
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий І інстанції: В.О. Павлічек
13 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1641/17Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.
за участю:
секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 (суддя Павлічек В.О.; м. Суми; повний текст постанови складено 20.11.2017) по справі № 818/1641/17
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3М.), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просила суд: зобов'язати відповідача надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволено.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) надати ОСОБА_3 (пр. Шевченка, 18, м. Суми, 40011, РНОКПП НОМЕР_1) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що з метою недопущення земельних спорів, порушення прав та (або) законних інтересів третіх осіб, на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 року №333-р та від 18.06.2014 року № 591-р та керуючись рішенням колегії Держземагенства України від 14 жовтня 2014 року № 2/1, відповідачем було направлено запит до органу місцевого самоврядування щодо висловлення позиції на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою від 08.06.2016 року № 18-18-0.81-6943/2-16. Відповідно до інформаційної довідки, наданої Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у м. Суми та Сумському районі Головного управління у сумській області від 25.10.2017 № 1069/115-17, землі, за рахунок яких планується надання земельної ділянки відносяться до категорії тих, які неможливо передати у приватну власність(відповідно до схеми визначення земель, які не можуть передаватися у колективну та приватну власність із земель акціонерного пайового товариства закритого типу "Маяк" Сумського району Сумської області - корисні копалини). В своєму листі від 23.10.2017 № 02-34/1291 Верхньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області не погодила надання дозволу Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення у зв'язку з тим, що на земельній ділянці, що планується для відведення, знаходяться родовища корисних копалин - пісок. Враховуючи вищевикладене, Головне управління не може не приймати до уваги позицію сільської ради під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Також апелянт вказує, що зобов'язавши управління надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, суд втрутився у дискреційні повноваження відповідача.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що у червні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с.).
Листом від 14.07.2017 № Т--7988-3694/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відмовило ОСОБА_3 в задоволенні її заяви на підставі того, що з метою недопущення земельних спорів, порушення прав та (або) законних інтересів третіх осіб, на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333-р та від 18.06.2014 № 591-р та керуючись рішенням колегії Держземагенства України від 14.10.2014 №2/1, Головним управлінням був направлений відповідний запит до органу місцевого самоврядування щодо висловлення позиції на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Обґрунтованої та мотивованої відповіді щодо погодження або непогодження зазначеного землевідведення Верньосироватська сільська рада не висловила (а.с. 12).
Не погодившись з відмовою суб'єкта владних повноважень у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність відповіді Верхньосироватської сільської ради щодо погодження або непогодження зазначеного землевідведення, не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою
Колегія суддів частково погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з ч.2 ст.116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 Земельного кодексу України).
Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
За приписами частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місцерозташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місцярозташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Сумській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за № 1391/29521, у підпункті 13 пункту 4 якого встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Колегія суддів зазначає, що лист відповідача від 14.07.2017 року № Т--7988-3694/6-17 щодо розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містить, визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність відповіді Верхньосироватської сільської ради щодо погодження або непогодження зазначеного землевідведення, не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
При цьому, колегія суддів зауважує, що з вказаного листа не вбачається, що відповідачем було досліджено пакет документів, поданих ОСОБА_3 разом із заявою (клопотанням) для надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Відповідь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.07.2017 року № Т--7988-3694/6-17 не містить посилань на інші підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Враховуючи приписи п. б ч.1 ст. 121 ЗК України, якими унормовано право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, та беручи до уваги, що заявлений позивачем розмір земельної ділянки відповідає вказаному, водночас, при розгляді заяви позивача не було встановлено підстав, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, а крім того, позивачем було подано разом із заявою необхідний пакет документів, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що, відповідач, відмовляючи позивачу у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту, діяв не на підставі, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що на час надання відповіді ОСОБА_3 в листі від 14.07.2017 року № Т--7988-3694/6-17 щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, обставина щодо належності спірної земельної ділянки до земель промисловості (запас родовищ корисних копалин - пісок) відповідачем не досліджувалось.
Посилання в апеляційній скарзі на інформаційну довідку, надану Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у м. Суми та Сумському районі Головного управління у сумській області від 25.10.2017 № 1069/115-17, лист від 23.10.2017 № 02-34/1291 Верхньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області та інформацію Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації від 24.10.2017 № 01-12/1011, колегія суддів не приймає, оскільки вказаної інформації не існувало на час виникнення спірних правовідносин і вона не була підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що останнім правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв’язку з тим, що на земельній ділянці, що планується для відведення знаходяться родовища корисних копалин – пісок, судом не приймаються до уваги, оскільки останнє не було підставою для прийняття спірного рішення, яке оформлено листом від 14.07.2017 року № Т--7988-3694/6-17.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладена у листі від 14.07.2017 року № Т--7988-3694/6-17, є протиправною.
Враховуючи протиправність відмови відповідача, а також те, що клопотання позивача по суті не вирішено уповноваженим органом, відповідно до вимог ст. 245 КАС України у поєднанні із ч. 2 ст. 9 КАС України, колегія суддів вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту, з урахуванням висновків суду викладених у даній постанові.
Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 по справі № 818/1641/17 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту, з урахуванням висновків суду викладених у даній постанові.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 19.03.2018.
Судове рішення № 72831455, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/1641/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: