Постанова № 72831840, 15.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 683/756/17

Головуючий у 1-й інстанції: Завадська О.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

15 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дії незаконною, визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з позовом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дії незаконною, визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 має 34 роки загального стажу, з яких 34 роки працювала на посадах доярки-свинарки в різних сільськогосподарських підприємствах, що підтверджується записами в її трудовій книжці.

24.07.2016 року їй виповнилось 55 років, в зв’язку з чим вона звернулась до відповідача задля оформлення пенсії на пільгових умовах.

Однак, їй було відмовлено листом відповідача від 08.02.2017 року, так як до пільгового стажу зараховано 9 років 8 місяців (період роботи в ТОВ "Новоселицьке", ФГ "Бізон"). Вищевказані періоди не зараховано через неможливість, на думку відповідача, підтвердити первинними документами факт роботи на посаді доярки-свинарки, а також щодо ПП "Гетьман" через відсутність у відомостях про нарахування заробітної плати посади.

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за віком, який підтверджується трудовою книжкою та іншими доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до п. "д" ст.13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (ОСОБА_3 №1788-ХІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

За статтею 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і перерв. Під час обчислення стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту18 Порядку, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Так, із записів трудової книжки позивачки вбачається, що вона працювала на посадах доярки-свинарки в підприємствах сільського господарства з 24.03.1982 по 01.061997 року в колгоспі ім. Ілліча с. Миролюбне Старокостянтинівського району; з 01.06.1997 по 01.03.2000 року в АВАТЗТ "Ватутіна" Старокостянтинівського району; з 01.03.2000 по 01.03.2004 року в ТОВ "Новоселецьке" Старокостянтинівського району; з 01.03.2004 по 01.10.2008 року в ПП "Гетьман" Старокостянтинівського району; з 01.10.2008 по 03.09.2016 року в ФГ "Бізон" Старокостянтинівського району.

Дані обставини також підтверджуються показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, змістом рішення Старокостянтинівського районного суду від 13.06.2013 року, довідки ПП "Гетьман" Старокостянтинівського району від 24.10.2016 року, довідкою Старокостянтинівського районного трудового архіву від 19.03.2013 року за № В-175 про заробітну плату позивачки для обчислення пенсії за 1982-1987 роки, з яких нараховувались страхові внески до Пенсійного фонду України, довідкою Старокостянтинівського районного трудового архіву за № В-176 від 19.03.2013 року про те, що позивачка працювала на посадах доярки-свинарки в колгоспі ім. Ілліча, АВТЗТ "Ватутіна", ТОВ "Новоселицьке" Старокостянтинівського району в 1975, 1982-2001 роках, матеріалами пенсійної справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими позивачем доказами доведено, що остання в спірні періоди працювала на посадах доярки-свинарки і загальний трудовий стаж складає понад 20 років, а тому має право на пільгову пенсію, передбачену п. "д" ст. 13 Закону №1788-ХІІ, а відповідачем доказів на спростування вищезазначеного не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пільгової пенсії за віком згідно з пунктом "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та наявність підстав для зобов'язання відповідача призначити позивачу таку пенсію.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 березня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6