх батьківських прав, які на теперішній час не мають бажання спілкуватися з синами, не сплачують кошти на їх утримання. Наданий суду висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав, суд вважає прийняти до уваги під час ухвалення рішення, оскільки як було встановлено в судовому засіданні відповідачі не виконують належним чином свої батьківські обов'язки, які зокрема полягають у повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

З огляду на вищевикладене та позицію органів опіки та піклування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо позбавлення батьківських прав відповідачів є обґрунтовані і заявлені з метою захисту прав та законних інтересів малолітнього ОСОБА_6 та неповнолітнього ОСОБА_5, а тому підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні було доведено, що відповідачі на даний час не приділяють уваги своїм дітям, ухиляються від належного виховання синів, не піклуються про їх фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Окрім того, слід зауважити, що сам факт позбавлення відповідачів батьківських прав щодо своєї дітей не є остаточним, оскільки відповідно до ст.169 СК України, в разі зміни їх поведінки, суд за їх позовом може поновити їх батьківські права.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, зазначене лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.

Згідно зі ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Судом встановлено, що між сторонами не має домовленості відносно розміру сплати аліментів відповідачами на утримання дітей.

Відповідно до ст.ст. 180, 181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість потребує спеціального захисту та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч.2 ст.51 Конституції України та ст.180 СК України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ст.181 СК України).

Разом з тим, позивачем, надано суду достовірних та достатніх доказів в обґрунтування доводів про той факт, що слід стягнути з кожного відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 14 липня 2017 року та інші істотні обставини, які підтверджуються письмовими доказами, виходячи з принципу розумності, справедливості, загальних засад цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітньої дитини, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з п.3 ч.2 ст.179 СК України, неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Роз'яснити відповідачам, що відповідно до ст.186 Сімейного кодексу України, за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачення аліментів. У разі нецільового витрачення аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділення Державного ощадного банку України.

Разом з тим, згідно з положеннями ст.55 ЦК України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ч.1 ст.59 ЦК України, піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Відповідно до ч.3, 4 ст.60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з ч.2, 3, 4 ст.63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника; при призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Згідно з поданням органу опіки та піклування - адміністрації Дніпровського району Кам'янсьої міської ради ОСОБА_1 може бути опікуном по відношенню до малолітнього онука ОСОБА_6 та піклувальником по відношенню до неповнолітнього окуна ОСОБА_5.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що позивач за станом свого здоров'я, соціальним положенням та матеріальним становищем може виконувати обов'язки опікуна та піклувальника; вона звернулася із письмовою заявою до органів опіки та піклування та до суду про призначення її опікуном над малолітнім онуком та піклувальником над неповнолітнім онуком; між бабусею та онуками склалися позитивні стосунки і вона має можливість і бажає реально виконувати обов'язки опікуна та піклувальника, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині і вважає, що в інтересах дітей буде доцільно призначити позивача опікуном та піклувальником.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання щодо стягнення суми судового збору за подання відповідного позову, суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, в якій зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідачі підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640,00 гривень на користь держави.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 150, 155, 157, 164, 166, 179, 180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 58-62 ЦК України, статтями 4, 12, 17, 18, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 430 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 батьківських прав відносно малолітнього сина: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього сина: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити над малолітньою дитиною - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, опіку та призначити його опікуном бабусю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Встановити над неповнолітньою особою - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, піклування та призначити його піклувальником бабусю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягувати аліменти з ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини від усіх видів її заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 14 липня 2017 року, на користь ОСОБА_1, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягувати аліменти з ОСОБА_4 на утримання малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 14 липня 2017 року, на користь ОСОБА_1, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на вказану дитину.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Роз'яснити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни поведінки осіб, позбавлених батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення суду набирає законної сили, після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо заяви про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його було залишено в силі, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасникам справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, відповідно до п.п.15.5. п.15 Розділу ХІІІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України, встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду. Отже, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на дане судове рішення може бути подана, протягом зазначених строків, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7

Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП суду невідомий, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_8

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04052502, місцезнаходження за адресою: 51937, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, проспект Перемоги, будинок 63.

Повний текст судового рішення складено 19 березня 2018 року.

Суддя Д.В. Маслов