Постанова № 72830713, 01.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1562/17

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Димерлій О.О.

суддів: Єщенка О.В. , Домусчі С.Д.

за участю секретаря - Осавуляк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Гриценка Володимира Володимировича на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.10.2017р. по справі № 814/1562/17 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про скасування рішення від 01.06.2016р. № 42/2, зобов'язання винити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила:

- скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", зазначене у наказі №42/2 від 01 червня 2016 року в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) виконання 19 травня 2016 року платіжних доручень ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" по перерахуванню коштів на рахунки позивача на загальну суму 50442,62 грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за договором банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) №980-052-000001880 від 07 квітня 2016 року, укладеного між ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_2

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач за відсутності правових підстав не включив позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що призвело до порушення його прав на отримання коштів. Тому просив задовольнити позовні вимоги.

За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 04 жовтня 2017 року прийнято постанову про задоволення позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, позивач є вкладником в розумінні п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому у зв'язку із прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду.

В даному випадку відповідач був зобов'язаний скласти реєстр (перелік) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (включивши туди позивача) та подати його виконавчій дирекції Фонду для затвердження, однак в матеріалах справи відсутні докази виконання зазначеного обов'язку. Така бездіяльність відповідача суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відтак є протиправною.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" правомірно не включено позивача до переліку Загального реєстру вкладників на відшкодування коштів за рахунок Фонду за вкладом з огляду на нікчемність правочину договору позики .

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

В судове засідання учасники справи не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.04.16 ОСОБА_2 уклала з ПАТ "Банк Михайлівський" договір №980-52-000001880 банківського рахунку поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", відповідно до якого ОСОБА_2 було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1.

07.04.2016 року ОСОБА_2 поклала через на поточний рахунок НОМЕР_1 50000,00 гривень.

Також 07.04.2016 року ОСОБА_2 уклала договір №980-052-000218039 з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" Тип договору: "Суперкапітал " (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно).

Згідно умов вказаного договору позивачем було перераховано 50000,00 гривень на поточний рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр".

01.04.2016 року ПАТ "Банк Михайлівський" уклали з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" договір доручення №1, відповідно до якого банк зобов'язався вчинити юридичні дії від імені, в інтересах та за рахунок товариства щодо пошуку, залучення та надання клієнтам консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь товариства на умовах строковості та платності.

19.05.2016 року ПАТ "Банк Михайлівський" уклали з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" договір відступлення права вимоги №2, відповідно до якого товариство передало банку всі права за іншими договорами, відповідно до реєстру.

19.05.2016 року ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" перерахувало на поточний рахунок ОСОБА_2 50442,62 грн.

23.05.2016 року постановою НБУ №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" банк був віднесений до неплатоспроможних.

19.07.2016 року ОСОБА_2 звернулась із заявою про включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як владника ПАТ "Банк Михайлівський" .

22.07.2016 року ОСОБА_2 звернулась до уповноваженої особи Фонду з проханням надання інформаційної довідки про стан його поточного рахунку, відкритого в ПАТ "Банк Михайлівський".

В лютому 2017 року позивач отримала повідомлення про нікчемність правочину (договорів) та про тимчасове обмеження виплат за рахунком позивача.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон).

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно із статтею 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону, відповідно до якої уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку сформувати два переліки: 1) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону.

Щодо постанови НБУ №217/БТ Про віднесення ПАТ Банк Михайлівський до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку ПАТ Банк Михайлівський, яка вводила ряд обмежень щодо діяльності ПАТ Банк Михайлівський колегія суддів зазначає наступне.

Вищевказана постанова НБУ №217/БТ адресована в першу чергу до керівників банківської установи, а не до його клієнтів. Обмеження, викладені у п.4 зазначеної постанови носять загальний та неконкретний характер, і неможливо встановити, яке саме з цих обмежень може стосуватись відкриття поточних рахунків та зарахування на них коштів клієнта.

Стаття 75 Закону України Про банки і банківську діяльність жодних цивільно-правових наслідків для правочинів, укладених проблемними банками, не передбачає. Єдина заборона для проблемних банків, передбачена ст.75 Закону, стосується використання для розрахунків прямих кореспондентських рахунків в національній та іноземній валюті. Обмежень для клієнтів банка у використанні власних рахунків, законодавство не передбачає.

Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачені певні цивільно-правові наслідки лише щодо правочинів, укладених після введення тимчасової адміністрації та початку процедури виведення банку з ринку. В цьому випадку це з 23 травня 2016 року.

З вищевикладених норм законодавства вбачається, що жодних обмежень та наслідків для правочинів, укладених банком під час дії постанови НБУ про віднесення його до категорії проблемних, Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не передбачає.

Таким чином колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що станом на 19 травня 2016 року ніяких перешкод для здійснення банківських переказів не було.

Суд виходить з того, що ОСОБА_2 ще в квітні 2016 розмістила на депозиті на поточному рахунку банку - 50000 гривень.

Станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку - 23.05.16, кошти в сумі - 150443,28 гривень були на поточному рахунку ОСОБА_2

А за таких обставин, вона має право на відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду відповідно до ст.26 Закону.

При цьому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що операції проведення ПАТ Банк Михайлівський та ТОВ Інвестиційно-Розрахунковий центр в травні 2016 року з перерахуванням коштів один одному на підставі договорів доручення та відступлення права вимоги не вплинули на баланс взаєморозрахунків ОСОБА_2 з банком.

Таким чином, посилання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ Банк Михайлівський на те, що кошти в сумі 50 000,00 грн., внесені позивачем не є вкладом у розумінні ст. 2 Закону України № 4452, так як кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позику з подальшим поверненням їх на рахунок позикодавця, тому правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ Банк Михайлівський не мають відношення до вкладу, колегією суддів, як і судом першої інстанції, до уваги не приймаються, оскільки 19 листопада 2016 року вступив в силу Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг від 15 листопада 2016 року №5390, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом №5390, віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Вказаним законом розширено коло осіб, які з 19 листопада 2016 року набули права на отримання коштів за рахунок Фонду.

Так, згідно із абз. 2 п. 15 Перехідних положень Закону України від 15 листопада 2016 року №5390 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівненням до вкладників.

Таким чином, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський в порушення вимог прийнятих змін до законодавства, не включила позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що свідчить про його протиправну бездіяльність, тому висновок суду першої інстанції щодо зобовязання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівськийподати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо Банк Михайлівський як вкладника ПАТ Банк Михайлівський, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які обліковуються на його рахунку НОМЕР_1 в ПАТ ОСОБА_4 в розмірі 100 000,00 грн. є правильним.

Згідно пункту 5 розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09.08.2012, Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1)перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2)перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також, даним пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

При цьому, обов'язок Уповноваженої особи на вчинення відповідних дій прямо передбачений Законом №4452-VI , а відповідно до пункту 6 розділу III згаданого Положення, протягом процедури ліквідації Уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.

Оскільки судом встановлено, що позивач не включений до Переліку вкладників на підставі припущень Уповноваженої особи Фонду, які не підтверджені належними та допустимими доказами, то суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що вимога позивача про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" внести додаткову інформацію про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Колегія суддів також зазначає, що втручання у даному випадку у дискреційні повноваження Фонду, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, з урахуванням чого суд зауважує, що іншого ефективного способу поновлення порушених прав позивача інакше ніж зобов'язання включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, не існує.

Враховуючи викладене, оскільки висновок суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до 316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» - без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 315, 316, 321, 325 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 12.03.2018 року.

Головуючий суддя Димерлій О.О.Судді Єщенко О.В. Домусчі С.Д.