Постанова № 72830706, 15.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/952/18

ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: представника ОСОБА_2

відповідача по справі: представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду міста Львова, ухвалене суддею Юрків О.Р. 19 грудня 2017 року у м. Львові о 11год. 32хв. в справі за позовом ОСОБА_4 до Галицької районної адміністрації ОСОБА_1 міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 комунального підприємства «Старий Львів» про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_4 звернулася з позовом в суд до Галицької районної адміністрації ОСОБА_1 міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 комунального підприємства «Старий Львів» та просила скасувати постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації ОСОБА_1 міської ради №271 від 23 грудня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено постанову № 271 від 23.12.2016 року, складений на день раніше ніж позивач викликалась для його складення, складений невизначеною службовою особою житлово-комунального підприємства майстром ОСОБА_5, який одночасно зазначений у протоколі як свідок. Іншого зазначеного свідка не вдається за можливе ідентифікувати, оскільки неповністю зазначена адреса останнього. Позивач вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою та прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме без повідомлення особи щодо якої вона складена, винесена поза межами строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Заперечення на позов відповідач чи третя особа не подавали.

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 19 грудня 2017 року в справі №461/5228/17 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Суд першої інстанції виходив з мотивів, що зміст протоколу та постанови відповідає вимогам закону, викладені в постанові обставини вчинення позивачем правопорушення підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Галицького районного суду міста Львова від 19 грудня 2017 року в справі №461/5228/17 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права та неправильне встановлення обставин справи та виходить з мотивів, які наведені в позовній заяві.

Судом встановлено, що 23.11.2016 року майстром по експлуатації житлового фонду ЛКП «Старий Львів» ОСОБА_5 був складений протокол № 152 про адміністративне правопорушення щодо гр. ОСОБА_4. У протоколі зазначено, що ОСОБА_4, яка проживає в кв. № 1 буд. № 3 на вул. Підгірна у м. Львові, самовільно встановила металеву огорожу на подвір’ї будинку, приблизно влітку 2014 року.

До складання протоколу директором ЛКП «Старий Львів» на адресу ОСОБА_4 було направлене попередження від 21.10.2016 року про самовільне встановлення огорожі біля входу до квартири позивача з пропозицією надати копії дозвільних документів на встановлення цієї огорожі.

У попередженні директора ЛКП від 10.11.2016 року особу повідомлялось про необхідність прибуття до ЛКП «Старий Львів» на 24.11.2016 року для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Постановою адміністративної комісії Галицької районної адміністрації ОСОБА_1 міської ради № 271 від 23.12.2016 року ОСОБА_4 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП України, за порушення п. 20.1.24 правил благоустрою м. Львова. Накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вимогами статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

10.11.2016 року на адресу гр. ОСОБА_4 було направлено повідомлення про необхідність прибуття 24.11.2016 року для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Проте в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення позивача, а докази надіслання не свідчать про отримання.

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг поштового зв’язку (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155, рекомендоване поштове відправлення – це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з пунктом 114 Правил адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності – повнолітнім членам сім’ї за умови пред’явлення ними документа, що посвідчує особу.

Таким чином, у разі надіслання рекомендованого повідомлення, таке повинно бути вручене під розписку, однак така в матеріалах справи відсутня, а це свідчить про неналежне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд її справи.

Тим більше, з матеріалів справи видно, що протокол про адміністративне правопорушення складений 23.11.2016 року у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в той час коли в повідомленні було зазначено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна з’явитися для його складення 24.11.2016 року. Отже протокол про адміністративне правопорушення складений на день раніше.

Крім того, в матеріалах справи містяться два протоколи про адміністративне правопорушення щодо однакових фактичних обставин, проте за різними номерами, а саме №152 та №90 і без вказівки статті на підставі якої особа притягується до адміністративної відповідальності.

Суд вважає недопустимою таку ситуацію, а жодних обґрунтованих пояснень з цього приводу відповідачем надано не було.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися допустимим доказом по справі.

Статтею 257 КУпАП передбачено, що протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак, в матеріалах справи відсутня розписка позивача про її повідомлення з приводу дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позбавило особу взяти участь в розгляді справи та дати свої пояснення з приводу обставин справи.

Таким чином, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийнята з порушенням встановленого КУпАП порядку її прийняття та на основі протоколу, який не є допустимим доказом.

В той же час, відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Як підтверджується матеріалами справи, правопорушення виявлено не пізніше 21.10.2016 року, оскільки цією датою датований лист-попередження з приводу встановлення металевої огорожі перед входом в квартиру. Натомість постанову про притягнення до адміністративної відповідальності прийнято 23.12.2016 року, що свідчить про пропуск строку притягнення до адміністративної відповідальності особи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на наведене, апеляційні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ч.4 ст.229, ст.243, п.3 ч.3 ст. 286, ст.308, ст.310, п.2.ч.1 ст.315, ст.317, ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, постанову Галицького районного суду міста Львова від 19 грудня 2017 року в справі №461/5228/17скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації ОСОБА_1 міської ради №271 від 23 грудня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за статтею 152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

ОСОБА_6

Повний текст виготовлено 19.03.2018 року