Рішення № 72832135, 20.03.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/13399/17

Провадження № 2/750/463/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі

судді Требух Н.В.

з участю секретаря судового засідання – Будаш М.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

14.12.2017 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за послуги газопостачання за період з 01.09.2014 року по 01.07.2015 року включно в сумі 710 грн 90 коп., втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів 423,03 грн, 61,12 грн. три проценти річних та 1600 грн. понесених судових витрат.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином.

Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, якою повідомив про згоду на заочний розгляд справи в разі відсутності відповідачів; відповідачі про причини своєї неявки не повідомили, у зв’язку з чим суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач проживає в квартирі № 2/1 будинку № 50/3 по вул. Шевченка в м. Чернігові і є споживачем природного газу, який постачає позивач.

Втім, у період з 01.09.2014 року по 01.07.2015 року включно відповідач за спожитий природний газ не розраховувався, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 710 грн 90 коп.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком позивача (а.с. 7), правильність якого відповідачами не спростовано, що є підставою її стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ст. 162 Житлового кодексу Української РСР, наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно визначеного у ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», поняття комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуги з газопостачання відносяться до комунальних послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України . Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За таких обставин, оскільки відповідачами порушено зобов’язання щодо обов’язкової оплати в установлені строки наданих позивачем послуг, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з газопостачання підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини третьої ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов’язання.

За таких обставин, суд знаходить підстави для стягнення з відповідачів втрат від інфляції та 3% річних, як це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280, 284 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1/1 ін. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (місто Чернігів вулиця Любецька 68 код ЄДРПОУ 03358104) заборгованість за послуги з газопостачання в сумі 710 грн. 90 коп., що виникла за період з 01.09.2014 по 01.07.2015, втрати від інфляції у сумі 423 грн. 03 коп., 3% річних у сумі 61 грн. 12 коп. та судові витрати в сумі 1600 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Деснянським районним судом м. Чернігова за письмовою заявою відповідача протягом 30 днів від дня його складання.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів від дня складання, через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя Н.В.Требух