Постанова № 72831420, 12.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3499/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

представник відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2017, суддя Мороко А.С., м. Харків, повний текст складено 20.11.17 по справі № 820/3499/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівський"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Федорівський", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд: визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ "Федорівський" з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року; скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0022871211 від 24.07.2017 на суму 295333,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 липня 2017 року ТОВ "Федорівський" отримано від Головного управління ДФС у Харківській області акт камеральної перевірки №7855/20-40-12-11-09/34858372 від 19.07.2017 та податкове повідомлення-рішення №0022871211 від 24 липня 2017 року про застосування штрафу у розмірі 295333,25 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту про проведення камеральної перевірки даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питань дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою (перевіркою) встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 2953332,52 грн. Проте, позивач не погоджується із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та вважає, що дії відповідача при проведенні камеральної перевірки були протиправними, податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню, з огляду на порушення 30-ти денного строку для проведення камеральної перевірки, при цьому саме право на проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних надано контролюючим органам з 01.01.2017, тоді як відповідачем проведено таку перевірку за грудень 2015 року і січень 2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівський" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права: ст.ст. 7, 9, 159 КАС України, ст. 129 Конституції України, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 114.1 ст. 114, ст. 120-1, п. 201.1 ст. 201 ПК України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, справа розглядається за відсутності представника позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб території обслуговування Салтівської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_2 у порядку ст. 76 та відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року.

За результатами перевірки складено Акт №7855/20-40-12-11-09/34858372 від 19 липня 2017 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Федорівський» з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року».

Відповідно до висновку акту перевірки, за результатами камеральної перевірки даних встановлено, що в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Федорівський» несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 2953332,52 грн. Відповідальність платника податків за вказані порушення передбачена абзацом другим пункту 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки, а також згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3. ст. 54 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2017 №0022871211, яким за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2953332,52 грн., згідно ст. 120-1 ПК України, до позивача застосовано штраф у розмірі 10 %, що складає 295333,25 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене контролюючим органом не у спосіб і не в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, у зв’язку з чим, таке рішення є незаконним та протиправним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, у період з грудня 2015 року по січень 2016 року, за який відповідачем проводилась камеральна перевірка дотримання ТОВ «Федорівський» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, були чинними та діяли норми Податкового кодексу України, які передбачали наступне.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, камеральна перевірка проводяться контролюючим органам в межах його повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на грудень 2015 року), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.

В редакції Податкового кодексу України, яка діяла щодо статті 76 в грудні 2015 року і до 01.01.2017, порядок проведення камеральної перевірки був наступним.

Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

01 січня 2017 року набув чинності ОСОБА_3 України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 року №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в редакції Закону України № 1797-VIII, викладено, в наступній редакції: предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах".

У той же час, у грудні 2015 року - січні 2016 року за діючими нормами ПК України для камеральної перевірки звітності з ПДВ встановлено особливий порядок камеральної перевірки саме цієї звітності. За п. 200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Отже, право проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки надано контролюючому органові з 01.01.2017.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що контролюючі органи камеральну перевірку звітності з ПДВ, у тому числі і з питань своєчасності надання цієї звітності, мають здійснювати в межах 30 денного терміну від дати закінчення граничного терміну надання цієї звітності або від дати фактичного надання цієї звітності, а перевірка показників податкової звітності після закінчення 30 денного терміну має проводитись в рамках документальної (виїзної чи невиїзної) перевірки платника податку з дотриманням вимог Податкового кодексу України для призначення, проведення та оформлення цих перевірок.

Тобто, своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних може бути предметом камеральної перевірки лише з 01 січня 2017 року. В іншому випадку контролюючий орган має можливість провести позапланову перевірку, скласти акт та винести відповідне рішення на підставі висновків цього акта перевірки в межах строків, передбачених Податковим кодексом України.

Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 27.01.2015 по справі №21-425а14, невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до п. 121-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на грудень 2015 року) передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Згідно п. 120-1.3 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на грудень 2015 року) передбачено, що Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Проте такий порядок затверджений не був.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що контролюючий орган не мав можливості застосувати штраф, передбачений ст. 120-1 ПК України за спірний період проведення камеральної перевірки.

Згідно пп. 4.1.4 ПК України якщо норма закону допускає неоднозначне трактування прав та обов'язків платника податків або контролюючого органу, рішення повинне прийматися на користь платника податків.

Також Законом України № 1797-VIII викладено в новій редакції статтю 120-1 Податкового кодексу, а саме: порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач у спірних правовідносинах під час проведення камеральної перевірки позивача не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак позовні вимоги щодо визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ «Федорівський» з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне:

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, що діяла станом на грудень 2015 року) встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виписав наступні податкові накладні, а саме: податкова накладна №11/2 від 11.12.2015 р. для ТОВ «Балмолоко Екстра» згідно договору купівлі-продажу №240 від 05.11.15 за товар «Молоко» на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн.; податкова накладна №48/2 від 31.12.2015 р. для Харківська торгово-промислова палата згідно договору купівлі-продажу № 03-12-5 від 03.12.15 за товар «Соняшник товарний» на суму 1349999,46 грн., у т.ч. ПДВ 224999,91 грн.; податкова накладна №49/2 від 31.12.2015 для Харківська торгово-промислова палата згідно договору купівлі-продажу №03-12-5 від 03.12.15 за товар «Соняшник товарний» на суму 10019995,99 грн., у т.ч. ПДВ 1669999,33 грн.; податкова накладна №51/2 від 31.12.2015 для Харківська торгово-промислова палата згідно договору купівлі-продажу № 03-12-5 від 03.12.15 за товар «Соняшник товарний» на суму 749999,70 грн., у т.ч. ПДВ 124999,95 грн.; податкова накладна №52/2 від 31.12.2015 для ПАТ «Підсереднє» згідно договору купівлі-продажу №31/03/15 від 31.03.15 за товар «Молоко» на суму 5400000,00 грн., у т.ч. ПДВ 900000,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 затверджено «Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі – Порядок).

Згідно п. 2 Порядку внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Відповідно до п.5 Порядку постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п. 6 Порядку).

Відповідно до п. 7 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв’язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (п. 8 Порядку).

Згідно п. 10 Порядку датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими (п. 11 Порядку).

Тобто реєстрація податкової накладної для платника податків відповідно до норм податкового законодавства полягає у складенні податкової накладної, накладенні електронного цифрового підпису посадових осіб постачальника (продавця), здійсненні шифрування податкової накладної в електронній формі та подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

З наведених норм випливає, що безпосередню реєстрацію податкових накладних здійснює саме ДФС України.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні №48/2, №49/2, №51/2 від 31.12.15 р. були подані позивачем протягом операційного дня 15.01.2016 в електронній формі до ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру, про що свідчать відповідні квитанції та не заперечувалось відповідачем. Тобто позивачем вказані податкові накладні були подані в рамках 15-денного строку, передбаченого податковим законодавством для їх реєстрації.

Проте, як вбачається з квитанцій, отриманих в електронній формі за результатами надіслання вищевказаних податкових накладних до ДФС для реєстрації, вказані податкові накладні не прийняті з посиланням на те, що суми ПДВ в документі не можуть перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця.

У відповідності до п.12 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. N 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (в редакції, чинній з 30.12.2015 р.) (далі по тексту - Порядок № 569), якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки). На електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки) не можуть перераховуватися кошти із спеціальних рахунків.

Отже, з наведених норм випливає, що у випадку недостатності суми на електронному рахунку платника податків для реєстрації в ЄРПН певної податкової накладної, платник податків зобов'язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на свій рахунок в Системі електронного адміністрування ПДВ (далі по тексту - СЕА ПДВ) суму коштів, обчислену у відповідності до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Як встановлено в ході судового розгляду даної справи позивачем 14.01.16 і 15.01.16 поповнено свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками від 14.01.2016 (100000 грн) і від 15.01.2016 (120000 грн; 1000000 грн.; 1300000 грн; 150000 грн).

