Постанова № 72831875, 15.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/5822/17

Головуючий у 1-й інстанції: Федчишен С.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

15 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Ватаманюка Р.В. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Староміського відділу Державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради до Староміського відділу Державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про оскарження дій державного виконавця,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2017 року позивач - Департамент соціальної політики Вінницької міської ради звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Староміського відділу Державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про оскарження дій державного виконавця.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2018 року заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду - задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове, про відмову у задоволені заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що Вінницьким міським судом Вінницької області 21.09.2017 року на підставі постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 12.04.2017 року по справі №127/5822/17 видано виконавчий лист про стягнення з Староміського відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 34983389) на користь Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради 1600 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору (код СДРПОУ:38782790).

ОСОБА_3 державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області від 23.11.2017 року №03.40/1968 повернуто стягувачу без виконання виконавчий лист №127/5822/12 виданий Вінницьким міським судом Вінницької області від 21.09.2017 року мотивуючи це тим, що в ОСОБА_3 державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області Староміському відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкритий депозитний рахунок, на якому обліковуються кошти, що не належать Староміському відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та на який не може бути звернено стягнення.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про виконавче провадження", Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 378 КАС України ( в редакції, чинній з 15.12.2017 року) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 2 цієї статті КАС України у редакції від 15.12.2017 року підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Статтею 263 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Таким чином, підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (ОСОБА_4 - Закону) від 02.06.2016 року №1404 (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписи частини першої ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який набрав чинності з 01.01.2013 року, визначають, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком.

Отже, чинним законодавством України встановлено механізм виконання відповідних судових рішень, визначено порядок дій органів державної виконавчої служби при надходженні до них відповідних судових рішень, боржниками за якими є органи, визначені в Законі України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відповідно до п. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Відповідно до абз. 1 п. 26 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Згідно ч. 1 та 5 ст. 47 Закону грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону).

Водночас, забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що чинним законодавством не передбачено стягнення грошових коштів з депозитних рахунків органів Державної казначейської служби, що надійшли від боржників для виплати стягувачам, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами під час примусового виконання яких ці суми стягнуто.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Староміський відділ державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області обслуговується централізованою бухгалтерією Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, яка в свою чергу обслуговується в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Відповідно до підпункту 5.4 пункту 5 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 року №1707/5 (зі змінами), основними завданнями Головного територіального управління юстиції є: зокрема, централізований бухгалтерський облік витрат на утримання районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби, Відділів, нотаріальних контор.

З аналізу вищезазначеного вбачається, що видатки на утримання Староміського відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області проводяться через рахунки відкриті на ім’я Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо наявності підстав для зміни способу виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 12.04.2017 року в частині стягнення витрат по судовому збору, шляхом їх списання з відповідних рахунків Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Проаналізувавши доводи апелянта та наявні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов до твердження, що вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням норм чинного законодавства.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Староміського відділу Державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 березня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_4