Постанова № 72830638, 20.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7512/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Хаврат О.О.

За участі представників:

Позивача: Жуков О.М.;

Відповідача: Обушевська З.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.17р. у справі №826/7512/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ РУНО» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.04.17р. №0015251404.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.17р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що Позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ внаслідок включення до заявленої суми бюджетного відшкодування попередньої оплати на згідно договорів купівлі - продажу соняшнику, силосу кукурудзяного та ріпаку, за відсутності факту поставки товару.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування Позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2016 року, за результатами якої складено акт від 21.03.17р. №109/26-15-14-04-01/32736177.

На підставі акта перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.04.17р. №0015251404, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2016 року на суму 2 492 499 грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про порушення Позивачем вимог: п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2016 року у розмірі 2 492 499 грн.

Такий висновок ґрунтується на тому, що Позивачем було включено до бюджетного відшкодування з ПДВ попередню оплату за товар, який станом на момент заявлення суми бюджетного відшкодування з ПДВ Товариством не отриманий.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм податкового законодавства при попередній оплаті за товари/послуги постачальникам у платника податку виникає право на податковий кредит, перевищення якого над податковими зобов'язаннями дає право платнику претендувати на бюджетне відшкодування цього податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу,

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже з системного аналізу вказаних норм вбачається, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбанням товарів, при цьому виникнення у платника податків права формування податкового кредиту пов'язане з датою тієї події, що відбулася раніше, до якої поряд з датою отримання платником податку товарів віднесено дату списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату відповідних товарів.

Бюджетному відшкодуванню за заявою платника підлягає від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

ДФС України у своєму листі від 15.05.17р. №1568/4/99-99-12-02-01-13 оприлюднено позицію з цього приводу та зазначено наведені законодавчі норми пов'язують виникнення права платника на податковий кредит з датою здійснення «першої події», якою може виступати і факт перерахування авансу контрагенту за майбутню поставку.

Пункт 200.4 ст. 200 Кодексу надає право платнику податку на включення суми податку на додану вартість до розрахунку бюджетного відшкодування за умови фактичної сплати податку на додану вартість отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари/послуги, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (у частині податку на додану вартість).

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновку про порушення Позивачем вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 2 492 499,00 грн. слугувало включення Товариством до складу бюджетного відшкодування сум ПДВ за податковими накладними від 23.12.16р. № 1/2 на суму ПДВ 458 333 грн., від 23.12.16р. № 16/2 на суму ПДВ 483 333 грн., від 23.12.16р. № 1/2 на суму ПДВ 298 833 грн. від 26.12.16р. № 40/2 та від 23.12.16р. № 39/2 на загальну суму ПДВ 1 252 000 грн., виписаними його контрагентами (ТОВ «Барвінок Полісся», ТОВ «Підлуби Агро+» , ТОВ «Кленова Агро», ТОВ «СГП «Дніпро») у зв'язку із здійсненням Позивачем попередньої оплати за товар (соняшник врожаю 2017 року; силос кукурудзяний, врожаю 2015 - 2016 років; ріпак врожаю 2017 року; молодняк ВРХ).

Факт здійснення Позивачем попередньої оплати за договором від 20.12.16р. №2012/16-БП, укладеним з ТОВ «Барвінок Полісся», договором від 04.09.15р. №134/09-Пб, укладеним з ТОВ «Підлуби Агро», договором від 20.12.16р. №2012/16-К, укладеним з ТОВ «Кленова Агро» та договором від 20.10.16р. №2001/16-Д, укладеним з ТОВ «СГП «Дніпро» контролюючим органом не заперечується, як і не заперечується реальність господарських операцій Позивача з його контрагентами; податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 с. 201 Податкового кодексу України. Правомірність формування податкового кредиту за першою подією Відповідачем також не оспорюється.

Покликання апелянта на відсутність у Товариства права на бюджетне відшкодування з тих підстав, що Позивач не отримав на момент заявлення бюджетного відшкодування оплачений ним товар, не заслуговують на увагу, оскільки податкове законодавство не обмежує права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого у складі попередньої оплати за товар.

Вищевикладеним спростовують доводи апеляційної скарги Відповідача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.17р. у справі №826/7512/17 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.17р. у справі №826/7512/17 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 20.03.18.