Платіжні доручення на списання коштів з поточного рахунку ТОВ «Федорівський» для перерахування на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, банк виконав у відповідності до п.8.2 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» в день їх надходження, тобто 14.01.2016 (100000 грн), 15.01.2016 (120000 грн; 1000000 грн.; 1300000 грн; 150000 грн).

Кошти, що надійшли на електронний рахунок, у відповідності до п.209.2 ст.209 Податкового Кодексу України автоматично протягом операційного дня були перераховані Казначейством на спеціальні рахунки підприємства – ТОВ «Федорівський»: 14.01.2016 - 100000 грн; 15.01.2016 – 2300000 грн; 120000 грн.; 150000 грн., що також підтверджується наданими позивачем банківськими виписками про автоматичне перерахування коштів в системі електронного адміністрування ПДВ (далі –СЕА ПДВ).

Пункт 10 Порядку №569 передбачає, що значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі автоматично збільшується ДФС.

ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі (п.13 Порядку №569).

Отже, станом на 15.01.2016 позивачем по рахунку в СЕА ПДВ було поповнено ліміт, що дає право на реєстрацію вищевказаних податкових накладних. Відповідачем в порушення Порядку №569 не було автоматично збільшено обчислену суму ПДВ, яка дає право платнику податку на реєстрацію податкових накладних після автоматичного поповнення рахунку позивача в СЕА ПДВ.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що позивачем здійснено всі можливі та допустимі заходи для того, щоб податкові накладні №48/2, №49/2, №51/2 від 31.12.15 р. були зареєстровані вчасно, а саме: 15.01.2016 (завчасно, до закінчення граничного строку) перераховано кошти в сумі, достатній для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Відповідач жодних доказів відсутності на рахунку в СЕА ПДВ платника податків ТОВ "Федорівський" коштів, необхідних для реєстрації спірних податкових накладних №48/2, №49/2, №51/2 від 31.12.15 р. не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податковий орган в порушення вимог підпункту 4 пункту 9 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних протиправно відмовив позивачу в реєстрації податкових накладних №48/2, №49/2, №51/2 від 31.12.15 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.01.2016 р., тобто в строк, визначений абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України, і саме протиправні дії податкового органу щодо відмови у реєстрації податкових накладних призвели до порушення позивачем строків реєстрації спірних накладних на два дні.

За пред'явленим позовом позивач не спростовує факти несвоєчасної реєстрації податкових накладних №11/2 від 11.12.15 і №52/2 від 31.12.15, проте оскаржує прийняте за результатами камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення від 24.07.17 №0022871211, оскільки вважає, що контролюючий орган не мав права досліджувати питання дотримання ТОВ «Федорівський» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року шляхом проведення камеральної перевірки.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду було встановлено незаконність і протиправність проведення камеральної перевірки з питання дотримання ТОВ «Федорівський» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових наслідків такої перевірки у вигляді винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

У відповідності до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Пунктом 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

На підставі наведених норм податкового законодавства чітко передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається контролюючим органом протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки, а за наявності заперечень платника податків до акта перевірки – протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді платнику податків.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Акт перевірки і оскаржуване податкове повідомлення – рішення на адресу позивача надійшло від відповідача в одному листі 27.07.17, що не заперечувалось відповідачем.

Тобто відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення протягом 10 робочих днів з дня складення Акту перевірки, а не протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки (як того передбачає Податковий Кодекс України).

Таким чином, враховуючи те, що акт перевірки позивачем був отриманий лише 27.07.2017, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано вказав на те, що відповідач не мав законних підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення до 10.08.2017.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене контролюючим органом не у спосіб і не в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, у зв’язку з чим, таке рішення є незаконним та протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем вказаного процесуального обов’язку стосовно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не виконано, не доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є законними, 'обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 року по справі 820/3499/17 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 по справі № 820/3499/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 19.03.2018.