Постанова № 72831593, 19.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Бондарєва І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 р. Справа № 645/5489/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.12.2017, по справі № 645/5489/17

за позовом ОСОБА_2

до Департаменту комунального господарства Харківської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Департаменту комунального господарства Харківської міської ради в частині ігнорування звернення про компенсацію витрат на житлово-комунальні послуги за заявою ОСОБА_2; зобов'язати Департамент комунального господарства Харківської міської ради компенсувати ОСОБА_2 додаткові витрати на житлово-комунальні послуги з жовтня 2016 року по квітень 2017 року у сумі 1170,49 грн.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального права, що призвело до неправильного, на її думку, прийняття рішення судом першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що зазначений спір носить цивільно-правовий характер, оскільки виник з приводу нарахування та сплати вартості житлово-комунальних послуг, тобто, позовні вимоги стосуються захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, що виникають із цивільних правовідносин.

Відповідно з ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У даному випадку спір між сторонами виник з приводу компенсації додаткових витрат на оплату житлово-комунальних послуг, що перевищують соціальні нормативи, громадянам, яким призначено субсидію на оплату таких послуг.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що справи у спорах про захист порушених, невизнаних або оспорюваних інтересів, що виникають із житлових правовідносин, згідно з частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються за правилами цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Отже, цей спір має приватноправовий характер, ознаки публічно-правового спору відсутні, а тому даний спір не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 316 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 по справі № 645/5489/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4